Постанова № 6751132, 13.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2009 р.                                                                       справа № 2а-5663/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі                                                                       Гумуржи Т.В.

за участю

представникапозивача                                                   Остапець О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ПГС-Азов» про стягнення заборгованості перед бюджетом України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави в особі Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області, звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ПГС-Азов» про стягнення заборгованості перед бюджетом.

Позовні вимоги мотивуючи наступним.

Загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з єдиного податку складає 519,69 грн.

До теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.5.1 ст.5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-111, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначена заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань.

Заходи, прийняті позивачем щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до його погашення.

Просить стягнути загальну суму податкової заборгованості у розмірі 519,69 грн.

Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Згідно поштового повідомлення, відповідач за вказаною адресою не знаходиться. Відповідно до ч.1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, находження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв’язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма ПГС-Азов», 29.05.2006 року зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, з 30.05.2006 року взяте на податковий облік до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області.

Відповідно до указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98р №727/98 суб’єкт підприємницької діяльності сплачує єдиний податок щомісяця не пізніш 20 числа наступного місяця. Ставка єдиного податку відповідачу на 2008 рік становить 10%.

Для розгляду справи і вирішення спору по суті суд застосовує Закони України про оподаткування та Указ Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» №2063-ІІІ від 19 жовтня 2000 року.

В Україні окремими законодавчими актами врегульовано відносини, що складаються щодо сплати податків, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, і щодо сплати єдиного податку, передбаченого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва».

Це дає підстави вважати, що в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену.

Звичайна система запроваджена Законом України «Про систему оподаткування» та конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі) (далі - податки), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 названого Закону.

Спрощена система запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і закріплена в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва», суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків сплатою єдиного податку.

Названим Указом суб’єктам підприємницької діяльності надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.

Заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку відповідно до статті 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» є одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд, зокрема, з встановленням системи пільг для зазначених платників податків. Це означає, що вказана заміна не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

До складу позовних вимог увійшла сума, яка утворилася внаслідок несплати єдиного податку у розмірі 350,00 грн., що підтверджується розрахунком суми Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 5.3.1. цієї ж статті визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Наявність у відповідача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 169,69 грн. підтверджується розрахунком суми боргу в матеріалах справи.

Підставою для визначення сум штрафу стали підпункти 17.1.7, 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Визначаючи правомірність нарахування позивачем штрафу за неподання податкових декларацій, слід взяти до уваги положення підпунктів 17.1.7, 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Факти прострочки та кількість днів прострочки сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість були встановлені позивачем відповідно до поданих відповідачем декларацій з податку на додану вартість.

Враховуючи, що матеріалами справи доводиться допущення відповідачем затримки граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, застосування податковим органом до відповідача штрафних санкцій є правомірним.

На підставі встановлених фактів порушень позивачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0007031540/0 від 04.09.2008 року; № 0008941540/0 від 17.11.2008 року та №0006011540/0 від 06.08.2008 року.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Зазначена сума податкового зобов’язання відповідачем сплачена в повному обсязі не була, у зв’язку з чим, з метою погашення податкового боргу позивачем підприємству були направлені зазначені податкові повідомлення-рішення згідно Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно Актів про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень, повідомлення-рішення не були вручені через відсутність підприємства за юридичною адресою. У відповідності з п.п.6.2.4 ст.6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги були розміщені на дошці податкових об’яв.

Наведені заходи, прийняті позивачем щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до його погашення. Суми податкових зобов’язань відповідачем не сплачені та, відповідно до Довідки суми податкового боргу по справі, наданої позивачем, податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість та з єдиного податку складає 519,69 грн.

Відповідно до пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до його погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен повинен платити податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом та ст. 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування», якими передбачений обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 519,69 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ПГС-Азов» про стягнення заборгованості перед бюджетом України – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ПГС-Азов» (87556, Донецька область, місто Маріуполь, пр. Будівельників, будинок 108, квартира 36, ЄДРПОУ 34372838) заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 350,00 грн. (триста п’ятдесят гривень) на користь Місцевого бюджету Жовтневого району, код платежу 16050200, на р/р 34210378700052, отримувач ГУДКУ у Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма ПГС-Азов» (87556, Донецька область, місто Маріуполь, пр. Будівельників, будинок 108, квартира 36, ЄДРПОУ 34372838) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 169,69 грн. (сто шістдесят дев'ять гривень шістдесят дев'ять копійок) на користь Державного бюджету Жовтневого району, код платежу 14010100, на р/р 31119029700052, отримувач ГУДКУ у Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кошкош О.О.