Постанова № 67502315, 29.06.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2017справа № 908/713/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: не зявився; не зявився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке карєроуправління", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від25.04.2017 (підписано 28.04.2017)у справі№ 908/713/17 (суддя Колодій Н.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Тайрс", м. Черкаси доПриватного акціонерного товариства "Запорізьке карєроуправління", м. Запоріжжя простягнення 283 993,36 грн.В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайрс", м. Черкаси (Позивач) із позовом до Приватного акціонерного товариства "Запорізьке карєроуправління", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 283 993,36 грн., в тому числі: основний борг в сумі 198 501,00 грн., пеня в сумі 29 362,03 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 41 831,32 грн., інфляційні в сумі 14 299,01 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 198 501,00 грн., пеню в сумі 29 362,03 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 41 831,32 грн., інфляційні в сумі 10 850,83 грн. та судовий збір в сумі 4 208,18 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 168 501,00 грн., в іншій частині позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на неправомірне подвійне стягнення пені на підставі п. 6.2 Договору, а також на те, що заборгованість за договором поставки частково була ним сплачена у травні 2017 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у звязку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників сторін, що не скористались правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2016 між сторонами укладено договір поставки № ДГ-0000259 (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач зобовязався протягом дії договору поставляти відповідачу товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількістю, згідно з видатковими накладними, які є невідємною частиною договору, а відповідач приймати товар на встановлених договором умовах.

Згідно п. 2.2 Договору, датою виконання позивачем обовязків з поставки товару (датою поставки) є дата відмітки у видатковій накладній про прийняття товару відповідачем.

За умовами п. 4.3 Договору, відповідач зобовязаний провести розрахунок за отриманий товар протягом 20 днів з дати отримання товару.

Відповідно до п. 9.1 договору він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2016р., а в частині виконання грошових зобовязань до їхнього повного виконання. Якщо за 14 днів до закінчення терміну договору, жодна із сторін не заявить про його розірвання, даний договір вважається пролонгованими на термін в один рік на тих самих умовах.

На виконання умов Договору позивачем була поставлена відповідачу продукція на загальну суму 554 801,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000912 від 29.09.2016 на суму 216 000,00 грн., № РН-0000913 від 29.09.2016 на суму 66 801,00 грн. та № РН-0001024 від 13.10.2016 на суму 272 000,00 грн. (а.с. 14, 16, 19).

В порушення умов п. 4.3 Договору і положень ст. 530 ЦК України відповідач умови Договору виконав частково, кошти за продукцію перерахував не в повному обсязі, через що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем на момент пред'явлення позову склала 198 501,00 грн., що сторонами не оспорюється.

Через невиконання відповідачем своїх договірних обовязків у останнього перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 198 501,00 грн., доказів оплати якої суду не надано.

У відповідності до норм ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт порушення відповідачем господарського зобовязання у вигляді несвоєчасної та неповної оплати отриманого товару матеріалами справи підтверджений, заборгованість в розмірі 30 000,00 грн. сплачена відповідачем двома платежами лише у травні 2017 року (10.05.2017 та 12.05.2017), тобто після винесення рішення по справі (25.04.2017), висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 198 501,00 грн. є вірним.

За порушення строків оплати товару позивач вимагає стягнути інфляційні у розмірі 14 299,01 грн. за період з листопада 2016 року по лютий 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 10 850,83 грн. за загальний період листопада 2016 року по лютий 2017 року, судова колегія вважає його вірним.

Крім того позивач вимагає стягнути з відповідача пеню в розмірі 29 362,03 грн. за загальний період з 20.10.2016 по 23.03.2017 та 40% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 41 831,32 грн.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 6.2 Договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати відповідачем за поставлений товар, останній повинен сплатити на користь позивача пеню за весь період прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день прострочення та 40% річних за користування чужими коштами.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені 29 362,03 грн. та 41 831,32 грн. відсотків за користування чужими коштами, судова колегія також вважає його вірним.

Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача щодо подвійного стягнення пені, через те, що відповідно до приписів п. 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14, застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), оскільки стягнення відповідних процентів не є штрафною санкцією.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі № 908/713/17 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізьке карєроуправління", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі № 908/713/17 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийО.В. Стойка

Судді:О.А. Марченко

ОСОБА_3