Рішення № 67500993, 26.06.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.2017 Справа № 904/6403/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 1 118,62 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 19/103 від 15.11.2016)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. №702 від 17.05.2017)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його відокремленого підрозділу - Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 1118,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не забезпечено збереження вантажу під час його перевезення, внаслідок чого, була встановлена недостача 1150 кг вугілля, про що було складено комерційний акт № 460005/431 від 16.03.2017 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.06.2017.

26.06.2017 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу. Письмовий відзив до суду не надав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.06.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖКОКС" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕДІНГ" укладено договір №УПр14/31, відповідно до умов якого ТОВ "ДТЕК ТРЕДІНГ" зобов'язалось передати, а ПАТ "ЗАПОРІЖКОКС" прийняти та оплатити вугільну продукцію (ресурси) на умовах, передбачених даним договором. (а.с.16-25)

27.02.2017 сторонами, до зазначеного договору, підписано специфікацію (а.с. 24).

На виконання умов договору та специфікації 13.03.2017 на адресу позивача за залізничною накладною №48968242 (а.с.11-12) була направлена партія вугілля камяного марки Г- газовий (марка Г 0-100 УДК 455).

Відповідно до зазначеної вище накладної, вантажовідправником вугілля є ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦОФ".

16.03.2017, відповідно до залізничної накладної № 48968242 на адресу позивача надійшли вагони №№ 66970245, 67381954, 67655605, 65301301, 60432739, 60676715 з вугільним концентратом марки Г 0-100 від вантажовідправника ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦОФ".

16.03.2017 року на ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, в звязку з виявленою недостачею вантажу, було складено комерційний акт №460005/431 (а.с.10), в якому зазначено, що на підставі акту загальної форми № 43312 від 15.03.2017 станції Красноармійськ проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу, зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, повірка 08.02.2017. Згідно перевізного документу: у вагоні 67655605 значиться вага: тара 21300 кг, нетто 66850 кг. Фактично при зважуванні у вагоні виявилася вага: брутто 87000 кг, тара документу 21300 кг, нетто 65700кг, що менше ваги, вказаної у перевізному документі на 1150кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні нижче рівня бортів 10 см. шапкоподібне, маркування повздовжньою борозною катка ущільнювача, що відповідає перевізному документу. Маркування порушено, виявлено виїмки над 7 люком розміром 150х220х50см. В технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні результат не змінився.

Зазначене в комерційному акті №460005/431 від 16.03.2017 також підтверджується актом № 17/17 приймання продукції від 13.03.2017 (а.с.15).

Сума збитків за недостачу вантажу у розмірі 1118,62 грн. не оплачена відповідачем, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажу залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно з п. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Відповідно до п. 105 Статуту залізниць України, залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (п. 110 Статуту залізниць України).

Відповідно до п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (п. 115 Статуту залізниць України).

Згідно з п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначених вагонів зауважень, щодо неповноти навантаження продукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею товару внаслідок чого наявна вина Відповідача.

Згідно з специфікацією від 27.02.2017, вартість 1 тони вугілля кам'яного складає 2323,20 грн. з ПДВ (а.с.24).

Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 67655605, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом №460005/431 від 15.03.2017.

Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України та п. 110 Статуту залізниць України покладається на залізницю.

Як вбачається з комерційного акту, при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 1150 кг.

Відповідно до розрахунку позивача вартість нестачі вантажу складає 1118,62 грн. (481,50 т. х 2323,20 грн. = 1118,62 грн.), де:

- нетто по накладній 66850кг;

- нетто по акту - 65700 кг;

- недостача вантажу по акту - 1150 кг;

- природна втрата ваги - 668,5 кг;

- недостача вантажу з урахуванням природної втрати 481,50 т.

- ціна за 1 т. -2323,20 грн. без ПДВ.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що розраховані позивачем збитки за недостачу вантажу у розмірі 1118,62 грн. є обґрунтованими.

Суд не приймає усні заперечення відповідача, оскільки у комерційному акті №460005/431 від 15.03.2017 зазначено, що вантаж був марковано вапняним розчином.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код 00191224) збитки у розмірі 1118,62 грн. та суму судового збору у розмірі 1600,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2017

Суддя ОСОБА_3