Ухвала суду № 67511172, 29.06.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/277/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 186 (82, 86-1, 141) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Д. Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2017 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Іванова Д.Л.,

суддів Драного В.В., Ткаченко Л.Я.,

при секретарі Верещагіній В.В.,

за участі прокурора Бондаренко А.С.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного судум. Кіровограда від 15 червня 2017 року, в кримінальному провадженні, внесеного 14 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120020006768, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, якою стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-23 листопада 2006 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст..75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

-16 травня 2007 року Маловисківським районним судом Кіровоградської областіза ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. 13 березня 2009 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 7 місяців 28 днів.

-24 лютого 2010 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

-25 грудня 2013 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

-27 березня 2014 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.25 жовтня 2016 року звільнений по відбуттю строку покарання,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням слідчого Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 14 червня 2017 року, погодженого із прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2017 року підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 19 год. 00 хв. 13 червня 2017 року до 19 год. 00 хв. 11 серпня 2017 року, з визначенням розміру застави в сумі 32000 грн.,в разі внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти з покладенням обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування підозрюваному ОСОБА_4 інших менш суворих запобіжних заходів, які б забезпечували виконання ним процесуальних обовязків та були достатніми для запобігання вказаним ризикам.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну, постановити нову ухвалу, якою застосувати такий запобіжний захід як домашній арешт.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_4 не підлягає задоволенню за таких підстав.

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що 13 червня 2017 року ОСОБА_4 затримано та 14 червня 2017 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Згідно фабули ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 13.06.2017 року відкрито викрав мобільний телефон марки «Prestigio», який належав потерпілому ОСОБА_7 вартістю 2000 грн. та розпорядився ним на власний розсуд.

Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, ніде не працює, не має постійного місця проживання, без реєстрації, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та продовжити злочинну діяльність.

Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_4 про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, спростовуються викладеним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також враховує можливість підозрюваного ОСОБА_4 зникнути, оскільки він не має постійного місця проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.

Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш мякі запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обовязків.

Керуючись ст.ст.183, 194, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2017 року, в кримінальному провадженні, внесеного 14 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120020006768 про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_8 ОСОБА_9