Постанова № 6750813, 27.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-717/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Мичак О.С.

за участю представника позивача Станчуляк Ю.В.

представника відповідача -1 Приходько Т.В.

представника відповідача -2 Вертели М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю „Бета-Агро-інвест” до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити певні дії, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженої відповідальністю „Бета-Агро-інвест” звернулось до суду з адміністративним позовом до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на його підприємстві з 04.12.2008 р. по 24.12.2008 р. співробітниками відповідача – 1 проводилась виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 510511,00 грн. за жовтень 2008 р. на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2007 р. по 31.10.2008 р.

На підставі акту перевірки № 589\23-211-2\30844997 від 31.12.2008 р., відповідачем прийняті податкові повідомлення – рішення № 0000012320\0 від 14.01.2009 р.; № 0000022320\0 від 14.01.2009 р.; № 0000032320\0 від 14.01.2009 р.

Позивач з зазначеними рішеннями не згоден та вказує, що його підприємство не має жодного переробного цеху, а тому посилання відповідача на абз. 2 п. 11.21 ст. 11 Закону «Про ПДВ», на його думку є безпідставним.

Тому, просить суд визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000012320\0 від 14.01.2009 р., № 0000022320\0 від 14.01.2009 р., № 0000032320\0 від 14.01.2009 р., а також зобов’язати Ясинуватську об’єднану державну податкову інспекцію надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету на користь Товариства з обмеженої відповідальністю „Бета-Агро-інвест” за жовтень 2008 р. в сумі 510511,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Представник відповідача – 1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з ПДВ поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу ДПС за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум ПДВ за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається ДПА за погодженням з Мінагрополітики. Залишок податкових зобов’язань відповідно до податкової декларації з ПДВ з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між ПДВ, що надходить від покупців, та ПДВ, сплачених постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок. Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов’язаннями наступних податкових періодів. Таким чином, податковий кредит, пов’язаний з придбанням ТМЦ для виробництва зазначених товарів, формується відповідно до діяльності, в якій цю продукцію було використано та підлягає відображенню в скороченій декларації № 1. Крім того, додає, що законом передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування, а саме, зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних звітних періодах та повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника. При цьому, платником у кожному звітному періоді може застосовуватись тільки один із цих шляхів, а зміну задекларованого напрямку відшкодування сум податку на додану вартість Законом не передбачено. Тому, представник відповідача - 1 просить відмовити у задоволенні позову.

          Представник відповідача - 2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що згідно п. 5 «Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування ПДВ за висновками органів державної податкової служби України», затвердженого сумісним наказом ДПА України, Мінфіну та ДКУ від 03.08.2004 р. № 451\501\132 ДПА повинна надати ДКУ реєстри суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету. Станом на 06.04.2009 р. ГУДКУ у Донецькій області висновок та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на розрахунковий рахунок позивача не був отриманий, у зв’язку з чим, не можливо було відшкодувати заборгованість. Представник відповідача - 2 просить відмовити у задоволенні позову.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

          Позивач ТОВ „Бета-Агро-інвест” зареєстровано в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецькій області 07.03.2000 р., перебуває на податковому обліку в Ясинуватській об’єднаній державній податковій інспекції, є платником податку на додану вартість, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 30844997.

Відповідач -1 Ясинуватська об’єднана державна податкова інспекція є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач – 2 Головне управління Державного казначейства України в Донецької області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що 04.11.2008 р. позивач надав до Ясинуватської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 510 511 грн. на рахунок платника податків в банку.

Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 р., заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, в даному випадку платник податку прийняв рішення про відшкодування суми податку на додану вартість шляхом зарахування на його рахунок, про що свідчить рядок 25.1 податкової декларацій.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог Ясиноватською була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 р., за результатами якої був складений акт № 589\23-211-2\30844997 від 31.12.2008 р., відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, пп.. 7.4.5 п. 7.4, пп.. 7.5.1 п. 7.5, пп.. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 абз. 2,3 п. 11.21 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п. 2 абз. 1,2,3 п. 12 Порядку № 805 «Про порядок нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі (у редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 28.03.2007 р. № 596),абз. .4 п. 1.2, п. 5.12, пп.. 5.12.2 Порядку заповнення і подачі податкових декларацій по ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (із змінами), зареєстрованого у Мін’юсті України 09.07.1997 р. під № 250\2054, підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 р. на 510511 грн., в т. ч. за липень 2007 р. – 65049 грн., серпень 2007 р. - 140147 грн., грудень 2007 р. – 15510 грн., січень 2008 р. – 25205 грн., червень 2008 р. – 264600 грн.; порушення пп.. 7.7.1, абз. «а» пп. 7.7.2, пп. 7.7.3, 7.7.4, п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями підприємством занижено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 р. на 510511 грн., в т. ч. за: липень 2007 р. – 65049 грн., серпень 2007 р. – 140147 грн., грудень 2007 р. – 15510 грн., січень 2008 р. – 25205 грн., червень 2008 р. – 264600 грн.; порушення абз. 2,3 п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ», п. 2 абз. 1,2,3 п. 12 Порядку № 805 у редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 28.03.2007 р. № 596, абз. 4 п. 1.2 Порядку № 166 підприємством у липні 2007 р., серпні 2007 р., грудні 2007 р., січні 2008 р. було завищено залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у загальній сумі 271730,0 грн., в т. ч. по періодам: липень 2007 р. – 69749,0 грн., серпень 2007 р. – 143917,0 грн., грудень 2007 р. – 21510,0 грн., січень 2008 р. – 36554,0 грн.; порушення пп.. 7.7.1, абз. «а»пп.. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п. 5.12, пп.. 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250\2054 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213) встановлено підприємством завищення залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у квітні 2008 р., червні 2008 р. у загальній сумі 100573, в т. ч. по періодам: квітень 2008 р. – 250 грн., червень 2008 р. – 100323 грн.;порушення пп.. 7.4.1, пп.. 7.4.5 п. 7.4, пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп.. 7.7.1, 7.7.2, пп.. 7.7.3, 7.7.4, п. 7.7 ст. 7, абз. 2,3 п. 11.21 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п. 2 абз. 1,2,3 п. 12 Порядку № 805 «Про порядок нарахування виплат і використання коштів спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» (у редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 28.03.2007 р. № 596), абз. 4 п. 1.2, п. 5.12, пп.. 5.12.2 Порядку заповнення і подачі податкових декларацій по ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (із змінами), зареєстрованого у Мін’юсті України 09.07.1997 р. під № 250\2054, підприємством занижено залишок від’ємного значення за жовтень 2008 р., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 138208 грн., в т. ч. завищення за липень 2007 р. – 4700 грн., завищення за серпень 2007 р. – 3770 грн., завищення за грудень 2007 р. – 6000 грн., завищення за січень 2008 р. – 11349 грн., завищення за червень 2008 р. – 164277 грн.; в порушення пп.. 7.4.1, пп.. 7.4.5 п. 7.4, пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, абз. 2,3 п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п. 2 абз. 1,2,3 п. 12 Порядку № 805 «Про порядок нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» (у редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 28.03.2007 р. № 596), абз. 4 п. 1.2 Порядку заповнення і подачі податкових декларацій по ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (із змінами), зареєстрованого у Мін’юсті України 09.07.1997 р. під № 250\2054, підприємством занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в загальній сумі 16897 грн., в тому числі за травень 2008 р. в сумі 16897 грн.

14.01.2009 р. Ясинуватською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012320\0, зі змісту якого вбачається, що згідно з пп. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями та згідно пп. «б» пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями на підставі акта перевірки № 589\23-211-2\30844997 від 31.12.2008 р. за порушення п.п. 7.4.1, п.п7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, абз. 2,3 п. 11.21 ст.11 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п. 2, абз. 1,2,3 п. 12 Порядку № 805 «Про порядок нарахування і виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» (у редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 28.03.2007 р. № 596), абз. 4 п. 1.2 Порядку заповнення і подачі податкових декларацій по ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (із змінами), зареєстрованого у Мін’юсті України 09.07.1997 р. під № 250\2054., яким ТОВ „Бета-Агро-інвест” зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 510511 грн. за жовтень 2008 р.

Також, 14.01.2009 р. Ясинуватською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000022320\0, зі змісту якого вбачається, що згідно з пп. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями та згідно пп. «б» пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями на підставі акта перевірки № 589\23-211-2\30844997 від 31.12.2008 р. за порушення п.п. 7.7.1, п.п «а» п. п. 7.7.2, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями яким ТОВ „Бета-Агро-інвест” збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 510511 грн. за жовтень 2008 р. У зв’язку з чим відповідно до пп. «а» п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями вважається, що позивач добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 510511 грн., як бюджетного відшкодування.

Крім того, 14.01.2009 р. Ясинуватською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000032320\0, зі змісту якого вбачається, що згідно з пп. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями та згідно з п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) на підставі акта перевірки № 589\23-211-2\30844997 від 31.12.2008 р. за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, абз. 2,3 п. 11.21 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п. 2, абз. 1,2,3 п. 12 Порядку № 805 «Про порядок нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі» (у редакції зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 28.03.2007 р. № 596), абз. 4 п. 1.2 Порядку заповнення і подачі податкових декларацій по ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. (із змінами), зареєстрованого у Мін’юсті України 09.07.1997 р. під № 250\2054 у зв’язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем ПДВ в розмірі 25345,50 грн., в т. ч. 16897,00 грн. – за основним платежем та 8848,50 грн. – за штрафними (фінансовими санкціями).

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Суд вважає податкові повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протиправними.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

           Порядок визначення суми податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) в державний бюджет або бюджетному відшкодуванню із Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків, визначені п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

          Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як вбачається з матеріалів справи всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», позивачем були виконані в повному обсязі.

Аналіз судом норм діючого законодавства з приводу відшкодування податку на додану вартість свідчить про наступне.

За період з моменту існування спірних правовідносин до теперішнього часу порядок відшкодування податку на додану вартість, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» не змінювався.

У відповідності до п. 1.4.1. Правил обліку податку на додану вартість для вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України (далі – Правила обліку податку на додану вартість), затверджених наказом ДПА України, Державного комітету статистики України від 23 липня 2004 р. № 419/453, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2004 р. за № 939/9538, які розроблені на виконання статті 3 Указу Президента України від 23 червня 2004 року № 671 «Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість», пільги з податку на додану вартість - це переваги, надані певним суб'єктам підприємницької діяльності, пов'язані з повним або частковим звільненням від установлених законом зобов'язань за сплатою цього податку до державного бюджету.

Відповідно до розділу 4 Інструкції про порядок заповнення форми звіту № 1-ПП «Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності», затвердженої наказом ДПА України, Державного комітету статистики України від 23 липня 2004 р. № 419/453, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2004 р. за № 939/9538, яка розроблена на виконання статті 3 Указу Президента України від 23 червня 2004 року № 671 «Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість», види пільг і особливості (режими) пільгового оподаткування визначаються відповідними законами. Системний облік видів пільг здійснюється ДПА України в Довіднику пільг. Довідник пільг формується ДПА України за платежами, що адмініструються органами державної податкової служби в розрізі видів пільг, визначених законами, і оприлюднюється у журналі "Вісник податкової служби України", в інформаційно-правовій системі "ЛІГА", в інших засобах масової інформації та в приміщеннях органів державної податкової служби.

Згідно з п 2.3. Правил обліку податку на додану вартість платники податку до операцій з поставки окремих товарів (послуг), що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, нараховують податкові зобов'язання за нульовою ставкою цього податку як до операцій з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту, так і до окремих товарів (послуг) на митній території України. Відповідно до п. 2.6. Правил обліку податку на додану вартість до кожної операції з поставки товарів (послуг) платники податку застосовують режим оподаткування, що властивий тільки такій операції.

Статтею 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та розділом 4.4. Правил обліку податку на додану вартість для сільськогосподарських товаровиробників, за винятком операцій з поставки м'яса, молока у живій вазі переробним підприємствам, встановлені спеціальні режими сплати та використання сум податку на додану вартість, передбачені пунктами 11.21 та 11.29 статті 11 Закону. При цьому пунктом 4.4.3. Правил обліку податку на додану вартість встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники, на яких поширюються вказані норми пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону, ведуть окремий облік щодо таких операцій з поставки і на його підставі заповнюють та подають до органів державної податкової служби, поряд із загальною, податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), за якою не проводяться розрахунки з бюджетом. Податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) подається за формою, яка затверджена наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за № 250/2054.

Аналізуючи норму п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» суд зазначає, що її правове навантаження має два напрями: джерело формування дотацій та їх цільове використання (абзац перший пункту), та право на використання та залишення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами (абзац другий). Суд звертає увагу, що пунктом 11.21. Закону Кабінету Міністрів приписано встановити Порядок нарахування і використання зазначених коштів, а не порядок заповнення та подання податкових декларацій, оскільки останнє належить до компетенції Державної податкової адміністрації України відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про державну податкову службу України». Відповідно до п. 7.2.8. Закону України «Про податок на додану вартість» форма і порядок заповнення податкових декларацій визначається відповідно до закону, а не Порядком нарахування дотацій.

01.10.2007 року ДПА України затверджений Довідник № 43 пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів станом на 01.09.2007 р. Вказаним довідником пільги, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» для сільськогосподарських товаровиробників, чітко розмежовані. Так, під кодом 14010139 зазначено пільгу, передбачену п. п. 6.2.6. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», наступного змісту: «суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам за матеріально-технічні ресурси, які підлягають відшкодуванню із бюджету при: поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання». При цьому пільга, передбачена п.п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено під кодом 14010178.

Відповідно до п. 1.2. Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р., зареєстрованим Міністерством юстиції України за № 250/2054 від 09.07.97 р., платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону «Про податок на додану вартість») суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Враховуючи зазначене, доводи відповідача про необхідність відображення вищезазначених сум податкового кредиту в скороченій декларації по операціям з поставки м'яса живою вагою переробним підприємствам за нульовою ставкою ПДВ вважаються не обґрунтованими, а посилання щодо порушення підприємством вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було зменшено суму бюджетного відшкодування у жовтні 2008 р. на суму 510511 грн., такими, що не відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

Сторонами було визнано, що позивачем як отримувачем товарів (послуг), у жовтні 2008 року фактично сплачено постачальникам таких товарів (послуг) суми податку на додану вартість.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 805 від 12.05.1999 р., оскільки вказаний порядок відповідно до п. 1 встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, та не встановлює, та не може встановлювати порядок розподілу ПДВ за видами декларацій. Крім того, суд не застосовує вказаний Порядок на підставі приписів частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до п. д ст. 4.4.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Враховуючи, що судом встановлено існування податкових роз'яснень щодо питань відшкодування ПДВ сільськогосподарськими товаровиробникам на користь платника податку, суд визначає дії позивача з відображення операцій з реалізації м'яса в живій вазі переробним підприємствам за нульовою ставкою ПДВ цілком обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень, якими зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 510511,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне визнати рішення суб’єкта владних повноважень недійсними, оскільки правовим наслідком визнання рішень недійсними є їх недійсність з моменту їх прийняття, тому в цьому разі такі рішення не підлягають додатковому скасуванню.

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача – 1 надати відповідачу – 2 висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету на його користь за жовтень 2008 р. в сумі 510511,00 грн. з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.1997 № 209\72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200\86), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за № 489\5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

          Тобто, діючим законодавством встановлено дві окремих підстави для здійснення органами Державного казначейства бюджетного відшкодування, це: висновок податкового органу та рішення суду.

          Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Суд вважає, що приймаючи рішення про визнання спірних податкових повідомлень – рішень відповідача недійсними, суд в повній мірі здійснив захист позивача.

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.           

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1,70 гр.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженої відповідальністю „Бета-Агро-інвест” до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

          Визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000012320\0 від 14.01.2009 р., № 0000022320\0 від 14.01.2009 р., № 0000032320\0 від 14.01.2009 р.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженої відповідальністю „Бета-Агро-інвест” судові витрати в розмірі 1,70 грн.

          В іншій частині позовних вимог – відмовити.

           Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 27 квітня 2009 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 30 квітня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.