Ухвала суду № 67503081, 27.06.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/409/17 Головуючий у 1 інстанції: Невар О.В. Провадження № 22-ц/773/961/17 Категорія: 59 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Киці С.І., Данилюк В.А.,

секретар с/з - ОСОБА_1,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Маневицької селищної ради Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_4 на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 травня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до Маневицької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради №16/18 від 27.02.2017 року та зобовязання вчинити певні дії. В суді першої інстанції представник позивача збільшив позовні вимоги і просив визнати протиправними та скасувати пункт перший рішення Маневицької селищної ради Волинської області №12/24 від 30.11.2016 року, пункт перший рішення Маневицької селищної ради Волинської області № 16/18 від 27.02.2017 року, пункти перший та другий рішення Маневицької селищної ради Волинської області № 18/17 від 11.05.2017 року, а також просив зобовязати відповідача надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для обслуговування літньої кухні, яка розташована по вул. Незалежності, 1-А в селищі міського типу Маневичі та передати вказану земельну ділянку у власність позивачу для обслуговування літньої кухні по вул. Незалежності, 1-А в смт. Маневичі.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 29 травня 2017 року провадження у даній справі закрито з підстав того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, позивач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті у порядку цивільного судочинства.

Дослідивши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Згідно статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до вимог пункту першого частини першої статті 205 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктів 1, 7 частини першої статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; субєкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори: спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно пункту першого частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Отже, відповідно до змісту наведених норм закону до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно пункту 4.2 рішення Конституційного Суду України N 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення субєктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Конституційний суд України в рішенні № 10-рп/2010 від 1.04.2010 року у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів а, б, в, г ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. 1ст. 17 КАС України зазначив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельними ділянками, а також їх вилучення, виступають виключно як субєкти владних повноважень.

У своїй уточненій позовній заяві ОСОБА_4 просив визнати незаконними та скасувати пункт 1 рішення Маневицької селищної ради від 27 лютого 2012 року, пункт 1 рішення Маневицької селищної ради від 30 листопада 2016 року, пункти 1 та 2 рішення Маневицької селищної ради від 11 травня 2011 року, якими йому було відмовлено у безоплатній передачі у власність земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування літньої кухні. Також позивач просив зобовязати відповідача передати у його власність земельну ділянку та надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку між позивачем і субєктом владних повноважень виник публічно-правовий спір щодо оскарження його рішень, в звязку з чим суд дійшов правильного висновку про закриття провадження у даній справі з підстав того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги позивача не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 305, 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 травня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді