Рішення № 67502317, 20.06.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2017 р.Справа № 924/475/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до комунального підприємства "Цивільжитлобуд", м. Хмельницький

про стягнення 100656,81 грн. заборгованості, з яких 92083,42 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016р. по 01.05.2017р.; 5710,13 грн. - пеня; 634,44 грн. - 3% річних; 2237,82 грн. - інфляційні втрати

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №05/02 від 03.01.17р.

відповідача: не з'явився

Повне рішення складено 20.06.2017р.

Суть спору: позивач МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача колективного підприємства "Цивільжитлобуд" на свою користь 100 656,81 грн. заборгованості, з них 92083,42 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.16р. по 01.05.17р.; 5710,13 грн. - пеня; 634,44 грн. - 3% річних; 2237,82 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1376/186 від 26 жовтня 2007 року, укладеного між сторонами, щодо оплати за спожиту теплову енергію. Так, щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів, зокрема №186 від 28.1016 р. на суму 7669,91 грн., №186 від 25.11.16 р. на суму 12061,45 грн., №186 від 27.12.16 р. на суму 17749,64 грн., №186 від 25.01.17 р. на суму 16752,58грн.,№186 від 23.02.17 р. на суму 19972,33 грн., №186 від 28.03.17 р. на суму 138626,27 грн., №186 від 18.04.17 р. на суму 140405,94 грн. Однак, оплату за спожиту теплову енергію відповідач здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушує вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору.

Таким чином, станом на 01.05.2017 року заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2016 р. по 01.05.2017 р. становить 92083,42 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Також відповідачу за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано 2237,82 грн. втрат від інфляції згідно встановленого індексу інфляції, 634,44 грн. 3% річних та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 5701,13 грн. Загальна сума боргу становить 100656,81 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному об'ємі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду не виконано.

Ухвала про порушення провадження у справі від 18.05.2017 р., ухвала від 06.06.2017 р. надіслані на юридичну адресу відповідача, вказану в ЄДР. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, згідно п. 3.9.2 вказаної постанови неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Окрім того, ухвала суду від 18.05.2017р. вручена відповідачу, про що свідчить судова повістка від 19.05.2017р.

Справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке.

ОСОБА_2 з свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 №830123 колективне підприємство "Цивільжитлобуд" зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, код 01274231.

ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15052640 від 06.11.2012р. КП МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571.

КП "Цивільжитлобуд" подало директору МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" заяву, у якій просило зареєструвати абонентом на послуги з теплопостачання вбудованого магазину в 39 кв. житлового будинку по вул. Перемоги, 8/2, опалювальна площа складає 110,5 кв. метрів.

26.10.2007р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та Колективним підприємством "Цивільжитлобуд" (Споживач) був укладений Договір на постачання теплової енергії №1376/186. Відповідно до п. 1 договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобовязується своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо (п. 2.1. договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2. договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором. Повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (п. 4.2.1., п. 4.2.2 договору).

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору).

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3 договору).

Договір набуває чинності з 26.10.2007р. та діє до 26.10.2008р. Договір припиняє свою дію у випадку закінчення строку, на який він був укладений. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Будь-яких заяв від сторін щодо розірвання або необхідності перегляду його умов від сторін не надходило.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено тариф в розмірі 258,32 грн., об'єкт розташований по вул. Перемоги, 8/2 (продмагазин, цокольний поверх), кількість - 110,5 м2.

ОСОБА_2 постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №1757 від 30.09.2011р. визначено вартість одної Гкал - 1297,39грн./Гкал з ПДВ.

ОСОБА_2 постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №2126 від 02.12.16 р. визначено вартість одної Гкал - 1585,37грн./Гкал з ПДВ.

ОСОБА_2 постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №151 від 01.02.17 р. визначено вартість одної Гкал - 1733,56грн./Гкал з ПДВ.

Щомісячно відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів з жовтня 2016р. по травень 2017р. на загальну суму 92083,42 грн. Зокрема, рахунки №186 від 28.10.16 р. на суму 7669,91 грн., №186 від 25.11.16 р. на суму 12061,45 грн., №186 від 27.12.16 р. на суму 17749,64 грн., №186 від 25.01.17 р. на суму 16752,58грн.,№186 від 23.02.17 р. на суму 19972,33 грн., №186 від 28.03.17 р. на суму 16097,84 грн., №186 від 18.04.17 р. на суму 1779,67 грн.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору позивач нарахував 5701,13 грн. пені за період з 10.11.16р. по 30.04.17р.

Також позивач нарахував відповідачу 2237,82 грн. - інфляційних нарахувань та 634,44 грн. - 3% річних за жовтень 2016р. - березень 2017р.

За таких обставин, позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення з відповідача 100 656,81 грн. заборгованості, з них 92083,42 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.16р. по 01.05.17р.; 5710,13 грн. - пеня; 634,44 грн. - 3% річних; 2237,82 грн. - інфляційні втрати.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо сплати боргу за спожиту теплову енергію згідно договору від 26.10.2007 р. №1376/181 в період з 01.10.16р. по 01.05.17р.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно з п.п. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом (ч. 6 ст. 26 даного Закону).

ОСОБА_2 з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін (ч. 1 ст. 267 ГК України).

Проаналізувавши наданий в матеріали справи договір про надання послуг з теплопостачання від 26.10.2007р., суд приходить до висновку, що він має ознаки договору постачання енергетичними ресурсами.

Факт наявності основної заборгованості в сумі 92083,42 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором про надання послуг з теплопостачання №1376/181 від 26.10.2007р., рахунками №186 від 28.1016 р. на суму 7669,91 грн., №186 від 25.11.16 р. на суму 12061,45 грн., №186 від 27.12.16 р. на суму 17749,64 грн., №186 від 25.01.17 р. на суму 16752,58грн.,№186 від 23.02.17 р. на суму 19972,33 грн., №186 від 28.03.17 р. на суму 16097,84 грн., №186 від 18.04.17 р. на суму 1779,67 грн., розрахунком заборгованості.

Відповідачем доказів погашення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.16р. по 01.05.17р. в сумі 92083,42 грн. не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 634,44 грн., розрахованих за період жовтень 2016р. - березень 2017р., втрати від інфляції за період з листопада 2016 року по березень 2017 року та пеню в сумі 5701,13 грн. розраховану за період з 10.11.16р. по 30.04.17р. (по кожному рахунку окремо).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних у системі "Законодавство", прийшов до висновку про правомірність стягнення 634,29 грн. 3 % річних (за період з 10.11.2016 року по 30.04.2017 року на суму 7669,91 грн. = 108,34 грн.; з 10.12.2016 року по 30.04.2017 року на суму 12061,45 грн. = 140,71 грн.; з 10.01.2017 року по 30.04.2017 року на суму 17749,64 грн. = 161,94 грн.; з 10.02.2017 року по 30.04.2017 року на суму 16752,58 грн. = 110,15 грн.; з 10.03.2017 року по 30.04.2017 року на суму 19972,33 грн. = 85,36 грн.; з 10.04.2017 року по 30.04.2017 року на суму 16097,84 грн. = 27,79 грн.). Відтак, в стягненні 0,15 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Здійснивши перерахунок втрат від інфляції відповідно до вказаних Рекомендацій, суд прийшов до висновку про правомірність нарахувань 2237,82 грн. втрат від інфляції згідно поданого розрахунку, тому позовна вимога в цій частині також підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 5701,13 грн., розраховану за період з 10.11.16р. до 30.04.17 р. по кожному рахунку окремо.

ОСОБА_2 зі ст. 230 ГК України передбачено обовязок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. ОСОБА_2 ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Через несвоєчасне виконання зобовязань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 5701,13 грн. по кожному рахунку окремо згідно поданого розрахунку.

Враховуючи вимоги ст.ст. 231, 232 ГК України, п. 7.2.3. договору та зважаючи на наявність суми основного боргу, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 5701,13 грн. за несвоєчасне виконання зобовязання за період з 10.11.16р. до 30.04.17р., яка підлягає стягненню з відповідача у повному об'ємі.

Таким чином, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 100 656,66 грн., з них 92083,42 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.16р. по 01.05.17р.; 5710,13 грн. - пеня; 634,29 грн. - 3% річних; 2237,82 грн. - інфляційні втрати, що відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. В стягненні 0,15 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький до Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" м. Хмельницький про стягнення 92083,42 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.16р. по 01.05.17р.; 5710,13 грн. - пеня; 634,44 грн. - 3% річних; 2237,82 грн. - інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 47, код 01274231) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 92083,42 грн. (дев'яносто дві тисячі вісімдесят три гривні 42 коп.) заборгованості за послуги з теплопостачання, 634,29 грн. (шістсот тридцять чотири гривні 29 коп.) 3% річних, 2237,82 (дві тисячі двісті тридцять сім гривень 82 коп.) інфляційних нарахувань, 5701,13 грн. (п'ять тисяч сімсот одну гривню 13 коп.) пені та 1599,99 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 99 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 0,15 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 20.06.2017 р.

СуддяС.В. Заверуха

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Кам"янецька, 47) рекоменд.