Ухвала суду № 67501083, 29.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

_______________

У Х В А Л А

29.06.2017р. Справа №905/3520/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В., за скаргою Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, №ДСЮ-03/128 від 29.05.2017р. про визнання дій державної виконавчої служби з примусового виконання рішення суду та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу незаконними у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, м.Селидове Донецької області,

про стягнення 64715,00 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача (заявника): не з’явився;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2017р. рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/3520/16 (повний текст рішення складено та підписано 31.01.2017р.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, м.Селидове Донецької області, про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 64715,00 грн., задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 12943,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13.02.2017р. господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

07.06.2017р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, №ДСЮ-03/128 від 29.05.2017р. про визнання дій Селидівського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області та постанови від 17.05.2017р. про повернення наказу господарського суду Донецької області №905/3520/16 від 13.02.2017р. стягувачу, незаконними та скасування.

Обґрунтуванням наведеного, за висновками заявника, є неправомірне винесення оскаржуваної постанови, з огляду на те, що боржник не перебуває в процесі припинення, має діючий договір з Донецькою залізницею, займається перевезенням вантажів, має рахунки в ТехПД донецької залізниці, на яких знаходяться кошти у сумі 758,42 грн. та 14000,00 грн., веде господарську діяльність, наявність можливості Селидівського ВДВС у відкритому виконавчому провадженні виявити розрахункові рахунки в установах банку через які боржник веде господарську діяльність; при винесенні оскаржуваної постанови виконавчим органом не виконано у повному обсязі вимог ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

Нормативним підґрунтям визначено ст.ст.18, 19, 74 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.124 Конституції України.

До матеріалів скарги додано у копіях: наказ господарського суду Донецької області від 13.02.2017р. у справі №905/3520/16, постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2017р. ВП №53746346, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.05.2017р. ВП №53746346, паспорт клієнта Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, інформація щодо виконання рішень суду у 2016 році в добровільному порядку.

07.06.2017р. ухвалою господарського суду Донецької області призначено судове засідання для вирішення питання про прийняття скарги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, №ДСЮ-03/128 від 29.05.2017р. про визнання дій державного виконавця служби з примусового виконання рішення суду та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу незаконними на 29.06.2017 о 12:00 год.

19.06.2017р. від Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на електронну адресу суду надійшла копія заперечень №53746346 від 19.06.2016р. на скаргу про визнання дій ДВС з примусового виконанні рішення суду та постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, незаконними, за змістом яких просить відмовити у задоволенні скарги повністю, зазначено, що в рамках зведеного виконавчого провадження №4873113, створеного 15.06.2015р., державним виконавцем винесена постанова про арешт нерухомого майна боржника, останній не має нерухомого майна на території обслуговування Селидівським міським відділом ДВС, винесена постанова про арешт рухомого майна боржника, згідно відповіді з територіального сервісного центру №1444 від 19.04.2017р. рухомого майна на праві власності у боржника немає, згідно відповіді з міжміського управління Держгеокадастру у містах Селидовому та Новогродівка земельної ділянки на праві власності немає, згідно відповіді з Державної фіскальної служби боржник має відкриті розрахункові рахунки, державним виконавцем винесена постанова про арешт грошових коштів боржника, про що свідчить повідомлення з ПАТ «Європромбанку» за №004/1059 від 08.12.2015р., повідомлення АТ «Ощадбанк» за №25-9/2197 від 01.12.2015р., управлінням ДКС у м.Селидовому за №3402-27/1627 від 26.11.2015р. відмовлено у прийнятті до виконання постанови про арешт грошових коштів боржника; висловлено прохання слухати справу без участі представника відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції.

До вказаних заперечень додано копії матеріалів виконавчого провадження №53746346.

26.06.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області отримано заяву №ДСЮ – 03/199 від 19.06.2017р., у якій висловлено прохання розглянути скаргу без участі представника скаржника.

До означеної заяви додано копію супровідного листа Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області б/н від 17.05.2017р. на адресу філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”.

Представник позивача (заявника) у судове засідання 29.06.2017р. не з’явився.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання 29.06.2017р. не з’явився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Представник Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання 29.06.2017р. не з’явився.

Керуючись приписами ч.2 ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розгляд скарги за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду таке, заяву представника позивача (заявника) №ДСЮ – 03/199 від 19.06.2017р. про розгляд скарги без участі представника скаржника та клопотання представника Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про слухання справи без участі представника відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції, задоволено судом.

Дослідив надані матеріали та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо такого.

За змістом ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Дослідив представлену 26.06.2017р. копію супровідного листа Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області б/н від 17.05.2017р. на адресу філії “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця”, судом встановлено наявність штампу, що засвідчує отримання скаржником оскаржуваної постанови за вх.№НЮ4/5441 - 23.05.2017р.

Доказів протилежного суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Відтак, слідує отримання регіональної філією “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” 23.05.2017р. постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.05.2017р. ВП №53746346 із супровідним листом виконавчого органу б/н від 17.05.2017р.

Як свідчить відбиток штампу поштового відділення, що міститься на конверті у якому надійшла скарга №ДСЮ-03/128 від 29.05.2017р., звернення відбулось - 02.06.2017р.

З огляду на таке, скаржником дотримано вищезазначений термін звернення до суду із скаргою №ДСЮ-03/128 від 29.05.2017р. про визнання дій державної виконавчої служби з примусового виконання рішення суду та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу незаконними, а відтак остання підлягає прийняттю господарським судом Донецької області до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2017р. рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/3520/16 (повний текст рішення складено та підписано 31.01.2017р.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”, м.Селидове Донецької області, про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в сумі 64715,00 грн., задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 12943,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

13.02.2017р. господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

27.04.2017р. заступником начальника відділу Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 13.02.2017р. №905/3520/16 (ВП №53746346) про стягнення штрафу у розмірі 12943,00 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00грн.

17.05.2017р. заступником начальника відділу Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, у якій причиною повернення означено, що згідно відповіді з ТСЦ №144 м.Крамноармійськ рухомого майна на праві власності не виявлено, згідно відповіді з Держгеокадастру в м.Селидовому земельної ділянки на праві власності немає, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно нерухомого майна на території м.Селидове на праві власності немає, арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника накладений, боржник має відкриті розрахункові рахунки, які арештовані, грошові кошти на рахунках відсутні.

Підставою вчинення є посилання на приписи п.2 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

При цьому, відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України “Про виконавче провадження”, як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Закон України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р. набрав чинності 05.10.2016р.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р. визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України “Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999р., крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

У відповідності до частин 6,7 Прикінцевих та перехідних положень до Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р. рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається з поданої скарги, скаржником оскаржуються дії державного виконавця за період з 27.04.2017р. (постанова про відкриття виконавчого провадження №53746346) по 17.05.2017р., отже у період дії Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р.

Відповідно до положень Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р. основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р. під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

У відповідності до ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016р. виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст.10 Закону №1404-VІІІ від 02.06.2016р.).

У відповідності до ч.2 ст.36 Закону України “Про виконавче провадження” розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Матеріали справи містять лист ПАТ «Європромбанк» №004/1059 від 08.12.2015р., лист ПАТ «Державний ощадний банк України» №25-9/2197/2698 від 23.11.2015р. «Щодо постанови про арешт коштів», Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта №87272102 від 17.05.2017р., лист територіального сервісного центру №1444 регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області №31/5-1444-3204 від 05.04.2017р., лист міжміського управління у містах Селидовому та Новогродівці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №11-5-0.251-270/109-17 від 30.03.2017р. «Про надання інформації», витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади №51755119 від 20.03.2017р., платіжну вимогу №21 від 12.08.2016р.

Відповідно до листа ПАТ «Європромбанк» №004/1059 від 08.12.2015р. зазначено, що останній прийняв до виконання постанову про арешт коштів боржника від 03.12.2015р. ВП48809726, якою накладено арешт на рахунки ТОВ «Енергоімпекс»; вказано, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону, таким чином арешт коштів на рахунок 26042001300006 не накладався.

Згідно листа ПАТ «Державний ощадний банк України» №25-9/2197/2698 від 23.11.2015р. «Щодо постанови про арешт коштів» 20.11.2015р. на кошти, що містяться на рахунках боржника №26001301554395, №26002300554395 накладено арешт в сумі 48667,80грн.; повідомлено, що на рахунках боржника відсутні кошти для виконання постанови.

У листі територіального сервісного центру №1444 регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області №31/5-1444-3204 від 05.04.2017р. зазначено, що на станом на 27.03.2017р. за ТОВ «Енергоімпекс» АМТ не зареєстровані.

За відомостями листа міжміського управління у містах Селидовому та Новогродівці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №11-5-0.251-270/109-17 від 30.03.2017р. «Про надання інформації» за ТОВ «Енергоімпекс» до 01.01.2013р. земельних ділянок належних на праві власності не значиться; повідомлено, що з 01.01.2013р. права власності на земельну ділянку реєструються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який веде Департамент державної реєстрації.

У відповідності до ст.54 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Доказів відповідного звернення суду не надано.

З огляду на встановлене вище, в рамках виконавчого провадження ВП №53746346 державним виконавцем не направлялись запити до відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) належних на праві власності відповідачу.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Суд зауважує, що звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи-боржника за кордон є правом, проте реалізація якого нерозривно пов'язана з обов’язком виконавця вжити останнім усі необхідні заходи задля виконання судових актів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 2 цієї норми передбачено, що про наявність обставин, зазначених у п.п.2-6 ч.1 цієї статті, державний виконавець складає акт.

Як вже зазначалось вище, Селидівським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у зв’язку з тим, що у боржник має відкриті розрахункові рахунки, які арештовані, грошові кошти на рахунках відсутні.

Проте, дослідивши фактичні обставини, судом не встановлено вжиття виконавчим органом усіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення господарського суду Донецької області, а тому оскаржувана заявником постанова державного виконавця від 17.05.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу ВП№53746346 є передчасною.

Окрім того, слід зауважити про відсутність акту на виконання ч.2 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”.

При цьому висновок щодо “безрезультатності” та/або “неможливості” розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові у справі №14/492 від 04.02.2015р. та у постанові у справі №9/38-10 від 21.10.2014р.

Відтак, висновки державного виконавця, викладені у постанові від 17.05.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу ВП№53746346 безпідставні.

Враховуючи наведене, дії Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови від 17.05.2017р. про повернення наказу господарського суду Донецької області №905/3520/16 від 13.02.2017р. стягувачу підлягають визнанню незаконними.

Разом з цим, скаржник просить постанову від 17.05.2017р. про повернення наказу господарського суду Донецької області №905/3520/16 від 13.02.2017р. стягувачу, визнати незаконною та скасувати.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачений порядок розгляду господарськими судами скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а також порядок такого оскарження у процедурі виконання судових рішень.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. “Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов’язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

У п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” №9 від 17.10.2012р. зазначено, що при вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам слід мати на увазі таке.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Тобто, ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Законом України “Про виконавче провадження” не надає повноважень відповідному суду скасувати акти державної виконавчої служби. З метою поновлення порушеного права, господарський суд вправі постанову державної виконавчої служби або наслідки виконавчих дій визнати недійсними. До того ж, суд не вправі зобов’язати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із наведеним Законом можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку також щодо правомірності доводів заявника, та приймаючи до уваги таке, задовольняє скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, №ДСЮ-03/128 від 29.05.2017р. в цій частині вимог, шляхом визнання постанови від 17.05.2017р. про повернення наказу господарського суду Донецької області №905/3520/16 від 13.02.2017р. стягувачу недійсною.

В іншій частині вимог суд у задоволенні скарги відмовляє, з огляду на вищевикладене.

Відповідно до вимог ст.41 Закону України “Про виконавче провадження” у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що встановлено обов'язок саме державного виконавця здійснити дії направлені на відновлення становища стягувача у разі визнання недійсною відповідної постанови судом у певний строк.

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, приписами постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, суд, –

УХВАЛИВ:

1. Прийняти скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, №ДСЮ-03/128 від 29.05.2017р. про визнання дій державної виконавчої служби з примусового виконання рішення суду та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу незаконними, до розгляду.

2. Скаргу Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ, в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, №ДСЮ-03/128 від 29.05.2017р. про визнання дій Селидівського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області та постанови від 17.05.2017р. про повернення наказу господарського суду Донецької області №905/3520/16 від 13.02.2017р. стягувачу, незаконними та скасування, задовольнити частково.

3. Визнати незаконними дії Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови від 17.05.2017р. про повернення наказу господарського суду Донецької області №905/3520/16 від 13.02.2017р. стягувачу (ВП №53746346).

4. Визнати постанову заступника начальника відділу Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 17.05.2017р. про повернення наказу господарського суду Донецької області №905/3520/16 від 13.02.2017р. стягувачу (ВП №53746346) недійсною.

5. У задоволенні решти вимог відмовити.

6. Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття.

Суддя О.В. Кротінова