Ухвала суду № 67511191, 29.06.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1148/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальова О. Б.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

29.06.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого Голованя А.М.

суддів: Гайсюка О.В., Мурашка С.І.,

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину та пені, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, у якому просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 4000 грн. на навчання в університеті та взуття; також просила стягнути пеню за прострочення сплати аліментів за період з 18.09.2014 року по 01.03.2015 року у розмірі 2820,79 грн.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину Юлію у розмірі 2450 грн, неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 612, 20 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Сторони, які належним чином були повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явилися.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. (ч.2 ст.305 ЦПК України)

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Вирішуючи позов в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів частково, суд першої інстанції вважав, що відповідач не довів відсутності його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, тому відповідно до вимог ст. 196 СК України з нього підлягає стягненню неустойка (пеня) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Задовольняючи частково вимогу про стягнення додаткових витрат на неповнолітню дочку ОСОБА_4, суд виходив із того, що додаткові витрати на утримання дитини стягуються до досягнення повноліття, тому вказана сума є половиною суми вартості витрати пов'язаних з навчанням дитини, а саме придбання ноутбуку за 3000 грн. та за проживання в гуртожитку на 1900 грн., що підтверджуються відповідними платіжними документами.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 червня 1997 року у сторін народилася дочка ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.10).

Рішенням Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 19.05.1998 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходу громадян, починаючи з 11.05.1998 року і до повноліття сина ОСОБА_5 від першого шлюбу, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, а потім в розмірі ? частини з усіх видів заробітку до повноліття дочки ОСОБА_4, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12).

На виконання рішення суду від 19.05.1998 року, видано виконавчий листі №2-2272/1998 (а.с.59). На підставі даного виконавчого листа державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження.

Судом встановлено, що платник аліментів ОСОБА_3, допустив заборгованість по сплаті аліментів, починаючи з вересня 2014 року по лютий 2015 року.

Зазначені обставини підтверджується розрахунком заборгованості від 23.03.2015 року, який складено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції Стаднік І.І. та підписаний начальником відділу В.А. Світановським. (а.с. 8).

Згідно ст. 73, 74 Закону України "Про виконавче провадження", п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику за заявою сторін виконавчого провадження.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Отже, пеня за прострочення зі сплати аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобов'язань.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від1 липня 2015 р. № 6-94цс15 та від 25 листопада 2015 р. № 6-2022 цс15, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів України.

Надані позивачем розрахунок пені не було прийнято судом до уваги, оскільки він суперечить викладеній позиції Верховного Суду України.

Таким чином, суд навів власний розрахунок нарахування пені та частково задовольнив позов, обґрунтовано стягнувши з позивача на користь позивача 612, 20 грн. пені.

Доводи апеляційної скарги, які зводиться до того, що суд не урахував, що відповідачем було допущено переплату по сплаті аліментів не спростовує висновків суду, оскільки сама по собі переплата коштів за інші періоди не звільняє його від відповідальності за несвоєчасне внесення ним аліментів в період з вересня 2014 року по лютий 2015 року.

Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пунктами 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо.

З матеріалів справи убачається, що позивачем були понесені додаткові витрати на утримання дитини, які пов'язані з особливими обставинами, зокрема на придбання ноутбуку за 3000,00 грн. для забезпечення навчального процесу дитини та проживання її в гуртожитку - 1900,00 грн., що підтверджуються відповідними платіжними документами. (а.с. 51, 13)

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій у справі №6-1296цс15, понесені позивачем витрати не є додатковими не можна вважати обґрунтованими, оскільки у згаданій постанові суду йде мова про стягнення додаткових витрат на повнолітню дочку яка продовжує навчання у зв'язку з чим позивачу і було відмовлено у задоволенні позову.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам норм діючого законодавства, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст., 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: