Ухвала суду № 67501552, 27.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.06.2017Справа № 910/7948/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ»доДержавного підприємства «Енергоринок»прозобов'язання вчинити дії

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Луців О.М. - представник за довіреністю № 30-09/15 від 30.09.2015;

від відповідача: Стилик О.Ю. - представник за довіреністю № 01/44-949Д від 21.12.2016.

ВСТАНОВИВ:

18.05.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» з вимогами до Державного підприємства «Енергоринок» про зобов'язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що між сторонами було укладено Договір № 3742/02 від 20.12.2006, відповідно до умов якого позивач зобов'язується продавати, а відповідач купувати електроенергію, вироблену позивачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору. Позивач зазначив, що відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 22.12.2015 № 3025 Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» було встановлено тариф на відпуск електричної енергії у розмірі 2585,04 грн./тис. кВт*год., з огляду на що вартість поставленої позивачем відповідачу електричної енергії у жовтні 2016 року становить 65043801,92 грн. та вартість електричної енергії, поставленої у листопаді 2016 року становить 63631333,48 грн. (враховуючи тарифи, встановлені вказаною постановою).

Водночас, відповідно до Постанови НКРЕКП від 20.09.2016 № 1725, яка набрала чинності з 01.10.2016, Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» було встановлено тариф на відпуск електричної енергії у розмірі 1741,92 грн./тис. кВт*год, з огляду на що вартість поставленої позивачем відповідачу електричної енергії у жовтні 2016 року становить 43829534,34 грн. та вартість електричної енергії, поставленої у листопаді 2016 року становить 42877747,51 грн. (враховуючи тарифи, встановлені вказаною постановою).

Позивач зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16 визнано протиправною постанову НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач визначав вартість поставленої позивачем у жовтні та листопаді 2016 року електричної енергії за тарифами, затвердженими Постановою НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016, яка була визнана протиправною постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16, позивач просить суд зобов'язати Державне підприємство «Енергоринок» здійснити перерахунок вартості за поставлену електроенергію у жовтні та листопаді 2016 року за Договором № 3742/02 від 20.12.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7948/17, розгляд справи призначено на 06.06.2017.

06.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.

06.06.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У судовому засіданні 06.06.2017 судом відкладено вирішення питання про залучення до участі у справі третьої особи до наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.06.2017.

У судовому засіданні 27.06.2017 представник позивача подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Київським апеляційним адміністративним судом справи № 826/16135/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про скасування Постанови НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016.

У судовому засіданні 27.06.2017 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зобов'язати Державне підприємство «Енергоринок» здійснити перерахунок вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні, листопаді 2016 року згідно з Договором № 3742/02 від 20.12.2006, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», відповідно до тарифу на відпуск електричної енергії 215,42 грн. за 1 кВт*год (без ПДВ), встановленого постановою НКРЕКП від 22.12.2015 № 3025 в редакції постанови НКРЕКП від 28.04.2016 № 693.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Дослідивши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що вона, по суті, є заявою про зміну предмету позову, оскільки у позовній заяві позивач просив суд зобов'язати Державне підприємство «Енергоринок» здійснити перерахунок вартості за поставлену електроенергію у жовтні та листопаді 2016 року за Договором № 3742/02 від 20.12.2006, а у поданій до суду заяві позивач просить суд зобов'язати Державне підприємство «Енергоринок» здійснити перерахунок вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні, листопаді 2016 року згідно з Договором № 3742/02 від 20.12.2006, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», відповідно до тарифу на відпуск електричної енергії 215,42 грн. за 1 кВт*год (без ПДВ), встановленого постановою НКРЕКП від 22.12.2015 № 3025 в редакції постанови НКРЕКП від 28.04.2016 № 693.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Судом встановлено, що заява позивача про зміну предмету позову підписана представником позивача, який відповідно до довіреності має право на зміну предмету позову, та на заяві про зміну предмету позову міститься відмітка про отримання копії вказаної заяви відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про зміну предмету позову подана в передбаченому законодавством порядку до початку розгляду справи по суті, в матеріалах справи наявні докази отримання її відповідачем, та вказана заява не змінює підстави позову, у зв'язку з чим суд прийняв до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову.

Розглянувши у судовому засіданні 27.06.2017 подане відповідачем клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідно до п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Подане відповідачем клопотання обґрунтоване тим, що розпорядження коштами, що накопичуються на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання Державного підприємства «Енергоринок» здійснюється саме Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в межах своїх повноважень, шляхом затвердження постанов, якими встановлюється алгоритм оптового ринку електроенергії України. Таким чином, НКРЕКП виступає як орган державного регулювання діяльності в електроенергетиці, приймає участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування оптового ринку електроенергії України та державному регулюванні діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці.

Законом України «Про електроенергетику» встановлений особливий порядок розрахунків на оптовому ринку електричної енергії України, який полягає у перерахуванні виробникам електричної енергії коштів виключно через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, операції на яких не підлягають призупиненню. Перерахування коштів за електричну енергію здійснюється відповідно до алгоритму, який встановлюється НКРЕКП. При цьому, кошти, перераховані на поточний рахунок оптового ринку, повинні використовуватися на виплати учасникам розподілу коштів в обсягах, які визначаються відповідно до алгоритму, затвердженого НКРЕКП.

Отже, НКРЕКП виконує функції державного регулювання у сфері електроенергетики та своїми рішеннями встановлює тариф для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію, в тому числі і для позивача, а також встановлює алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (відповідача), виключно в межах якого відповідач має право на перерахування коштів таким виробникам електричної енергії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подана відповідачем заява про залучення до участі у справі третьої особи (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) є обґрунтованою, так як прийняття рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у зв'язку з чим наявні підстави для залучення її до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 27.06.2017 представник позивача підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у справі, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.06.2017 залишив вирішення вказаного клопотання позивача на розсуд суду.

Розглянувши у судовому засіданні 27.06.2017 клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Як зазначено у п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; б) чим зумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Як встановлено судом, позовні вимоги в даній справі обґрунтовані визнанням протиправною Окружним адміністративного суду міста Києва у справі № 826/16135/16 постанови НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016, яка набрала чинності з 01.10.2016 та відповідно до якої позивачу було встановлено тариф на відпуск електричної енергії у розмірі 145,16 грн. за 1 кВт*год (без ПДВ) (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16), у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Державне підприємство «Енергоринок» здійснити перерахунок вартості за поставлену вироблену активну електричну енергію у жовтні, листопаді 2016 року згідно з Договором № 3742/02 від 20.12.2006, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ», відповідно до тарифу на відпуск електричної енергії 215,42 грн. за 1 кВт*год (без ПДВ), встановленого постановою НКРЕКП від 22.12.2015 № 3025 в редакції постанови НКРЕКП від 28.04.2016 № 693 (відповідно до заяви про зімну предмету позову).

Так, позивач зазначає, що при визначенні вартості поставленої позивачем електричної енергії за жовтень-листопад 2016 року, відповідачем були засновані тарифи, встановлені постановою НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016 (145,16 грн. за 1 кВт*год (без ПДВ) та, відповідно, загальна вартість поставленої позивачем у вказаний період електричної енергії становить 86707281,85 грн.

Водночас, враховуючи, що вказана постанова НКРЕКП була визнана протиправною постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16, при визначенні вартості поставленої позивачем електричної енергії за жовтень-листопад 2016 року слід керуватися тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 22.12.2015 № 3025 в редакції постанови НКРЕКП від 28.04.2016 № 693 (215,42 грн. за 1 кВт*год (без ПДВ), та, відповідно, загальна вартість поставленої позивачем електричної енергії за вказаний період становить 128675135,40 грн., тобто різниця вартості електричної енергії становить 41967853 грн. 55 коп.

Так, судом встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2015 № 3025, яка набрала чинності з 01.01.2016, Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» було встановлено тариф на відпуск електричної енергії у розмірі 263,95 грн. за 1 кВт * год (без ПДВ).

Судом встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.04.2016 № 693 внесено зміни до постанови НКРЕКП від № 3025 від 22.12.2015 щодо розміру тарифу Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» на відпуск електричної енергії та встановлено його у розмірі 215 грн. 42 коп. за 1 кВт * год (без ПДВ) (постанова набрала чинності з 01.05.2016).

Судом встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2016 № 1725 були внесено зміни до постанови НКРЕКП від № 3025 від 22.12.2015 щодо розміру тарифу Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» на відпуск електричної енергії та встановлено його у розмірі 145 грн. 16 коп. за 1 кВт * год (без ПДВ) (постанова набрала чинності з 01.10.2016).

Водночас, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16 визнано протиправною постанову НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016.

При цьому, судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг була подана апеляційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НКРЕКП; встановлено строк для подачі заперечень на апеляційну скаргу до 29.06.2017.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

За таких обставин, наразі Київським апеляційним адміністративним судом розглядається апеляційна скарга Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16, якою було визнано протиправною постанову НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016, тобто наразі в межах справи № 826/16135/16 встановлюються обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення - протиправність постанови НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016 та, відповідно, протиправність (нечинність) встановлених нею тарифів Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» на відпуск електричної енергії, враховуючи підстави позову (визначення відповідачем вартості поставленої позивачем електричної енергії на підставі тарифів, встановлених постановою НКРЕКП № 1725 від 29.09.2016).

При цьому, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 826/16135/16 полягає в тому, що обставини, які розглядаються судом у справі № 826/16135/16, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в межах розгляду даної справи з огляду на непідвідомчість господарському суду спору, який розглядається адміністративним судом у справі № 826/16135/16.

Керуючись ст. 27, ч. 1 ст. 79 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

2. Зобов'язати позивача направити третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів.

3. Зупинити провадження у справі № 910/7948/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енергія-Новояворівськ» до Державного підприємства «Енергоринок» про зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2017 у справі № 826/16135/16.

Суддя І.М. Отрош