Ухвала суду № 67512680, 26.06.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3463/17

Провадження № 2-а/635/102/2017

У Х В А Л А

про залишення адміністративної заяви без руху

26 червня 2017 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення органу владних повноважень, -

в с т а н о в и в:

До Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 надано адміністративний позов, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації Харківської області про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 №6324003523 від 03.02.2015;

-визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації Харківської області про припинення нарахування та виплати внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

-визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації Харківської області про стягнення з внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 «надміру отриманих державних коштів» в сумі 42686,86 гривень;

-зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації Харківської області поновити ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на обліку як внутрішньо переміщених осіб з моменту незаконного зняття з обліку;

-зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації Харківської області призначити та виплатити ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому силі на оплату житлово-комунальних послуг, з моменту звернення за такою допомого;

-звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору як особу, яка через свій майновий стан не має можливості його сплачувати.

Таким чином, одночасно з подачею адміністративного позову позивачем до суду надано заяву про звільнення позивача від сплати судового збору. В обґрунтування даної заяви зазначено, що позивача є матірю пяти дітей, троє з яких є неповнолітніми. Вона з родиною постійно проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке змушені були покинути через початок проведення на даній території антитерористичної операції. Наразі позивача разом з дітьми проживає в с.Лукянці, батько дітей вимушений доглядати страих батьків у м.Волноваха. Відтак, як зазначає позивача, основний тягар матеріального утримання дітей наразі лежить сааме на ній. Більш того, позивача з дітьми є фактично внутрішньо переміщеними особами, однак відповідачем у даній справі незаконно було знято їх з обліку як внутрішньо переміщених осіб та скасувати довідку, як наслідок позбавив адресної допомоги. Позивач з родиною наразі перебуває у важкому матеріальному становищі, адже не отримує соціальних виплат, які є основним джерелом існування родини. Разом з тим, позивач зазначає, що нещодавно перенесла ряд хірургічних операцій, які потребувало значних матеріальних вкладень та наразі необхідні після операційна реабілітація. Таким чином, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтовується відсутністю коштів на сплату збору, внаслідок того, що з метою оплати за проживання та тривале вартісне медикаментозне лікування позивачем було витрачено усі наявні заощадження, тоді як останні місяці для оплати комунальних послуг та медикаментів позивач змушена була отримати гроші в борг.

Відтак, вирішуючи питання про можливість звільнення позивача від сплати судового збору суд виходить із наступного.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.2.3 та 2.4 рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013року №12-рп/2013 у справі №1-17/2013 Законом України «Про судовий збір» визначено: правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI», судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також, у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950) (далі по тексту Конвенція), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя у адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зазначає, що вказаними вище нормами передбачена можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Натомість, надані позивачем докази не свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору саме на час звернення до суду, при цьому, вказана у заяві обставина про перенесення операції та відповідну післяопераційну реабілітацію підтверджено лише довідками датованими 2013 роком. Жодних доказів, які б свідчили про скрутний фінансовий стан (довідки про отримані доходи родини, в тому числі позивача, її чоловіка) на день звернення до суду з відповідною заявою, позивачем не надано.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вказаних заяв, з огляду на те, що недостатність коштів у позивача, в розумінні статті 88 КАС України не є належною та допустимою підставою для звільнення від сплати судового збору.

При цьому, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обовязком суду.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI " від 23 січня 2015 року № 2 вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).

Крім того, аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом України в ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 р. у справі №826/6756/15, який в силу положень ст.244-2 КАС України, є обовязковим для врахування судами.

Вивчивши доводи вказаної заяви, суддя не знаходить підстав для її задоволення, оскільки позивач ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує обставину, що не можливість сплатити суми судового збору, навіть, в майбутньому, зокрема, до ухвалення рішення у справі.

Більш того, позивачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачем дана вимога не виконана.

Частиною 2 статті 87 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено на 2017 рік прожитковий мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня - 1600 гривень.

За подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Враховуючи те, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, позивач за подання даної позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 640,00 грн. на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області (код за ЄДРПОУ 37999633, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок отримувача 31214206700429, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір). На підтвердження сплати судового збору необхідно до суду надати оригінал квитанції.

З огляду на вищенаведене, адміністративний позов поданий без дотримання вимог ст. 106 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, адміністративній позов необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, -

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної держаної адміністрації Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення органу владних повноважень - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки позовної заяви, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена лише до розміру судових витрат в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Я.А. Шинкарчук