YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Печерський районний суд міста Києва

Ухвала суду № 67508617, 29.06.2017, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення

29.06.2017

Номер справи

757/33722/17-к

Номер документу

67508617

Форма судочинства

Кримінальне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33722/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиної В.С.,

за участю адвоката ОСОБА_5,

представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням та просила скасувати арешт з забороною розпорядження та відчуження на нерухоме майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі номер 757/32546/17-к від 09 червня 2017 року в рамках кримінального провадження номер 42016110000000397 від 04 серпня 2016 року, а саме з земельних ділянок:

- з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,1204 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/;

- з кадастровим номером НОМЕР_4 площею 0,1201 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/;

- з кадастровим номером НОМЕР_6 площею 0,1226 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5 /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2, паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 та право забудови даної земельної ділянки /суперфіцій/ належить ОСОБА_3, / реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/;

- з кадастровим номером НОМЕР_8 площею 0,1226 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/;

- з кадастровим номером НОМЕР_9, площею 0,1164 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/;

- з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,1204 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/;

- з кадастровим номером НОМЕР_10 площею 0,1326 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/;

- з кадастровим номером НОМЕР_11 площею 0,1221 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 /реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/.

ОСОБА_4 посилалась на таке: ухвала слідчого судді вмотивована тим. що вказані земельні ділянки є доказами у кримінальному провадженні номер 42016110000000397 від 04 серпня 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України службовими особами Київської обласної державної адміністрації та інших державних органів влади своїм службовим становищем при погодженні проектно-технічної документації будівництва комплексу житлових будинків в селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області. У відповідності до ст. 98 КПК України вказані земельні ділянки не відповідають ознакам речових доказів у кримінальному провадженні. Вони набуті у власність шляхом укладання договорів купівлі-продажу з громадянами України, в яких вони не взаємодіяли з органами державної влади. Крім того, у відповідності до положень ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент початку будівництва проектно-кошторисна документація на будівництво підлягала затвердженню замовником будівництва. Погодження та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво об,єктів органами державної влади вимагається виключно у випадку спорудження об,єктів із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Водночас будівництво на земельних ділянках здійснювалось без залучення бюджетних коштів та коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а проектно-кошторисна документація на їх будівництво погодженню та затвердженню органами державної влади не потребувало. Вказані земельні ділянки, таким чином, на які накладено арешт, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання, останній заявив про те, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_6 площею 0,1226 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, належить йому за умов суперфіцій - право забудови земельної ділянки ОСОБА_3

Представник прокуратури Київської області до судового засідання не з,явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких матеріалів на спростування доводів, викладених у клопотанні, не надав. Слідчий суддя вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаної особи.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, заслухавши осіб, що з,явилися у судове засідання, прийшов до наступного: ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 червня 2017 року у справі номер 757/32546/17-к накладено арешт на вказані земельні ділянки. Як зазначено в ухвалі, в обґрунтування доводів, викладених у клопотанні, вбачається, що слідчим управлінням прокуратури Київської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні номер 42016110000000397 від 04 серпня 2016 року за фактом зловживання службовими особами Київської обласної державної адміністрації та інших державних органів влади своїм службовим становищем при погодженні проектно-технічної документації будівництва комплексу житлових будинків у селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області по вулиці Кармелюка, Інститутській, провулку Інститутському за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. За результатами огляду вищевказаних об,єктів будівництва та земельних ділянок фахівцями департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області встановлено ряд порушень, зокрема на будівництві не забезпечено організацію будівельного майданчика до ДБІ, відсутній проект виконання робіт, відсутні акти закриття прихованих робіт, журнал вхідного контролю, відсутні сертифікати на використані будівельні матеріали, відсутні ліфти та ліфтові шахти.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об,єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об,єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші документи, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичної особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Земельні ділянки, на які був накладений арешт на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді, не відповідають вищевказаним ознакам доказів. Вказані земельні ділянки набуті у власність заявником шляхом укладання договорів купівлі-продажу з громадянами України, про що надані копії вказаних правочинів. Крім того, вказані земельні ділянки не є предметом спору у будь-яких цивільних-правових відносинах. Крім того, у відповідності до ст.31 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка діяла на час початку будівельних робіт, проектно-кошторисна документація на будівництво підлягала затвердженню замовником будівництва. Погодження та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво об,єктів органами державної влади вимагається виключно у випадку спорудження об,єктів із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Водночас будівництво на земельних ділянках здійснювалось без залучення бюджетних коштів та коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а проектно-кошторисна документація на їх будівництво погодженню та затвердженню органами державної влади не потребувало. Вказані земельні ділянки, таким чином, на які накладено арешт, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. У відповідності до положень ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У відповідності до ст.ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого у порядку, передбаченому КПК України. Статтею 2 КПК України встановлено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддіна необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. У відповідності до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Ч.2 ст.8 КПК України передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, зазначено порушення ст.1 Протоколу номер 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Рішенням Європейського Суду від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом зазначено, що перша та найбільш важлива вимога ст. 11 Протоколу номер 1 до Конвенції полягає у тому. що будь-яке втручання публічної влади у справо на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більш того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції У відповідності до ст.7 КПК України , сторона обвинувачення зобов,язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного зобов,язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого. Прокуратура Київської області неодноразово зверталася до слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки . У задоволенні таких клопотань було відмовлено з підстав недоведеності стороною обвинувачення відповідності таких земельних ділянок критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та інших підстав, передбачених ст. 170 КПК України обставин.

У відповідності до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року у справі номер 757/7089/17-к було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту на вказані земельні ділянки. Відповідно до ч.2 ст.21 КПК України, ухвала суду, що набрала законної сили у порядку, визначеному КПК України, є обов,язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Але прокуратура Київської області після отримання відмови у задоволенні клопотання про арешт на вказані земельні ділянки, повторно звертається до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з таким же клопотанням, при цьому замовчуючи, що раніш подане аналогічне клопотання не було задоволено та ухвала слідчого судді набрала чинності. Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, а також змісту ухвали слідчого судді печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року у справі номер 757/7089/17-к органом досудового слідства не доведено необхідність арешту вказаних земельних ділянок аз будь-яких законних підстав, а також не вказано жодного з ризиків, передбачених ст. 170 КПК України. Слідчим не надано доказів. що вказані земельні ділянки є знаряддям кримінального правопорушення, були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення та є речовими доказами у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовими особами Київської обласної державної адміністрації та інших державних органів влади своїм службовим становищем.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні данні, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази. Враховуючи, що у ст. 98 КПК України речовими доказами визначені матеріальні об,єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об,єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, відсутні підстави визнавати речовим доказом земельну ділянку, отриману фізичною особою на підставі закону та у порядку, передбаченому таким законом. У відповідності до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна, однак арешт майна свідка чи потерпілого, не допускається, навіть якщо це майно було визнано речовим доказом.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.197 КПК України. Відповідно до п.2.6.2 Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб, щодо осіб, які не є підозрюваними /яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення/, обвинуваченими /особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду у порядку, передбаченому ст. 291 КПК України або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведе, на даний час відсутні, передбачені діючим законодавством підстави для продовження арешту на майно заявника. З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає клопотання підлягаючим задоволенню.

На підставі ст. ст. 84, 98, 131, 167, 170 - 174, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт з забороною розпорядження та відчуження на нерухоме майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі номер 757/32546/17-к від 09 червня 2017 року в рамках кримінального провадження номер 42016110000000397 від 04 серпня 2016 року, а саме з земельних ділянок: