Ухвала суду № 67513718, 19.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 755/10535/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Арапіна Н.Є.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4322/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ВолошинаВ.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами Противня СергіяЛеонідовича - представника Публічного акціонерного товариства «Креді АгрікольБанк», Шевченка Максима Романовича - представника Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року у цивільній справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Креді АгрікольБанк», за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_7, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яни Олексіївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Скворцово», Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим», Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Край» про визнання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яни Олексіївни, в якій просить визнати про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги скаржник обґрунтовува тим, що 16 березня 2015 року задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 січня 2015 року по справі № 2196/14 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Скворцово», Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Край», ОСОБА_7 боргу за договором про надання банківських послуг № 01/1108827 CL від 16 червня 2011 року у розмірі 24 486 830,39 грн., та третейський збір у розмірі 25 500,00 грн. 29 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_7. 14 червня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харитоновою Я.О. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Такі дії державного виконавця скаржник вважає незаконними та просив суд скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговську-Харитонову Я.О. прийняти до примусового виконання виконавчий лист по справі № 755/3892/15-ц.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб Товариство з обмеженою відповідальністю «МПК «Скворцово», Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний Край» (а.с. 86-87).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року частково задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_7, старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової ЯниОлексіївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Скворцово», Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим», Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Край» про визнання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-ХаритоновоїЯни Олексіївни від 14 червня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 51427337 неправомірною та скасовано. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник заявника та заінтересованої особи - Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі представник Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скарги і постановлення в цій частині нової ухвали про зобов'язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яни Олексіївни прийняти до примусового виконання виконавчого листа, виданого 29 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_7

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що застосований судом спосіб захисту порушеного права, а саме: часткове задоволення скарги банку, без задоволення вимоги про зобов'язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яни Олексіївни прийняти до примусового виконання виконавчий лист, виданий 29 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_7.) не є ефективним способом захисту в розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не призводить до відновлення порушеного права банку, оскільки банк вимушений повторно звертатись до органу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження з урахуванням вимог чинного законодавства (Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, що набрав чинності 05.10.2016) в тому числі буде нести додаткові витрати по сплаті авансового внеску, наражаючись при цьому на відповідні ризики протиправної відмови у відкритті провадження, а у випадку відмови - звертатись до суду за захистом свого порушеного права повторно. Отже вимога позивача про зобов'язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яни Олексіївни прийняти до примусового виконання виконавчий лист, виданий 29 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_7 є належним та ефективним способом відновлення порушеного права Банку.

Заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у поданій апеляційній скарзі просить суд ухвалу Дніпровським районним суду міста Києва від 02.02.2017 скасувати та у задоволенні скарги Публічного акціонерного товаристві "Креді АгрікольБанк" відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51427337 не суперечить Закону «Про виконавче провадження» та прийнята на підставі ст. 21, 23, 26 цього Закону, оскільки у резолютивній частині виконавчого документа містяться розбіжності щодо коду ЄДРПОУ стягувача, що унеможливлюють виконання судового рішення.

У судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_11 підтримав доводи скарги, поданої від імені ПАТ «Креді Агріколь Банк» та заперечував проти доводів скарги Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Заінтересовані особи: ОСОБА_7, Відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ТОВ «МПК «Скворцово», Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим», ТОВ «Південний Край» в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи скаргу ПАТ «Креді Агріколь Банк» в частині визнання постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яни Олексіївни від 14 червня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 51427337 неправомірною, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не виконано всіх необхідних дій щодо витребування коду ЄДРПОУ Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк».

Відмовляючи в частині вимог про зобов'язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яни Олексіївни прийняти до примусового виконання виконавчий лист, виданий 29 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_7, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» право вчиняти дії щодо прийняття до виконання виконавчого документу належить саме державному виконавцю, а тому суд не має права зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадженняможуть здійснюватися лише державним виконавцем.

З таким висновком суду першої інстанції слід погодитись.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Так, відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 19, частини першої статті 74 Закону «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції повинен перевірити чи було прийнято або вчинено оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність відповідно до вимог закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження та чи були порушені права чи свободи заявника. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК України.

З матеріалів справи та витребуваних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 29 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 січня 2015 року по справі № 2196/14 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Скворцово», Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Край», ОСОБА_7 боргу за договором про надання банківських послуг № 01/1108827 CL від 16 червня 2011 року у розмірі 24 486 830,39 грн., та третейський збір у розмірі 25 500,00 грн. (а.с. 103).

06 червня 2016 року заявник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 січня 2015 року по справі № 2196/14 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Скворцово», Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Край», ОСОБА_7 боргу за договором про надання банківських послуг № 01/1108827 CL від 16 червня 2011 року у розмірі 24 486 830,39 грн., та третейський збір у розмірі 25 500,00 грн. (а.с.101-102).

14 червня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговською-Харитоновою Я.О. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51427337 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.9).

Перевіряючи доводи скарги, надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів приходить до наступного:

Відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом. Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Перелік підстав для відмови у відкриття провадження у справі наведений у статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону N 606-XIV у редакції, чинній на момент винесення постанови ДВС).

Виходячи зі змісту зазначеної норми, державний виконавець при прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, повинен у постанові зазначити, які саме передбачені законом інші обставини виключають здійснення виконавчого провадження.

Іншими слід вважати обставини, які вказують на те, що державний виконавець не має законних підстав проводити будь-які дії за поданим виконавчим документом.

Із змісту постанови державного виконавця від 14 червня 2016 року, яка є предметом оскарження, такими обставинами зазначено - розбіжність в коді ЄДРПОУ Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», а саме в резолютивній частині виконавчого документу зазначено код ЄДРПОУ ПАТ «Креді Агріколь Банк» 14361575, тоді як в графі «стягувач» зазначено 3458257.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки і права державного виконавця.

Так, п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Доказів виконання державним виконавцем вимог п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» щодо витребування у стягувача або державного органу інформації про присвоєний ПАТ «Креді Агріколь Банк» унікальний ідентифікаційний номеру юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України матеріали справи не містять.

Таким чином, узгоджується із дослідженими матеріалами виконавчого провадження висновок суду першої інстанції про те, що наявність розбіжностей в коді ЄДРПОУ Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» не є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження, а тому у державного виконавця не було правових підстав до відмови у відкритті виконавчого провадження за пунктом 8 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин висновок суду першої інстанції про скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової ЯниОлексіївни від 14 червня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 51427337 відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в частині вимог про зобов'язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харитонової Яни Олексіївни прийняти до примусового виконання виконавчий лист, виданий 29 травня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва відносно боржника ОСОБА_7 були предметом дослідження в суді першої інстанції. Відхиляючи вказані доводи, суд першої інстанції правильно виходив із того, що суд не має права зобов'язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому апеляційні скарги слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Противня Сергія Леонідовича - представника Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», Шевченка Максима Романовича - представника Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: