Вирок № 67508037, 03.07.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18344/16-к

Провадження №: 1-кп/752/417/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.

секретаря Гайдамаки Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 42014100000000228 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Росії, громадянки України, з освітою вищою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обвинуваченої за ч.2 ст. 367 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора Коцюбко І.В.;

обвинуваченої ОСОБА_1;

захисника Білоуса І.Д.;

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Згідно формулювання обвинувачення, ОСОБА_1, у період з 25.01.2008 року на 01.12.2009 року, перебуваючи на посаді Голови Правління Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі текстом ВАТ HACK «Оранта» код ЄДРПОУ 00034186), згідно з наказом від 28.01.2008 року № 41-К «Про заступання на посаду Голови Правління ВАТ HACK «Оранта», постійно виконуючи покладені на неї обов'язки на умовах повної матеріальної відповідальності, являючись службовою особою в силу покладених на неї організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків щодо укладення договорів та прийняття управлінських рішень, маючи відповідний досвід діяльності у сфері управління підприємствами та володіючи нормативною базою, яка визначає правові та організаційні засади здійснення керування підприємством, учинила необережний злочин за наступних обставин.

ВАТ HACK «Оранта» є Відкритим акціонерним товариством, заснованим Фондом Державного майна України шляхом перетворення Української державної страхової комерційної організації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 року № 709 «Про створення Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в порядку та умовах, передбачених Указом Президента України від 15 червня 1993 року «Про корпоротизацію підприємств». Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 25.01.2008року № 2, фактична адреса Компанії - м. Київ, вул. Жилянська, 75, а посадовими особами є Голова ревізійної комісії, Голова і члени Наглядової ради, Голова і члени Правління Компанії.

Так, рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ HACK «Оранта» від 25.01.2008 року № 3 «Про відкликання і обрання членів Наглядової ради, Ревізійної комісії та Правління ВАТ HACK «Оранта» Головою Наглядової ради Компанії обрано ОСОБА_5, членами Наглядової ради - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а Головою Правління - ОСОБА_1.

На виконання рішення загальних зборів акціонерів Головою Правління ОСОБА_1 видано відповідний наказ від 28.01.2008 року № 41-К «Про заступання на посаду Голови Правління ВАТ HACK «Оранта».

Відповідно до Статуту ВАТ HACK «Оранта», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 25.01.2008 року № 2 (протокол № 1-08 від 25.01.2008), на Голову Правління ОСОБА_1, були покладені наступні обов'язки:

забезпечення діяльності Правління та виконання його рішень;

несення відповідальності за результати діяльності Правління;

підписання договорів на суму, що не потребує попередньої згоди Наглядової ради, а також здійснення операцій, що потребує попередньої згоди (більше 1,4 мільйона гривень), лише після отримання такої згоди.

Крім того, статтею 13 Статуту ВАТ HACK «Оранта» передбачено, що Правління Компанії має наступні повноваження:

безпосереднє керівництво поточною діяльністю Компанії;

організація і забезпечення виконання рішень Загальних зборів акціонерів і Наглядової ради;

забезпечення ефективності господарської діяльності Компанії та поточний контроль за її діяльністю;

забезпечення раціонального використання та збереження майна Компанії;

здійснює реалізацію прийнятих Наглядовою радою інвестиційних проектів;

здійснення операцій, пов'язаних з укладанням господарських договорів у розмірах, що не перевищують два відсотки статутного капіталу Компанії, а також здійснення цих операцій у розмірах, що перевищують два відсотки статутного капіталу Компанії за умови їх попереднього погодження з Наглядовою радою.

Пунктом 13.3 Статуту визначено, що роботою Правління керує Голова Правління.

Крім того, Статутом передбачено, що метою діяльності Компанії є одержання прибутку. При цьому Компанія володіє, користується і розпоряджається своїм майном відповідно до мети і предмету своєї діяльності та призначення майна. Для здійснення фінансової діяльності використовуються кошти страхових резервів та інші активи Компанії. Компанія має самостійний баланс, поточні, вкладні (депозитні) та інші рахунки (субрахунки) у банківських установах, печатки, штампи, фірмові бланки, фірмове найменування, знаки для товарів і послуг, зареєстровані відповідно до законодавства.

Незважаючи на чітку регламентацію прав та обов'язків Голови Правління ВАТ HACK «Оранта», передбачених Статутом Компанії, яка обіймаючи дану посаду зобов'язана діяти в межах законодавства України, ОСОБА_1, являючись службовою особою в силу покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків щодо укладення договорів та прийняття управлінських рішень, маючи достатній досвід діяльності у сфері управління фінансами та володіючи нормативною базою, яка визначає правові та організаційні засади здійснення керування фінансовими та банківськими установами у період з 25.01.2008 року по 01.12.2009 року неналежно поставилася до виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, унаслідок чого охоронюваним законом інтересам юридичної особи було спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, яка, на час вчинення злочину, більше ніж у 250 разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так, 15.07.2008 року ОСОБА_1, перебуваючи в службовому приміщенні ВАТ HACK «Оранта» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75 у невстановлений досудовим розслідуванням час, організувала проведення засідання Правління ВАТ HACK «Оранта», на якому членами Правління було прийнято рішення за порядковим номером № 301 щодо передачі виключних майнових прав на знаки для товарів і послуг товариству «ІМГ інтернешнл холдинг компані», підконтрольному членам Наглядової ради ВАТ HACK «Оранта» - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за винагороду в сумі 5 мільйонів 990 тисяч 280 гривень та згідно з яким передбачалося, що воно набуває чинності з моменту погодження з Наглядовою Радою, а контроль за його виконанням покладено на Голову Правління.

Натомість, Голова Правління ОСОБА_1, 25.07.2008 року, перебуваючи в службовому приміщенні ВАТ HACK «Оранта» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75 у невстановлений досудовим розслідуванням час, являючись службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов'язків, зокрема щодо раціонального використання та збереження майна Компанії, забезпечення ефективності господарської діяльності, дотримання основної мети Компанії - одержання прибутку, погодження з Наглядовою радою операцій, пов'язаних з укладанням господарських договорів, що перевищують два відсотка статутного капіталу Компанії (1,4 млн. грн.), не усвідомлюючи економічну недоцільність прийнятого Правлінням рішення, уклала договір про передачу виключних майнових прав на знаки, що охороняються свідоцтвами України з ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані» в особі Президента ОСОБА_5 за ціною 6 млн. грн., без попереднього погодження з Наглядовою Радою, надавши директору та засновнику ТОВ «ІМГ інтернешнл холдинг компані» ОСОБА_5 виключне право на використання торгівельних знаків № 6559, № 6551,№ 6552, № 36591, № 36592, № 46385, № 46386, № 53216, № 82725, № 806304, в тому числі і право на заборону використання таких знаків, тим самим позбавивши ВАТ HACK «Оранта» фірмового найменування - торгівельних знаків для товарів та послуг, зареєстрованих відповідно до чинного законодавства.

У подальшому, 30.07.2008 року, незважаючи на те, що Головою Правління ОСОБА_1 вже було укладено відповідний договір від 25.07.2008 року, членами Наглядової ради погоджено рішення Правління Компанії від 15.07.2008 року № 301 «Про передачу виключних майнових прав на знаки для товарів та послуг, що є власністю ВАТ HACK «Оранта» протокол № 18), тим самим остаточно позбавивши ВАТ HACK «Оранта» торгівельних марок на користь ТОВ «ІМГ інтернешнл холдинг компані».

Крім того, ОСОБА_1 також неналежно було виконано обов'язки Голови Правління через несумлінне ставлення до них, щодо раціонального використання та збереження майна Компанії, зокрема в частині укладення договорів з ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані» в особі ОСОБА_5 від 03.09.2008 року № 1 та № 2 «Про передачу права на отримання охоронного документу за заявкою» № m 2007 15530 від 18.09.2007р. та № m2007 14272 від 28.08.2007 року, вартість яких склала 9 600 грн. та 7 200 грн. відповідно, що у подальшому призвело до втрати Компанії торгівельних знаків для товарів та послуг.

У подальшому, 30.09.2008 року, Голова Правління ОСОБА_1 несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов'язків, зокрема всупереч положенням Статуту Компанії - одержання прибутку, як основної мети діяльності Компанії, а також забезпечення ефективності господарської діяльності, не усвідомлюючи економічну недоцільність прийнятого рішення, при аналогічних обставинах, на засіданні Правління підписала протокол від 30.09.2008 року № 433, яким передбачалося укладання правочинів про використання торгівельних марок (знаків для товарів та послуг) за щомісячну та щорічну винагороду з ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані», тобто оренду. 01.10.2008 року вказане рішення було погоджено на засіданні Наглядової ради протоколом №27.

На виконання рішення Наглядової ради від 01.10.2008 року №27, Голова Правління ОСОБА_1, перебуваючи в службовому приміщенні ВАТ HACK «Оранта» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75 у невстановлений досудовим розслідуванням час, у період з 01.10.2008 по 13.10.2008 року уклала від імені ВАТ HACK «Оранта» 12 ліцензійних договорів про оренду торгівельних марок з директором ТОВ «ІМГ інтернешнл холдинг компані» ОСОБА_5

Так, ВАТ HACK «Оранта» за використання торгівельних марок, у період з 2008 року по 2013 рік, на розрахунковий рахунок ТОВ «ІМГ інтернешнл холдинг компані» перераховано коштів на загальну суму 61 млн. 047 тис. 255,41 грн., з яких за час діяльності ОСОБА_1 на посаді Голови Правління ВАТ HACK «Оранта» (з 25.01.2008 року по 01.12.2009 року) перераховано 28 млн. 207 тис. 701,41 грн.

Згідно довідки Державної фінансової інспекції у м. Києві від 04.07.2014 року № 26-13-17-17/9116 посадовими особами ВАТ HACK «Оранта» прийнято ряд неефективних рішень, які суперечать положенням Статуту Компанії в частині раціонального використання та збереження майна компанії, а також ефективності господарської діяльності, що призвело до втрати активів та нанесення збитків компанії у розмірі 64 млн. 547 тис. 535,41 грн.

Крім того, згідно висновку комісійної судово-економічної експертизи № 12765/12995 від 28.11.2014 року, експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М.С. Бокаріуса, ВАТ HACK «Оранта» шляхом прийняття ряду неефективних управлінських рішень, спричинено збитки в розмірі 61 млн. 047 тис. 255,41 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та являється тяжкими наслідками.

Таким чином, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

За результатами судового розгляду суд прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_1 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується, вчинене обвинуваченою.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 винною себе не визнала. Пояснила, що в кінці січня 2008 року виконувала обов'язки голови правління ВАТ НАСК «Оранта», її кандидатуру узгодила Наглядова рада. В березні 2008 року акціонерами було прийнято рішення створити холдингову компанію. За ініціативою засновників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 літом на розгляд правління було винесено питання про передачу торгових марок ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані». Проекти договорів розробляли юристи ТОВ, бухгалтера, проводилися погодження. В рішенні правління, яке обов»язково вона повинна виконувати, зазначено, що договір вступає в силу, коли буде погоджений спостереженою радою. В подальшому, рішення правління про передачу торгових марок, про які іде мова в обвинувальному акті, було погоджено членами Наглядової ради. Момент підписання договору, уже не пригадує, проте, вона мала право підписувати договори за погодженням з Наглядовою радою, що і було зроблено. 30.07.2008 року рішення правління було погоджено Наглядовою радою. В договорі лише зазначено дату 25.07.2008 року, а підписала вона його можливо 30.07.2008 року, після рішення Наглядової ради. Торгові марки, після усіх узгоджень, лише в вересні 2008 року були передані в ТОВ «ІМГ …» за суму приблизно 6 млн. грн. Пізніше, продані торгові марки орендували у ТОВ «ІМГ…», але дорожче. «Оранта» була основною робочою компанією, яка входила до складу ТОВ «ІМГ…» наряду з іншими. Планувалася міжнародна діяльність, і в зв'язку з цим було проведено продаж торгових марок, щоб підняти ціну на біржах. Головою Наглядової ради був ОСОБА_5, він ж один із засновників ТОВ «ІМГ…», і по суті це його та інших засновників рішення про продаж та подальшу оренду торгових марок. Незалежно від того, коли підписаний договір, він не міг вступити в силу, без рішення наглядової ради, про це зазначено у самому договорі. Свої обов'язки виконувала належним чином, а не халатно, як зазначено у обвинуваченні, діяла виключно у межах повноважень, наданих їй статутом, оскільки відчуження торгових марок не заборонено. Договори працювали до 2014 року, і ніхто не бачив у цьому злочину, компанія працювала лише прибутково. Цивільний позов не визнає. Цивільний позивач АТ «БТА Банк», не є засновником «Оранти», а лише акціонером. Державна фінансова інспекція взагалі не мала права проводити у них перевірку, оскільки немає частки державного майна, а тому висновок експертизи, який зроблений на підставі довідки, є недопустимим доказом.

Відповідно до вимог закону про кримінальну відповідальність, за ст. 367 КК України відповідальність настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені у зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов'язків цієї службової особи, тобто, якщо обов'язок діяти відповідним чином юридично був включений до кола службових повноважень такої особи.

Як видно з обвинувального акта, голова правління НАСК «Оранта» ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що являючись службовою особою, несумлінно ставлячись до виконання своїх службових обов'язків, зокрема щодо раціонального використання та збереження майна Компанії, забезпечення ефективної господарської діяльності, дотримання основної мети Компанії-одержання прибутку, не усвідомлюючи економічну доцільність прийнятого Правлінням рішення уклала договори про передачу виключних майнових прав на знаки, а в подальшому, за вищевикладених обставин несумлінного ставлення до своїх службових обов'язків, підписала протокол, яким передбачалося укладення правочинів про використання торгових марок, тобто оренду. Зазначені дії ОСОБА_1 стали наслідком спричинення збитків в розмірі 61 млн. 047 тис. 255,41 грн.

Повноваження ОСОБА_1, як Голови правління, детально регламентуються статутом НАСК «Оранта», положенням про правління компанії. (т 4 а.с. 84-131).

Як видно з положень Статуту, до кола безпосередніх та прямих службових повноважень ОСОБА_1 не входило раціональне використання та збереження майна Компанії, забезпечення ефективної господарської діяльності, дотримання основної мети Компанії-одержання прибутку. Зазначені положення є загальними, і стосуються мети діяльності НАСК «Оранта» в цілому, та діяльності усіх її членів і акціонерів зокрема, а не конкретно ОСОБА_1, більше того, забезпечення ефективності господарської діяльності Компанії і раціональне використання та збереження майна Компанії, згідно п.13.6 Статуту, покладається на Правління.

Тобто, у обвинуваченні щодо ОСОБА_1 не знайшло свого відображення, які ж конкретно обов'язки, покладені на неї персонально, остання не виконала і вони стали наслідком завдання тяжких наслідків.

Більше того, як видно з Статуту НАСК «Оранта», на ОСОБА_1, як голову Правління, покладено обов'язок забезпечити виконання рішень Правління, що є свідченням того, що остання не вчиняла службової недбалості, а свідомо діяла, укладаючи договори, в межах наданих її повноважень, які в подальшому були погодженні членами Наглядової ради.

Тобто, не безпосередньо дії ОСОБА_1 в ланцюгу проходження угод, були кінцевими та породили їх правові наслідки.

Доводи сторони обвинувачення з приводу того, що ОСОБА_1 25.07.2008 року в порушення статутних вимог уклала угоду про передачу виключних майнових прав на знаки, що охороняються свідоцтвами України з ТОВ «ІМГ Інтернешнл Холдинг Компані» в особі Президента ОСОБА_5 за ціною 6 млн. грн., без попереднього погодження з Наглядовою Радою і це, як видно з обвинувачення, стало однією з підстав настання наслідків, до уваги не бере та відкидає, оскільки зазначені договори 30.07.2008 року були погоджені Наглядової Радою, і набули чинності, як зазначено у п.2 та 3 рішення Правління від 15.07.2008 року, лише з моменту погодження Наглядовою радою. Тобто, підписання ОСОБА_1 договорів раніше дати їх погодження Наглядовою Радою, по суті не тягли за собою наслідків набуття ними чинності.

Приймаючи рішення про виправдання особи, суд також вважає за необхідне відмітити, що як зазначено у обвинуваченні, неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1, спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи НАСК «Оранта», однак, зазначена юридична особа потерпілою не визнавалася, а матеріали надані в розпорядження суду містять лише позовну заяву АТ «БТА Банк», які зазначають, що в результаті вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_5, головою Наглядової ради, злочину передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, банку завдано збитків на суму 28 363 738 грн.

Як докази винності, за клопотанням сторони обвинувачення в ході судового розгляду були допитані ряд свідків.

Зокрема, свідок ОСОБА_10, заступник начальника інспекційного відділу Національного комітету фінансових послуг, показав, що проводили перевірку «Оранта» на підставі листа правоохоронних органів з приводу взаємовідносин «Оранта» та ТОВ «ІМГ..», а тому це питання вивчили, та відобразили в довідці. Відмітили лише відсутність економічної доцільності угод по відчуженню торгових марок, проте при цьому будь яких порушень вимог Закону України «Про фінансові послуги» не було встановлено.

Свідок ОСОБА_11, яка працювала на посадах заступника начальника управління в НАСК «Оранта», начальником юридичного управління, потім директором юридичного департаменту, показала, що рішення про передачу торгових марок було погоджено наглядовою радою. Проект рішення правління від 15.07.2008 року, який перевіряла, відповідав статуту, порушень не було допущено. Рішення про оренду торгових марок, не перевіряла.

Свідок ОСОБА_12, який тривалий час працювала на керівних посадах в «Оранта» показала, що по суті керівництво «Оранта» здійснювалося правлінням, головою якого на той час була ОСОБА_1 Ініціатором продажу торгових марок (знаків) була наглядова рада і по суті власники Холдингу. Хто конкретно ініціатор, не знає. На той час практики оцінки орендних платежів в Україні не було. Оскільки акціонери ініціатори відчуження та оренди торгових марок, як їм в цьому можна відмовити. Після рішення правління ОСОБА_1 мала підписати договір. «Оранта» була складовою ТОВ «ІМГ…». Продаж торгових знаків, а потім послідуюча оренда пов'язана з необхідністю підвищити ефективність роботи і вартість компанії.

Свідок ОСОБА_13, в минулому головний бухгалтер «Оранта» показала, що в 2008 році головою правління «Оранта» була ОСОБА_1, за фінансові питання відповідала заступник голови правління ОСОБА_12 Кошти за оренду торгових знаків перераховувалися відповідно до договорів. Передача прав «ТОВ «ІМГ…» було проведено згідно законодавства України, було рішення та підготовлено необхідні документи. Доцільність оренди торгових знаків була, є і буде, оскільки це європейська практика яка існувала на той час. Проводилися неодноразові перевірки, але порушень не було виявлено в цьому напрямку. Були спеціально уповноважені відділи, які займалися стратегією розвитку підприємства, усе опрацьовувалося, узгоджувалося, тощо. «Оранта» була прибуткова. Знала про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засновники ТОВ «ІМГ…», а чи були саме вони ініціатором продажу та подальшої оренди знаків, її не відомо.

Свідок ОСОБА_14 повідомив, що з 2006 по 2012 рік працював у НАСК «Оранта» начальником управління корпоративних прав та нерухомості, тобто займалися питаннями оренди, відчуження майна, корпоративними правами, тощо. Головою правління була ОСОБА_1. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 йому знайомі. ОСОБА_5 був головою, а інший членом наглядової ради. Його безпосередній керівник ОСОБА_15, давав йому доручення підготувати проект рішення про передачу прав ТОВ «ІМГ…», давав дані щодо суті документа, що він і зробив за його орієнтирами. З приводу подальшої оренди, йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_15, який був заступником голови правління «Оранта», а потім в.о. голови правління, показав, що рішення про передачу торгових знаків ТОВ «ІМГ..» було б недійсне, якби не було погоджено наглядовою радою. Була необхідність виведення компанії на первинне розміщення акцій для залучення іноземного капіталу. Планувалося вивести на міжнародний ринок ТОВ «ІМГ…» і вона мала піднімати бренд «Оранта». Ініціатором продажу торгових знаків були члени наглядової ради, які погодили це питання з ОСОБА_17 власником активів ТОВ, і з цього приводу готувати документи була вказівка членів наглядової ради. Рішення правління для голови є обов'язковим. На той час, була економічна доцільність відчуження та подальшої оренди знаків, - багато грошей, великі перспективи, можливість залучення коштів через міжнародні фірми, розвиток бренда, тощо. На даний час 6 торгових знаків перейшли до них назад.

Свідок ОСОБА_16, яка в минулому працювала на посаді заступника голови правління НАСК «Оранта», по суті відмітила, що не пригадує обставин прийняття рішення про передачу виключних прав на товари та послуги і послідуючої оренди, хоча його підписувала.

Аналізуючи показання вищезазначених свідків, суд вважає, що їх показання по своїй суті та змісту не є доказами винуватості, а навпаки, виправдовують особу і свідчать на користь позиції невизнання винуватості обвинуваченою і опосередковано підтверджують її показання.

Із змісту обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_1, суд позбавлений можливості встановити, а стороною обвинувачення не надано достатніх та переконливих доказів того, які саме дії (бездіяльність) ОСОБА_1 свідчать про службову недбалість, - укладення договорів на суму біля 6 млн. грн. по відчуженню майнових прав на знаки, чи її дії по підписанню протоколу від 30.09.2008 року, про оренду торгових марок, або їх сукупність

Ураховуючи, що надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження свідчать, та відмічено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, про наявність кримінального провадження відносно інших службових осіб «Оранти», в тому числі з приводу відчуження торгових знаків, за ознаками корисливих злочинів, що по суті виключає можливість завдання збитків ОСОБА_1 «Оранта» внаслідок службової недбалості, суд, керуючись принципом диспозитивності, не вирішуючи питання про можливу наявність в діях ОСОБА_1 іншого, корисливого злочину, вчиненого групою осіб, прийшов до висновку про недоведеність її винності у вчиненні службової недбалості та відсутності доказів того, що саме її дії (бездіяльність) перебувають у причинному зв'язку з настанням тяжких наслідків.

Крім того, стороною обвинувачення, як доказ винності обвинуваченої ОСОБА_1, в розпорядження суду було надано інші докази, які були безпосередньо досліджені судом, зокрема довідку та висновок експертів. Проте суд, навіть зважаючи, що вони в сукупності з іншими проаналізованими вище доказами, не є доказами завдання збитків «Оранта» саме в результаті службової недбалості дій ОСОБА_1, враховуючи мотивовані та обґрунтовані доводи захисту, зазначені докази визнає недопустимими та відкидає з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України і суд зобов'язаний визнати такими порушеннями, наряду з іншими, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Як доказ винності обвинуваченої в розпорядження суду стороною обвинувачення було надано довідку перевірки дотримання законодавства України при укладенні договорів купівлі-продажу цінних паперів між ВАТ НАСК «Оранта» та ТОВ «ІМГ Інтернешнл холдинг компані», складеною Державною фінансовою інспекцією в м. Києві.

Як видно із змісту довідки (т.2 а.с. 126-132), перевірка НАСК «Оранта», вищезазначеним суб'єктом фінансового контролю, була здійснена відповідно до звернення Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві від 07.04.2014 року і було встановлено, що посадовими особами ВАТ НАСК «Оранта» прийнято ряд неефективних рішень, які суперечать положенням статуту Компанії в частині раціонального використання та збереження майна компанії, а також ефективності господарської діяльності, що привело до втрати активів та нанесення збитків Компанії у розмірі 64 547 535, 41 грн.

В той же час, оскільки відповідно до положення про Державну фінансову інспекцію України, вона відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль, наряду з іншим, за діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування, а в даному випадку перевірка інспекцією була проведена без такого рішення суду і стороною обвинувачення в розпорядження суду, на спростування доводів захисту, не надано доказів того, що НАСК «Оранта», яка не є державним підприємством, відноситься до підприємств напряму підконтрольних держфінінспекції, зазначену довідку та висновки відображені у неї, суд визнає недопустимим доказом та відкидає.

Оскільки, суд визнає недопустимим доказом довідку держфінінспекції, висновок комісійної судової економічної експертизи № 12765/12995, яким підтверджено висновки Державної фінансової інспекції в м. Києві, викладені у довідці, суд до уваги не бере та відкидає.

Інших достатніх та переконливих доказів, які би підтверджували винність обвинуваченої, долучені матеріали не містять, а додаткових прокурором не надано.

Враховуючи викладене, а також що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, відносно ОСОБА_1 слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_1 підлягає виправданню, документально підтверджені витрати на залучення експерта з неї не проводити.

Згідно вимог ст. 129 КПК України, цивільний позов АТ «БТА Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_5, - залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, визнати невинуватою у пред»явленному обвинуваченні за ч. 2 ст. 367 КК України та її виправдати, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.

Цивільний позов АТ «БТА Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_5, - залишити без розгляду.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Дідик М.В.