Ухвала суду № 67503254, 03.07.2017, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1132/17

провадження №1-кс/283/216/2017

У Х В А Л А

03 липня 2017 року

Слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В., з секретарем судових засідань ОСОБА_1, за участю прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_2, слідчого СВ Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні в м. Малині клопотання слідчого СВ Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12017060080000548 від 30.06.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 390 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

До Малинського районного суду 03 липня 2017 року надійшло клопотання по матеріалах кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 390 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно матеріалів клопотання, останній був засудженим 21 квітня 2011 року Богунським районним судом м. Житомира за ч.2 ст. 187 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 березня 2016 року невідбуту частину покарання замінено на 01 рік 06 місяців 11 днів обмеження волі. Починаючи з 07 квітня 2016 року відповідно до договору про надання робочої сили та розрахунки до неї, укладеним між ТОВ «Папір-Мал» та Бердичівським виправним центром №108 ОСОБА_5 знаходився на контрагентних роботах на ТОВ «Папір-Мал» в м. Малині вул. Неманіхіна, 2.

30 червня 2017 року близько 03-ї години ОСОБА_5 спільно з іншими пятьма засудженими будучи засудженим до обмеження волі, перебравшись через паркан самовільно залишив місце обмеження волі, тобто територію ТОВ «Папір-Мал» та був виявлений в с. Баранівка Малинського району.

30 червня 2017 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України.

30 червня 2017 року ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України.

В судовому засіданні під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу прокурор підтримав клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_5 свою причетність до інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння визнав, зазначив, що мети втечі він перед собою не ставив, оскільки термін відбуття покарання закінчується в вересні цього року, а лише за ініціативою ОСОБА_6 поїхали в с. Баранівку Малинського району до знайомих дівчат. При цьому, він телефоном повідомляв начальника установи про своє місце перебування. Просив надати йому шанс на виправлення, обравши щодо нього менш суворий запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_4 просить обрати щодо його підзахисного запобіжний захід у виді особистого зобовязання, оскільки слідчим не доведено існування ризиків, що б давали підстави для обрання найбільш суворого запобіжного заходу.

Розглянувши матеріали клопотання, суд вважає, що під час розгляду клопотання зібрано матеріали (докази), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а саме:

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 не має стабільних соціальних звязків, раніше тричі притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі й за злочини поєднані з насильством, відбував реальну міру покарання за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст.390 КК України, за який передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, та який був вчинений в період відбуття ним покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 21 квітня 2011 року, при цьому засуджений самовільно залишив місце відбуття покарання, свідомо ігноруючи покладені на нього судом та адміністрацією виправної установи обовязків, а тому є достатні ризики вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, що є свідченням його підвищеної суспільної небезпечності та можливістю продовжувати свою злочинну діяльність.

Не вирішуючи наперед питання щодо винуватості (причетності) підозрюваного та правильності визначеної кваліфікації, слідчий суддя відмічає, що дане питання під час досудового розслідування лежить виключно в межах компетенції органу досудового розслідування, а тому виходить з наданих та досліджених письмових доказів, покладених в основу повідомленої ОСОБА_5 підозри.

При цьому, в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, оскільки жоден із них не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний не матиме можливість їх виконувати, оскільки відбуває реальне покарання та обмежений в просторі; - особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, та вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

При цьому, підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений даною ухвалою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушенням у вчиненні якого він підозрюється, та те, що він не працює, однак підозрюється у скоєннісередньої тяжкості злочину, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст.ст. 176,177,182,183,193,194,196 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, не працюючого, судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з часу затримання - 30 червня 2017 року до 29 серпня 2017 року 15-20 години включно.

На підставі ст. 183 ч. 3 КПК України визначити розмір застави - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатньої для забезпечення підозрюваним обовязків, що повязані з застосуванням запобіжних заходів, тобто 24 000 грн. В разі внесення застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти негайно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р 37317049000277) має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: