Ухвала суду № 67508096, 22.06.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10954/17

провадження № 1-кс/753/2899/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Шклянка М.П., за участю секретаря Галян Л.В., прокурора Соляник Т.О., представника ТОВ «Глікон» ОСОБА_2, розглянувши клопотання ТОВ «Глікон» про скасування арешту на грошові кошти, -

ВСТАНОВИВ :

14.06.2017 року представник ТОВ «Глікон» звернувся з клопотанням про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №32016100020000060 від 21.12.2016 року посилаючись на те, що ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 21 квітня 2017 року року задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку на видаткову частину розрахункових рахунків №26003000248302, №26004000248301, №26059000248301 - клієнта ТОВ «Глікон» (код ЄДРПОУ 39805833), відкритих у банківській установі ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350) та зупинено видаткові операції на вказаних рахунках. Представник ТОВ «Глікон» вважає, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно була винесена передчасно, без з'ясування всіх обставин справи, та просив скасувати накладений арешт в порядку передбаченому ст. 174 КПК України, як такий, що накладений необгрунтовано.

В судовому засідання представник заявника клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задовоення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що в клопотання необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Прокурорами Київської місцевої прокуратури № 2 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32016100020000060, внесеному до ЄРДР 21 грудня 2016 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Предметом розслідування у вказаному кримінальному провадженні є діяльність засновника ТОВ «Київське м'ясопереробне підприємство» ОСОБА_3, який за версією органу досудового розслідування з використанням низки підконтрольних йому та іншим особам підприємств, а саме: ТОВ «Київське м'ясопереробне підприємство», ТОВ «СВ Трейд Холод», ТОВ «Ротен», ТОВ «Глікон», ТОВ «Фіш Торг», ТОВ «Східно-Європейська рибна компанія», ТОВ «Торгові системи України», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Лембергміт», ТОВ «Мітпрод», ТОВ «СВ «Лемберг» та інших, здійснював незаконну господарську діяльність, пов'язану з імпортом на митну територію України м'ясних виробів на підставі фіктивних документів, безпідставно формував податковий кредит підприємствам з ознаками фіктивності та здійснював безтоварні операції під видом придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств-імпортерів м'ясної продукції та у компанії виробника м'яса ТОВ «Лемберміт», фактично перераховуючи безготівкові грошові кошти на їх рахунки та отримуючи від посадових осіб цих підприємств готівку за відрахуванням відсотку за обготівковування грошових коштів.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 21 квітня 2017 накладено арешт на видаткову частину розрахункових рахунків №26003000248302, №26004000248301, №26059000248301 - клієнта ТОВ «Глікон» (код ЄДРПОУ 39805833), відкритих у банківській установі ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350) та зупинено видаткові операції на вказаних рахунках..

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя послався на те, що отримані грошові кошти ТОВ «Глікон» може перерахувати на розрахункові рахунки інших юридичних осіб, що призведе до їх втрати і унеможливить встановлення причетних до злочину осіб.

Судом встановлено, що при розгляді клопотання про арешт майна представник ТОВ «Глікон» присутній не був, а тому не мав можливості навести свої аргументи, викладені у цьому клопотанні.

Даючи оцінку доводам клопотання щодо необґрунтованості арешту майна, слідчий суддя керується нормами глави 17 КПК України, які визначають підстави, умови та порядок накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.

Так, відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За приписами ч. 3 зазначеної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Ст. 98 КПК України дає визначення речових доказів як матеріальних об'єктів, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Жодного обґрунтування, яке доказове значення у кримінальному провадженні, відкритому щодо ТОВ «Київське м'ясопереробне підприємство» за фактом ухилення від сплати податків, мають грошові кошти, які знаходяться на рахунках контрагента цього товариства ТОВ «Глікон», ухвала слідчого судді від 21вітня 2017 р. не містить.

Ураховуючи наведене відсутні підстави вважати,що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Глікон», набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а відтак арештоване майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

За змістом ч. 3 та 5 ст. 170 КПК України обов'язковою умовою для арешту майна з підстав забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), є відповідний процесуальний статус особи, на майно якої накладається арешт, а саме: статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Оскільки у цьому кримінальному провадженні про підозру нікому не повідомлялось, а ТОВ «Глікон» не має статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження (ч. 8 ст. 214 КПК України), правові підстави для накладення арешту на майно з цією метою також відсутні.

З огляду на вищевикладене слідчий суддя дійшов висновку, що арешт накладено необґрунтовано, що є підставою для його скасування.

До того ж слідчий суддя враховує, що арешт обігових коштів підприємства реально діючого сектору економіки може призвести до зупинки виробництва і, як наслідок, до звільнення з роботи багатьох працівників та припинення сплати до державного бюджету податків і зборів.

Керуючись статтею 174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Глікон» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32016100020000060 задовольнити.

Скасувати арешт видаткової частини розрахункових рахунків №26003000248302, №26004000248301, №26059000248301 - клієнта ТОВ «Глікон» (код ЄДРПОУ 39805833), відкритих у банківській установі ПАТ «АКБ «КОНКОРД» (МФО 307350) та зупинення видаткових операцій на вказаних рахунках, що накладені ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 квітня 2017 р..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: