Постанова № 67501017, 26.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Справа № 910/12278/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКорсака В.А., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, Донецька обл.доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецькпростягнення 33 023, 93 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: Гайдаєнко Т.В.,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі за текстом - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі за текстом - ПАТ "Українська залізниця") про стягнення 33 023, 93 грн. збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевезення залізничним транспортом частину вантажу було втрачено, а тому позивач вказує на обов'язок відповідача як правонаступника перевізника - державного підприємства "Донецька залізниця" (далі за текстом - ДП "Донецька залізниця") відшкодувати завдані збитки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ДП "Донецька залізниця".

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що ПАТ "Українська залізниця" не стало правонаступником ДП "Донецька залізниця", оскільки процедура реорганізації підприємства та передача всіх прав та обов'язків до ПАТ "Українська залізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції, що свідчить про те, що ПАТ "Українська залізниця" станом на момент вирішення спору не несе відповідальності за неналежне виконання зобов'язань зі сторони ДП "Донецька залізниця".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 року - скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі: присуджено до стягнення з ПАТ "Українська залізниця" на користь ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" 33 023, 93 грн. збитків за незбереження вантажу при перевезенні та судовий збір.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що враховуючи положення ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", а відповідно до ст. ст. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, зокрема, ДП "Донецька залізниця", у зв'язку з чим до відповідача перейшли всі права та обов'язки ДП "Донецька залізниця"; при цьому, зазначені положення мають спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України, що вбачається з п. 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", яка не покладає факт правонаступництва створеного ПАТ "Українська залізниця" за правами і обов'язками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обов'язкового попереднього припинення зазначених підприємств, в тому числі і ДП "Донецька залізниця".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Українська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року, а рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 року залишити в силі.

ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Вищого господарського суду України було надіслано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року - скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 року залишити в силі.

Позивача та третю особу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2013 року публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (правонаступником якого є ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча") (покупець) та ТОВ "ДТЕК Трейдінг" (постачальник) укладено Договір № УПр14/28/162 (далі за текстом - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію (ресурси) за марочним складом, цінами та в кількості, вказаних у відповідних специфікаціях, та на умовах, передбачених цим Договором.

На виконання умов Договору згідно з залізничною накладною № 51860153 від 08.08.2016 року вантажовідправником - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" зі станції Должанська Донецької залізниці до станції призначення Маріуполь-Сортувальна Донецької залізниці відправлено вагони № 60807823, № 56009566 та № 62198411 з вантажем "антрацит", загальною кількістю 279000 кг, на адресу вантажоодержувача - ПАТ "ММК імені Ілліча".

24.02.2016 року на станції Волноваха Донецької залізниці здійснено зважування вагонів № 60807823, № 56009566 та № 62198411, якими відправлялася партія товару згідно з накладною № 51860153 та встановлено недостачу вантажу у вагоні № 60807823 в кількості 4 400 кг, у вагоні № 56009566 - в кількості 5 000 кг, у вагоні № 62198411 - в кількості 7 500 кг, що підтверджується відповідними комерційними актами № AQ654540/12/129, № AQ654538/10/127 та № AQ654539/11/128.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що внаслідок втрати вантажу, останньому завдано збитки в розмірі 33023,93 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 та Статуті ПАТ "Українська залізниця" про те, що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.

В той же час, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб - ДП "Донецька залізниця" знаходиться в стані припинення. Доказів внесення відповідного запису про припинення юридичної особи - ДП "Донецька залізниця" позивачем не надано, а, отже, в силу приписів ст. ст. 104, 107 Цивільного кодексу України лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як початок роботи новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення та її завершення.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року № 604 процедура реорганізації ДП "Донецька залізниця" та передача всіх його прав та обов'язків призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Апеляційний господарський суд не погодився з такими висновками суду першої інстанції з огляду на те, що за змістом ч. ч. 3, 4 та 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", положень постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", ст. 104 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про господарські товариства" у разі злиття, без виключень, переходять усі права та обов'язки юридичної особи, що припиняються у такий спосіб, до її правонаступника, новоутвореного підприємства.

Відповідно до ст. 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735, а також відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які за змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" презюмуються достовірними, ПАТ "Українська залізниця" визначене правонаступником, у тому числі, і ДП "Донецька залізниця".

Згідно зі ст. 107 Цивільного кодексу України комісією з утворення ПАТ "Українська залізниця" складено передавальний акт від 05.08.2015 року, який затверджено Міністром інфраструктури України 18.08.2015 року, в якому підтверджено вартість і склад активів та зобов'язань ДП "Донецька залізниця", із зауваженням такого змісту: правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства, яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року № 604.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зазначене стосується порядку прийняття майна підприємств залізничного транспорту на баланс новоствореного товариства при реорганізації, що не впливає на відповідальність залізниці за втрату вантажу при його перевезенні відповідно до положень Статуту залізниць, оскільки таку відповідальність залізниця бере на себе з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, у тому числі, і ДП "Донецька залізниця", і, відповідно, до відповідача перейшли всі права та обов'язки ДП "Донецька залізниця", з огляду на що ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" є належним відповідачем по справі, а тому з урахуванням ст. ст. 30, 31, 32, 110, 113 Статуту залізниць України, ст. 307, 224 Господарського кодексу України, ст. 22 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

В п. 110 Статуту залізниць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України" від 06.04.1998 року № 457, зазначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники на підставі ст. 113 Статут залізниць України несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажу антрацит (мінеральне паливо) 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто.

Відповідно до п. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно з п. 114 Статуту залізниць залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ДП "Донецька залізниця" як перевізник не забезпечило збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, що є підставою покладення на залізницю відповідальності за завдані збитки у розмірі 33 023, 93 грн.

Разом з тим, Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 року № 4442-VI визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі.

Відповідно до ч. ч. 1 - 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Утворення Товариства не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України. Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

В ч. 9 ст. 2 зазначеного Закону передбачено, що одночасно з прийняттям рішення про утворення Товариства Кабінет Міністрів України формує комісію з утворення Товариства, до складу якої входять представники Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі.

Комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту Товариства для подання Кабінетові Міністрів України. Зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.

Розмір статутного капіталу Товариства визначається під час його утворення згідно із зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Частиною 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що спеціальним Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" визначено пріоритет у застосуванні його норм, а саме: утворення товариства залізничного транспорту загального користування відбувається за рішенням Кабінету Міністрів України, який, крім іншого, виконує функції загальних зборів Товариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця" на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з Додатком 1.

До переліку, наведеного у зазначеному Додатку, включено й ДП "Донецька залізниця".

Відповідно до п. 5 вказаної Постанови Міністерству інфраструктури доручено вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у Додатку 1.

12.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийнято постанову № 604, якою частково змінено п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до п. 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

Пунктом 2 вказаної Постанови доручено Комісії з утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" разом з Міністерством інфраструктури:

1) під час проведення інвентаризації та оцінки майна:

сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність;

сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України;

2) після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут ПАТ "Українська залізниця".

Згідно з п. п. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця" є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону № 4442-VI, Постанови КМУ № 200.

Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації (п. 12 Статуту).

Пунктами 20, 21 Статуту передбачено, що Товариство має у власності майно, внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту. За Товариством закріплено на праві господарського відання державне майно, що передане йому відповідно до законодавства. Товариство здійснює користування та розпорядження цим майном відповідно до мети своєї діяльності з урахуванням обмежень, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

Відповідно до п. п. 25, 26, 53, 54 Статуту засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України. Управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу Товариства, здійснює Товариство. Єдиним акціонером Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Вищим органом є загальні збори акціонерів. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції вищого органу, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами Товариства, крім функцій, зазначених у п. 56 цього Статуту, здійснюються Кабінетом Міністрів України одноосібно.

Державну реєстрацію ПАТ "Українська залізниця" здійснено 21.10.2015 року.

Як вірно вказано судом першої інстанції, в Реєстрі не міститься інформація про припинення ДП "Донецька залізниця", а наявні дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ "Українська залізниця", серед яких зазначено ДП "Донецька залізниця".

Однак, із комплексного аналізу вищезазначених правових норм можна дійти висновку, що спеціальним Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" визначено особливості утворення ПАТ "Українська залізниця", на виконання якого Кабінет Міністрів України прийняв відповідні нормативно-правові акти та діяв не тільки як вищий орган у системі органів виконавчої влади, а й як особа, яка здійснює на підставі цього Закону від імені держави функції вищого органу управління Товариством.

Зважаючи на викладене, питання правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" стосовно ДП "Донецька залізниця" визначається спеціальним законом та прийнятими на його виконання постановами Кабінету Міністрів України № 200 та № 604, які пов'язують перехід прав і обов'язків ДП "Донецька залізниця" до ПАТ "Українська залізниця" з інвентаризацією, складанням передавального акта та внесенням майна до статутного капіталу правонаступника.

Відповідно до передавального акта від 05.08.2015 року правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" (код ЄДРПОУ 01074957), яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до п. 2 постанови КМУ від 12.11.2014 року № 604.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки на ПАТ "Українська залізниця", оскільки останнє не стало правонаступником ДП "Донецька залізниця".

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїх постановах від 08.12.2017 року у справах № 910/10474/16 та № 910/5096/16.

Однак, зазначені обставини не були враховані апеляційним господарським судом, що призвело до помилкових висновків про задоволення позовних вимог та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Згідно з п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що в порушення вказаних вимог процесуального законодавства суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не спростував доказів, на які послався у своєму рішенні суд першої інстанції, та не навів переконливих доводів щодо скасування рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З урахуванням викладеного, оскільки постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року у даній справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а згідно вимог ч. 1 ст. 11110 ГПК України це є підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року - скасувати і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 року.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 року у справі № 910/12278/16 - скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2016 року у справі № 910/12278/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.А. Корсак В.О. Швець