Рішення № 67501707, 26.06.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017р. Справа № 914/817/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом: до відповідача: Публічного акціонерного товариства ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ, м.Білицьке Донецької області Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця, м.Львівпро: стягнення 11011,55 грн. вартості нестачі вугілля.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі судового засідання Папроцькій Б.С.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не з»явився.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ, м.Білицьке Донецької області, до відповідача, Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця, м.Львів, про стягнення 11011,55 грн. вартості нестачі вугілля.

Рух справи висвітлено в ухвалах суду. Так, ухвалою суду від 26.04.2017р. порушено провадження у справі та признано її до розгляду на 24.05.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвалою суду від 24.05.2017р. розгляд справи відкладено на 12.06.2017р.

06.06.2017р. за вх. №19962/17 відповідач подав відзив на позовну заяву, який судом прийнятий та приєднаний до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.06.2017р. розгляд справи відкладено на 26.06.2017р.

26.06.2017р. за вх..№22715/17 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 26.06.2017р. №464, у якій зазначив, що при підготовці тексту позовної заяви №285 від 13.04.2017р., у її прохальній частині, була допущена описка, а саме зазначено, що позивач просить «стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» на користь Публічного акціонерного товариства ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» 11011,55 грн. вартості нестачі вугілля», проте відповідачем у даній справі є Публічне акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», а тому позивач уточнює вимоги та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» на користь Публічного акціонерного товариства ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» 11011,55 грн. вартості нестачі вантажу.

Справа розглядається із врахуванням поданої позивачем заяви від 26.06.2017 №464 (вх.№22715/17 від 26.06.17р.) про уточнення позовних вимог.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 26.06.2017р. не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, відповідно до ст.75 ГПК України по наявних матеріалах справи, яких достатньо для прийняття рішення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

31.12.2013 між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - Замовник) та ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» (далі - Виконавець) був укладений договір №ІЗ-15/77-У, відповідно до якого Замовник зобовязався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, повязані зі збагачення вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобовязався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат Замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором та відповідними специфікаціями.

04.04.2016р. між ТОВ ДТЕК Павлоградвугілля та ПАТ ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ укладено Додаткову угоду до договору №13-15/77-У від 31.12.2013р. відповідно до якої продовжено строк дії договору до 30.04.2017р.

Відповідно до Додаткової угоди від 30 квітня 2016 року до специфікації від 29.04.2016 року по Договору №13-15/77-У від 31 грудня 2013 року (п.5) поставка концентрату здійснюється, зокрема, на умовах «DDP, місце призначення залізнична станція «Бурштин» Львівської залізниці.»

ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ відповідно до Технічних умов завантажило 15.01.2017р. по накладній №53784294 вугілля камяне марки Г (Г1) 0-100 у вагон №56954217 в кількості 67700 кг та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Згідно з відомостями у накладній вантаж укатаний катком,поверхня вантажу маркована у формі поперечних смуг трикутної форми .

Згідно з накладною №53784294 Залізниця прийняла у ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» на станції Родинська Донецької залізниці для перевезення вказане вугілля і зобовязалась доставити його на станцію Бурштин Львівської залізниці на адресу ДТЕК Бурштинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго». Відокремлений підрозділ «Бурштинська ТЕС» є структурною одиницею Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго».

На станції Нижньодніпровськ -Вузол Придніпровської залізниці 18.01.2017р. був складений комерційний акт №450003/34.

Відповідно до комерційного акту №450003/34 (розділ Г. «Опис пошкодження»: 18.01.17р. на підставі акту загальної форми ст..ОСОБА_1зал. №40489 від 16.01.2017р. проводилось комісійне переважування вагону №56954217, що прибув за відправкою, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться вантаж «Вугілля кам»яне марки г газове. Вугілля кам»яне Г (Г1) 0 100», навал, вантаж вкатаний катком, маркований у формі поперечних смуг трикутної форми, вага брутто не вказана., тара -21800 кг., нетто -67700 кг.

У розділі Д «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» комерційного акту зазначено, що при переважуванні вагону у присутності заст.ДС ОСОБА_2, АРВ Тихої Ю,Ф., представників ВП Потягайло, ВОХР Бігуна на справних вагах 150тн. електронно-тензометричних вагах ст.Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 13.01.2017р. виявилось: вага брутто 82800 кг, тара за документом 21800кг, маса нетто-61000 кг, що менше ваги вказаної в документі на 6700 кг. Навантаження вантажу вище бортів на 20 см., вкатане, вкрите снігом. За рухом поїзду над 1,2, 3, 4-ми люками мається поглиблення довжиною 550мм, шириною 280мм, глибиною 50-70см. В місці поглиблення порушене снігове покриття, потоптано. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох боків закриті. Течії вантажу немає. При повторному зважуванні вагона вага підтвердилась. Вантаж, якого бракує, в вагоні вміститись міг би. Зав.вантажним двором за штатним розкладом не має.

У розділі Є комерційного акту «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутньої станції» зроблена відмітка, що «при видачі вантажу різниці проти цього акту не виявлено». До номеру акту доданий індекс /12.

Позивач зазначає, що з врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п.27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, недостача вантажу становить (6300-636) 5664 кг. або 5,636 т.

Згідно довідки відправника ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ вартість 1 тони вугільної продукції марки : вугілля кам»яне, Г (Г1) 0-100, відвантаженого з ПАТ «ДТЕК Октярська ЦЗФ» (станція «Родинська» Донецької з.д. в адрес ДТЕК Бурштинська ТЕС (станція Бурштин Львівської з.д.) в на піввагоні №56954217 по з.накладній №53784294 із врахуванням якісних характеристик складає: 1 523,54 грн. без врахування ПДВ; 1 828,25 грн. із врахуванням ПДВ,

За розрахунком позивача вартість недостачі виявленої у вагоні №56954217, з врахуванням норми природної втрати, за розрахунками позивача, складає 11011,55 грн. із розрахунку: 5,636 т. (нестача з врахуванням норми природної втрати 1%) х 1828,25 грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

У відзиві відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 114 Статуту встановлено, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, а відповідно до ч. 2 п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів завантажених у вологому стані.

Тобто розрахунок позивача (на думку відповідача) мав бути таким:

67700 кг х 2% = 1 354 кг. - норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

67700 кг - 1 354 кг - 61000 кг = 5346 кг - недостача вантажу.

Відповідач також стверджує , що відшкодування збитків може бути покладено на нього лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України. Обовязковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного звязку між діями особи та збитками, які складають обєктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Разом з тим, стверджує відповідач, жодних доказів на підтвердження сплати вартості вугілля, яке було прийнято залізницею до перевезення, та є предметом договору від 31.12.2013 № 13-15/77-У, позивачем суду не надано та матеріали справи таких доказів не містять. Позивачем проведення компенсації в розмірі 11011,55 грн. належними доказами не доведено.

Згідно з п.п. 3.20, 3.21 розяснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601, за змістом ст.31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 18.01.2017р. за результатами комісійного зважування складено комерційний акт № 450003/34/12 згідно з яким було встановлено, що маса вантажу менша на 6 700 кг. В технічному відношенні вагон справний.

Згідно з даними комерційного акта від 18.01.2017р. № 450003/34/12 не виявлено пошкодження захисних пломб (ЗПП), вагон у технічному відношенні - справний. У комерційному акті немає відомостей щодо опису обставин про не збережене перевезення, стверджує відповідач.

Ст.111 Статуту залізниць України передбачені випадки звільнення від відповідальності Залізниці, зокрема у випадку коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без них, коли таке перевезення дозволено Правилами перевезення вантажів.

Таким чином, стверджує відповідач, наявність зазначених залізницею у відзиві на позовну заяву позивача обставин справи, передбачають відсутність причинного звязку між дією перевізника і втратою або ушкодженням вантажу, а отже, і відсутність його вини. У цих випадках перевізник не повинен доводити свою невинуватість, тому що така вже передбачається (ст.924 ЦК України, ст.314 ГК України). Крім того, ст.314 ГК України, яка кореспондується із ст.110 Статуту, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Окрім того, відповідач у відзиві покликається на положення ст.13 Закону України Про залізничний транспорт, ст.1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, на розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення від 07.11.2014 №1085-р (в редакції чинній, на час виникнення спірних відносин) та пояснює, що на шляху слідування вантажу знаходяться контролюючі органи (прикордонна служба, фіскальна служба штабу АТО по станції Кривий Торець, Костянтинівка); через даний стиковий пункт здійснюється ввезення сировини та вивезення готової продукції; пропускної здатності не вистачає; внаслідок бойових дій пропуск поїздів через пропускний пункт може не здійснюватись взагалі.

За технологією руху місцевого та транзитного вантажу вагони зі станцій Красноармійського вузла, до якого входять станції Родинська, Курахівка, Добропілля направляються у вивізних поїздах на сортувальну станцію ОСОБА_1. Станція ОСОБА_1 з вагонопотоків Красноармійського вузла формує поїзди дальніх призначень. Згідно з планом формування поїздів вагони призначенням Енергодар включаються в поїзди призначенням Чаплине.

Затримка вагонів по даних станціях сталася через тривале знаходження вагонів під накопиченням внаслідок зменшення обсягів перевезення та зменшення обсягів роботи підприємств на території Донецької області. На спад вагонопотоку зі здачею по стику Чаплине також впливає закриття ділянки Ясинувата, Авдіївка, яка була пошкоджена через бойові дії. Дільниці шляху по теперішній час робітниками дороги повністю не обстежені та не відремонтовані, внаслідок бойових дій.

Виходячи із заперечень, наведених у відзиві, відповідач вважає, що матеріалами справи спростовано та позивачем , всупереч вимогам ст..ст.33,34 ГПК України та ст..ст.111,130,133 Статуту не доведено вини Залізниці у неналежному виконанні договірних зобовязань по договору перевезення.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Перевезення вантажу, відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюютьсяЦивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

За договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (ст. 909 Цивільного кодексу України).

Згідно п.2 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Як встановлено судом,15.01.2017р. позивачем (вантажовідправником) на адресу Бурштинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго» (вантажоодержувача) зі станції відправлення Родинськая Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці за залізничною накладною №53784294 у вагоні № 56954217 було відправлено вантаж - вугілля кам'яне г-газовий, марки Г (Г1) 0-100 кількістю 67700 кг.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт", обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

18.01.2017 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у при бувшому вагоні №56954217 було виявлено недостачу, про що складено комерційний акт №450003/34.

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

Суд зазначає, що залізницею не доведено, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно накладної №48392260 від 23.05.2016р. відправником є ПАТ «ДТЕК Октярська ЦЗФ», а одержувачем Бурштинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго».

Згідно ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України, передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Згідно ст.133 Статуту залізниць України на залізничній накладній міститься переуступний напис за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ ДТЕК Західенерго, скріплений печаткою вантажоодержувача, який свідчить про передачу права на предявлення позову ПАТ ДТЕК Октябрська а ЦЗФ, тобто, від вантажоодержувача до вантажовідправника.

В матеріалах справи міститься довідка відправника ПАТ ДТЕК Октябрська ЦЗФ згідно якої вартість 1 тони вугільної продукції марки : вугілля кам»яне, Г (Г1) 0-100, відвантаженого з ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (станція «Родинська» Донецької з.д. в адрес ДТЕК Бурштинська ТЕС ( станція Бурштин Львівської з.д.) в на піввагоні №56954217 по з.накладній №53784294 із врахуванням якісних характеристик складає : 1 523,54 грн. без врахування ПДВ; 1 828,25 грн. із врахуванням ПДВ.

Недостача вантажу у вагоні №56954217 становить 6700 кг.

При цьому, судом визнається правомірним посилання відповідача, що природна втрата маси вантажу має застосовуватись у розмірі 2% від маси нетто, зазначеної у перевізних документах, оскільки, вологість вантажу підтверджується його характеристиками, наведеними у Специфікації (зміни внесені в п.4 специфікації Додатковою угодою від 30 квітня 2016 року до специфікації від 29.04.2016р. по Договору №13-15/77-У від 31 грудня 2013 року) та відомостями , внесеними у п.50 накладної №53784294 від 15.01.2017р. відправником ( ПАТ ДТЕК «Октябрська ЦЗФ», позивачем у справі).

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

За даними комерційного акту №450003/34/12 від 18.01.2017р. недостача вантажу у вагоні №5695217 становить 6700 кг.

За проведеними судом розрахунками з урахуванням норм природної втрати 2% для мінерального палива під час перевезення,завантаженого у вологому стані, недостача вантажу за залізничною накладною №53784294 становить 9773,82 грн., зокрема:

67700 кг х 2%= 1354 кг;

6700 кг 1354 кг = 5346,00 кг;

5346 кг:1000 = 5,346 т;

5,346 т х 1828,25 грн. = 9773,82 грн.

В розрахунку 67700,00 кг - маса нетто у вагоні; 6700 кг маса недостачі за комерційним актом; 1354 кг норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто; 5346 кг недостача вантажу в кілограмах; 5,346 т недостача вантажу в тонах; 1828,25 грн. вартість однієї тони вугільної продукції.

Викладені відповідачем у відзиві заперечення не спростовують позовних вимог, оскільки відповідальність перевізника при перевезенні вантажу, в даному випадку залізниці, передбачена положеннями ст.110 Статуту залізниць України, ч.2 ст.23 Законом України Про залізничний транспорт, ст.924 ЦК України, ст.314 ГК України.

Як вже було вище наведено, згідно ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

В даному випадку вантажоодержувач ПАТ ДТЕК Західенерго на підставі ст.133 Статуту залізниць України передав право на пред"явлення позову про стягнення суми недостачі вантажу, позивачу, на підставі переуступного підпису на накладній №53784294.

Згідно з ч.1 ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого відповідачем не доведено.

Крім того, залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагону та вантажу і на проміжних станціях. Комерційний акт не містить відомостей про те, що вагон №56954217 мав технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено, що нестача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

Втрата, нестача або пошкодження вантажу під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне виконання зобов"язань за договором перевезення та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності для залізниці.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, беручи до уваги розрахунок втрати, здійснений судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК «Октярська ЦЗФ» підлягають частковому задоволенню, на суму 9773,82 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо заперечень відповідачем його вини у недостачі вантажу з посиланням на слідування вантажу по території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження , у зв»язку з проведенням АТО, то суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. № 1669-VII, за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 №128-р, затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 р. також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо перевезення вантажу у вагоні №56954217 по накладній №53784294 від 15.01.2017 року.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як розяснено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №2116720353 від 06.04.2017р. на суму 1600,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 2,4-3,12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85,116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути Публічного акціонерного товариства Українська залізниця 03680, м.Київ, вул.Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії Львівська залізниця (79000, м.Львів, вул.Гоголя,1, код ЄДРПОУ 40081195) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ (85043, Донецька область, м.Білицьке, вул.Красноармійська, 1 А, код ЄДРПОУ 00176549) 9773,82 грн. вартості недостачі вантажу та судовий збір в сумі 1420,56 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2017р.

Суддя Кітаєва С.Б.