Рішення № 67501040, 20.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.2017 Справа №905/927/17

Суддя господарського суду Донецької області Кротінова О.В.

при секретарі судового засідання Єрмолаєвій Т.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕВС, м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 25483198,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Мединський і К, м.Дружківка Донецької області, ЄДРПОУ 32276975,

про стягнення 47279,15 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕВС, м.Запоріжжя, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №1/04 від 03.04.2017р. до Товариства з обмеженою відповідальністю Мединський і К, м.Дружківка Донецької області, про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 38935,48грн., вартості збитків по поверненню майна позивачу у розмірі 5100,00грн., неустойки у вигляді пені у сумі 2039,93грн., індексу інфляції у сумі 955,40грн., 3% річних у сумі 248,34грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/927/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 20.04.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/927/17.

У подальшому розгляд справи відкладався у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобовязань за договором оренди №91А/Дн-07.16 від 04.07.2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат, а також понесенння збитків позивачем у вигляді оплати послуг з перевезення навантажувача по маршруту м.Кривий Ріг, Північний Гірничо-збагачувальний комбінат, цех ЦПП (ТОВ "Мединський і К") - м.Дніпро, пр.Праці, 2а, у розмірі 5100,00 грн. внаслідок невиконання умов договору.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав розрахунок суми позовних вимог, а також у копіях: договір оренди №91А/Дн-07.16 від 04.07.2016р. разом із специфікацією №1 майна, яке передається в оренду, від 04.07.2016р. (додаток №1), додатковими угодами №б/н від 23.12.2016р., №б/н від 26.12.2016р., актом приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря №б/н від 12.07.2016р., актом приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця №б/н від 10.03.2017р., рахунок-фактура №РФ-0000033 від 09.03.2017р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000033 від 10.03.2017р., товарно-транспортна накладна №000033 від 10.03.2017р., правоустановчі документи підприємства позивача, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.216, 231 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526, 625, 759, 760, 762, 764, 779 Цивільного кодексу України, Господарським процесуальним кодексом України.

12.06.2017р. від представника позивача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано клопотання вих. №2/06 від 09.06.2017р., до якого додано документи, наведені у переліку.

20.06.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання вих. №10/06 від 19.06.2017р., до якого додано платіжне доручення №23437 від 09.03.2017р.

Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 20.06.2017р. не зявився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, при цьому представник відповідача ознайомлений з матеріалами справи, відсутність відповідного реагування не обґрунтована, з огляду на таке суд дійшов висновку про те, що підстав для відкладення розгляду справи немає та існує можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписом ч.3 наведеної норми Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Частиною 6 ст.283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У розумінні ст.286 Господарського кодексу України 1. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 798 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

04.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Мединський і К (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗЕВС (Орендодавець) укладено договір оренди №91А/Дн-07.16, відповідно до п.1.1 якого Орендодавець зобовязується передати Орендарю за плату та на певний строк, у тимчасове користування майно, яке є власністю Орендодавця, а Орендар зобовязується прийняти таке майно для його використання у власній господарській діяльності, сплачувати Орендодавцю орендну плату на умовах даного договору, та повернути таке майно Орендодавцю у визначений даним договором строк.

За визначенням п.1.2 договору найменування, комплектність, технічні характеристики, строк оренди, та вартість майна (з урахуванням індексації), яке передається Орендареві у тимчасове користування за цим договором, визначаються та узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору (додаток №1, який є невідємною частиною договору).

За умовами договору Орендодавець зобовязався, зокрема, своєчасно передати Орендареві майно на визначених специфікацією умовах (п.2.1.1 договору); а Орендар зобовязався, зокрема, своєчасно та в повному обємі вносити (сплачувати) орендну плату за тимчасове користування майном, згідно умов даного договору (п.2.3.10 договору).

За змістом п.11.1 договору (у редакції додаткових угод №б/н від 23.12.2016р., №б/н від 26.12.2016р. до договору) сторони дійшли згоди, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, і діє до 31.12.2017р. включно, а в частині виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо повернення орендованого майна від орендаря до орендодавця до моменту повного та належного їх виконання.

Згідно зі специфікацією №1 майна, яке передається в оренду, від 04.07.2016р. (додаток №1) до договору Орендодавець зобовязався передати Орендарю автонавантажувач: дизельний Heli CPCD25, вантажопідйомністю 2500 кг., рік виготовлення 2008р., серійний номер 01025Е8481, номер замовлення HL10/8L, вартістю 273130,00грн., а Орендар зобовязався таке майно прийняти у тимчасове користування на протязі 1 робочого дня з моменту підписання сторонами даної специфікації, та зарахування на відповідний розрахунковий рахунок Орендодавця платежу за оренду згідно договору та цієї специфікації, в залежності від того, яка подія настане останньою.

Розмір орендної плати на місяць, з урахуванням податку на додану вартість, 17000,00грн.

У розділі 2 специфікації сторони обумовили місце передачі та повернення майна: передача майна здійснюється за рахунок Орендодавця, за місцезнаходженням Орендаря, за адресою м.Кривий Ріг, Північний Гірнично-збагачувальний комбінат, цех ЦПП. Повернення майна здійснюється за рахунок Орендаря, за місцезнаходженням Орендодавця, за адресою м.Дніпро, пр.Праці, 2а.

Місце експлуатації (використання) орендованого майна: м.Кривий Ріг, Північний-Гірничо-збагачувальний комбінат, цех ЦПП (п.7 специфікації до договору).

12.07.2016р. позивачем відповідачу передане означене майно, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі визначеного вище майна, без зауважень щодо місця передачі та строків.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.

Згідно із ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Тобто, строк дії договору обумовлює строк існування між сторонами певних зобовязань.

Як визначено у п.1 специфікації №1 від 04.07.2016р. (додаток №1 до договору) зобовязання Орендодавця по передачі майна в оренду вважаються виконаними в повному обсязі з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна (додаток №2 до договору, що є його невідємною частиною).

У розділі 3 специфікації №1 встановлено строк оренди майна, перебіг якого починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

За змістом п.5.4 договору Орендар зобовязується повернути орендоване майно Орендодавцю в строк, встановлений п.3 відповідної специфікації до даного договору. Також, Орендар зобовязується здійснити повернення орендованого майна на протязі 3-х календарних днів, з моменту отримання від Орендодавця письмової вимоги про повернення майна через розірвання даного договору, або через настання інших обставин, передбачених даним договором. Повернення майна здійснюється шляхом його передачі від Орендаря до Орендодавця, із складанням та підписанням сторонами даного договору відповідного акту приймання-передачі майна (додаток №3 до договору, що є невідємною частиною).

Відповідач листом №б/н від 02.03.2017р. звернувся до позивача, у якому зазначив про користування автонавантажувачем Heli CPCD25 відповідно до означеного договору та специфікації до нього, разом з цим повідомив про намір повернути обєкт оренди та розірвати договір, гарантував виконання зобов'язання з оплати орендних платежів за період дії договору.

Матеріали справи містять акт приймання-передачі майна від Орендаря до Орендодавця №б/н від 10.03.2017р., що підписаний та скріплений печатками підприємств з обох сторін.

Враховуючи викладені обставини, норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також положення ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України, у розумінні ст.ст.4-2, 4-3, 32-36 Цивільного кодексу України, підтверджено фактичне використання предмета оренди за договором №91А/Дн-07.16 від 04.07.2016р. у період з 12.07.2016р. по 09.03.2017р. включно, протягом якого відповідач мав належним чином виконувати прийняті на себе обов'язки за означеним договором.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Сторони даного договору домовилися, що розмір орендної плати на місяць узгоджується у специфікації (п.4.1 договору).

Як було зазначено вище, розмір орендної плати за місяць встановлено у сумі 17000,00грн., з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.4.4.2 договору та п.6.4.3 специфікації до договору за кожний наступний місяць оренди майна, Орендар зобовязується вносити (сплачувати) на користь Орендодавця орендну плату у вигляді передоплати у визначеному даною специфікацією розмірі до 25-го числа кожного місяця, що передує наступному місяцю оренди майна.

Таким чином, строком виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за січень 2017р., у розумінні п.4.4.2 договору та п.6.4.3 специфікації до договору, є перебіг часу до 25.12.2016р., тобто по 24.12.2016р.; за зобов'язанням лютого 2017р. - до 25.01.2017р., тобто по 24.01.2016р. та за зобов'язанням березня 2017р. - до 25.02.2017р., тобто по 24.02.2017р.

Як свідчать матеріали справи відповідач розрахувався за зобов'язаннями липня-грудня 2016р.

Враховуючи фактичні обставини справи та відсутність будь-яких доказів, що спростовують дане, згідно норм процесуального закону, за договором №91А/Дн-07.16 від 04.07.2016р. підлягає сплаті орендна плата за січень -лютий 2017р. та 9 днів березня 2017р. у сумі 38935,48 грн. та строк виконання цих спірних зобов'язань є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач свої зобов'язання відносно своєчасної та повної сплати позивачу орендної плати за договором №91А/Дн-07.16 від 04.07.2016р. за період з 01.01.2017р. до 10.03.2017р. у загальній сумі 38935,48 грн. не виконав.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38935,48 грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином, а отже такими, що підлягають задоволенню у повній сумі.

Прострочення відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення спірного основного зобовязання становить 955,40 грн. (нарахування здійснено на суму 34000,00 грн. за період лютий 2017р.-березень 2016р.).

Одночасно позивачем заявлено до стягнення 3% річних 248,34 грн. (нарахування здійснено за зобовязанням січня 2017р. за 99 днів прострочення на суму 17000,00грн.; за зобовязанням лютого 2017р. за 68 днів прострочення на суму 17000,00 грн.; за зобовязанням березня 2017р. за 37 днів прострочення на суму 4935,48 грн.).

Перевіривши розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, суд погоджується із заявленою сумою позивачем, дотримуючись меж заявлених позовних вимог, оскільки за розрахунком суду загальний розмір інфляційних витрат та 3% річних становить суми більші, ніж заявлено до стягнення.

Пунктом 8.4 договору сторони обумовили відповідальність, яка полягає у наступному: за порушення Орендарем встановлених умовами даного договору та додатків до нього строків сплати орендної плати за користування майном та/або плати за відновлення пошкодженого майна (п.5.6, 5.7 договору) більш ніж на 7 банківських днів, Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожний день затримки такого платежу.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 2039,93 грн. (нарахування здійснено з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України за зобовязанням січня 2017р. з 06.01.2017р. по 03.04.2017р. на суму 17000,00грн.; за зобовязанням лютого 2017р. з 03.02.2017р. по 03.04.2017р. на суму 17000,00 грн.; за зобовязанням березня 2017р. з 08.03.2017р. по 03.04.2017р. на суму 4935,48грн.).

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом встановлено наявність правових підстав для застосування передбаченої договором штрафної санкції.

Перевіривши розрахунок пені, за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН, у межах визначеного періоду, адже останній не суперечить дійсному, на суму боргу зазначену позивачем, суд дійшов висновку про їх розмір у загальній сумі 2032,32 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕВС, м.Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю Мединський і К, м.Дружківка Донецької області, щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, у сумі встановленій судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення вартості збитків по поверненню майна у розмірі 5100,00грн.

За приписами ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, зокрема, розуміються витрати, зроблені управленою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Дані норми кореспондуються з положеннями Цивільного кодексу України.

Згідно п.5.5 договору повернення майна здійснюється за адресою, визначеною сторонами у специфікації.

Як було зазначено вище, у п.2 специфікації до договору №91А/Дн-07.16 від 04.07.2016р. означено повернення майна за рахунок Орендаря, за місцезнаходженням Орендодавця, за адресою: м.Дніпро (м.Дніпропетровськ), проспект Праці, 2А.

Разом з цим, фактичні обставини справи свідчать, що 10.03.2017р. орендоване майно повернуто позивачу за відповідним актом приймання-передачі у м.Кривий Ріг.

Враховуючи приписи п.5.5 договору №91А/Дн-07.16 від 04.07.2016 та п.2 специфікації до нього, Орендарем (відповідачем) не виконано вимоги договору у приведеній частині.

Матеріали справи містять: рахунок-фактуру №РФ-0000033 від 09.03.2017р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000033 від 10.03.2017р., товарно-транспортну накладну №000033 від 10.03.2017р., платіжне доручення №23437 від 09.03.2017р.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000033 від 10.03.2017р. підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗЕВС та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ Авто», останнім надано послуги з перевезення навантажувача Hell CPCD25, №01025Е8481 по маршруту м.Кривий Ріг, Північний-Гірничо-збагачувальний комбінат, цех ЦПП (ТОВ Мединський і К) м.Дніпро, пр.Праці, 2а, вартістю у загальній сумі 5100,00грн.

Згідно платіжного доручення №23437 від 09.03.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю ЗЕВС Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ Авто» сплачено надані послуги з перевезення у повному обсязі.

Відтак, внаслідок порушення відповідачем господарського зобов'язання щодо повернення орендованого майна позивачу за визначеною договором адресою, останній зазнав додаткових витрат у вигляді вартості додаткових послуг з його перевезення до належного місця повернення майна.

Так, встановлено усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: вини відповідача у понесених позивачем збитків у якості додаткових витрат, причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданими збитками, у зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо задоволення позову про стягнення з відповідача збитків у розмірі 5100,00грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України та підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕВС, м.Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю Мединський і К, м.Дружківка Донецької області, про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 38935,48грн., вартості збитків по поверненню майна позивачу у розмірі 5100,00грн., неустойки у вигляді пені у сумі 2039,93грн., індексу інфляції у сумі 955,40грн., 3% річних у сумі 248,34грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мединський і К (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, б.110, ЄДРПОУ 32276975, п/р №260024211351 у АТ «ОСОБА_2 Аваль» у м.Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕВС (69083, м.Запоріжжя, Комунарський район, вул.Східна, буд.9, ЄДРПОУ 25483198, п/р №26005038663101 у ПАТ «Укрсиббанк» м.Київ, МФО 351005) 47271,54 грн., у тому числі заборгованість з орендної плати в розмірі 38935,48грн., вартість збитків по поверненню майна у розмірі 5100,00грн., 2032,32 грн. пені, 248,34 грн. 3% річних та 955,40 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1599,74 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 20.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2017р.

Суддя О.В. Кротінова