Ухвала суду № 67513728, 27.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

встановила:

у червні 2015р. позивач звернулась до суду з позовом, який уточнювала під час судового розгляду, про стягнення з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 1 921грн., у відшкодування моральної шкоди 3 000грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що 26 листопада 2014р. близько 18 год. вона вийшла на прогулянку біля будинку зі своєю собакою породи той-тер'єр. Неподалік стояла компанія хлопців 16-17 років з собакою породи німецька вівчарка, яка була без намордника та не на повідку, та яка кинулася на її собаку, схопила її за спину та кинула на землю, в результаті чого останню було травмовано і у Центрі сучасної ветеринарії «Алден - Вет» поставлено діагноз - струс мозку.

Позивач стверджувала, що відповідач, як власник німецької вівчарки, відмовився відшкодовувати витрати на лікування той-тер'єра у розмірі 1 921грн. За даним фактом вона зверталася до Оболонського РУГУ в місті Києві і листом від 18 лютого 2015р. їй було повідомлено про проведення роз'яснювальної роботи з відповідачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилалася на те, неправомірні дії відповідача призвели до душевних хвилювань, душевної травми та втраті нормального сну, спокою та рівноваги.

11 листопада 2016р. представник позивача подала до суду заяву про відшкодування витрат на правову допомогу та просила стягнути з відповідача суму судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, у розмірі 4 000грн.

Справа №756/8319/15-цАпеляційне провадження: № 22-ц/796/5599/2017Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 921 грн. заподіяної матеріальної шкоди, 500грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, 4 000грн. витрат на правову допомогу та 487грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та закрити провадження по справі.

Відповідач посилається на неврахуванням судом всіх обставин справи, не прийняття до уваги його заперечень та неврахування його фінансового стану.

- 2 -

Відповідач стверджує, що причиною даного випадку були дії чоловіка позивача, який у нетверезому виді вигулював собаку без повідка та намордника, і не слідкував за поведінкою собаки.

Позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.195, 196, 203, 204), двічі у судове засідання не з'явилися, неявка представника позивача у судове засідання 27 червня 2017р. визнана колегією суддів з неповажних причин, так як не надано доказів неможливості представника позивача з'явитися у судове засідання, позивач причини своєї неявки суду не повідомила, тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність позивача та її представника.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та третьої особи, які підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником собаки породи той тер'єр на прізвисько ОСОБА_1, а відповідач є власником собаки породи німецька вівчарка на прізвисько ОСОБА_1.

26 листопада 2014р. на вул. Героїв Дніпра у м. Києві собака породи німецька вівчарка «ОСОБА_1» схопила собаку породи той тер'єр «ОСОБА_1» та кинула її на землю, у результаті чого остання отримала струс головного мозку та травматичний шок і на її лікування позивач витратила 1921грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано вимоги діючого законодавства стосовно утримання собаки породи німецька вівчарка, яка є джерелом підвищеної небезпеки, так як собака перебувала на вулиці без намордника та не на повідку, що призвело до травмування собаки позивача та необхідності її лікування.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 зазначеної норми визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно частин 1 та 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Собака породи «німецька вівчарка» - є службовою собакою, а отже, джерелом підвищеної небезпеки.

Рішенням Київської міської ради № 1079/3912 від 25 жовтня 2007р. затверджені Правила утримання домашніх собак та котів в м. Києві, пунктом 5.5. яких визначено, що дозволяється виводити собак за межі квартири, території подвір'я, організацій, підприємств тощо лише на повідку з прикріпленим до нашийника особистим номерним знаком, а потенційно небезпечних собак та собак, що визнані небезпечними, обов'язково на короткому повідку (не більше 1,2 м) і в наморднику.

- 3 -

Згідно Переліку порід собак, визнаних потенційно небезпечних, який є додатком до вищезазначених Правил, німецька вівчарка є потенційно небезпечною собакою, а тому за межами квартири вона повинна бути у наморднику та на короткому повідку.

Під час судового розгляду відповідач не заперечував, що його собака «ОСОБА_1» під час нападу на собаку «ОСОБА_1» 26 листопада 2014р. перебувала не у наморднику і не на повідку, тому суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що відповідач повинен відповідати за шкоду, заподіяну діями його собаки.

Позивачем суду першої інстанції були надані медичні документи у підтвердження огляду собаки «ОСОБА_1», встановлення йому медичного діагнозу та проведеного у зв'язку із отриманими травмами лікування, вартість яких складає 1 921грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що під час первинного огляду ветеринаром не було встановлено пошкоджень на тілі собаки позивача, тому подальше лікування собаки, яке було проведено позивачем, не пов'язано із нападом його собаки на собаку позивача, не знайшли свого підтвердження підчас розгляду справи судом першої інстанції, так як відповідачем не було надано належних медичних документів або інших належних доказів, які б спростували надані позивачем медичні документи стосовно лікування її собаки. Також не було заявлено відповідачем клопотання про проведення відповідної судової експертизи для спростування необхідності проведеного собаці позивача лікування.

Посилання відповідача на те, що саме собака позивача спровокувала напад на неї його собаки, не звільняє відповідача від відповідальності за шкоду, завдану діями його собаки, так як саме відповідачем були порушені Правила утримання собаки, так як його собака є собакою службової породи, визнана потенційно небезпечною, а відтак за межами квартири вона повинна знаходитися на короткому повідку та у наморднику.

Доводи апеляційної скарги про те, що собаку позивача вигулював у день інциденту чоловік позивача, який перебував у нетверезому стані та не контролював поведінку собаки та не слідкував за нею, що призвело до інциденту, не доведені належними доказами, тому колегія суддів вважає їх безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Апеляційна скарга не містить обґрунтування незаконності рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди та витрат на правову допомогу, тому колегія суддів вважає, що підстав для перегляду рішення суду в цій частині не має.

При цьому, визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із засад розумності та справедливості, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Посилання відповідача на необхідність врахування його матеріального стану при вирішенні даного спору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки розмір матеріальної шкоди не є значним, а відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував його матеріальний стан.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2017 року залишити без змін.

- 4 -

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом

двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: