Ухвала суду № 67500358, 29.06.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 р.

м.Одеса

Справа № 815/6872/16

Категорія: 8.3

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів – Єщенка О.В., Бітова А.І.

за участю секретаря – Брижкіної І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Роздільнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на те. що Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» (надалі – Товариство) виконало всі необхідні дії для фактичної сплати податкового боргу згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи в Україні» при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документу на виконання, просив суд: визнати неправомірними дії Роздільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (надалі – ОДПІ) щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0002131200 від 21 листопада 2016, №0002141200 від 21 листопада 2016, №0001831200 від 15 вересня 2016, №0001841200 від 15 вересня 2016, №0004481513 від 08 вересня 2016 та скасувати зазначені податкові-повідомлення рішення.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 06 лютого 2017 ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Суд першої інстанції визнав неправомірними дії ОДПІ щодо внесення податкових повідомлень-рішень та скасував податкові повідомлення-рішення: №0002131200 від 21 листопада 2016, №0002141200 від 21 листопада 2016, №0001831200 від 15 вересня 2016, №0001841200 від 15 вересня 2016, №0004481513 від 08 вересня 2016.

Приймаючи означене рішення, суд попередньої інстанції виходив з того, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 № 424 “Про віднесення публічного акціонерного товариства “Європейський газовий банк” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 липня 2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17 липня 2014 тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці по 17 жовтня 2014. Тому, направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов’язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та достатніми діями, які платник податку міг вчинити для оплати податкового зобов'язання.

В апеляційній скарзі ОДПІ, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач послався на п.126.1 ст. 126 та п.п.60.1.1 п.60.1 ст. 60 ПК України та зазначив, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючий орган зобов’язаний зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Щодо обставин направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов’язкових платежів та зборів - контролюючий орган не виклав своїх думок відносно цього питання.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 38.1 ст. 38, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п.1.24, п. 1.29 ст. 1, п. 8.1 ст. 8, п. 22.4 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” №2346-ІІІ від 5 квітня 2001 року переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Статтею 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” визначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується, і визнає правильним висновок суду першої інстанції про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку. Законодавчо визначено один випадок, передбачений п. п. 129.7 ст. 129 ПК України, де встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Отже, термін зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.

Одеський окружний адміністративний суд встановив, що публічним акціонерним товариством “Одесагаз” 18 червня 2014 до обслуговуючого банку – АТ “Єврогазбанк” надано на виконання платіжне доручення №13286 для сплати заборгованості по податку на землю за травень 2014 у розмірі 1899 грн. 59 коп. та платіжне доручення №13287 від 18 червня 2014 для сплати заборгованості по оренді землі за травень 2014 у розмірі 2046 грн. 15 коп.

Заявою №111 від 26.06.2014 року ПАТ “Одесагаз” повідомило відповідача про отримання АТ “Єврогазбанк” платіжного доручення №13286 від 18 червня 2014 для сплати заборгованості по податку на землю за травень 2014 у розмірі 1899 грн. 59 коп., платіжного доручення №13287 від 18 червня 2014 року для сплати заборгованості по оренді землі за травень 2014 у розмірі 2046 грн. 15 коп., а також про те, що з вини банку зарахування вказаної суми до бюджету не було проведено з наданням до податкового органу копії платіжних доручень.

Зважаючи на те, що публічним акціонерним товариством “Одесагаз” до обслуговуючого банку АТ “Єврогазбанк” завчасно надано на виконання платіжні доручення для сплати заборгованості по податку на землю та платіжне доручення для сплати заборгованості по оренді землі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0002131200 від 21 листопада 2016, №0002141200 від 21 листопада 2016, №0001831200 від 15 вересня 2016, №0001841200 від 15 вересня 2016, №0004481513 від 08 вересня 2016 Роздільнянської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області року – є неправомірними та підлягають скасуванню.

Отже, при розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Роздільнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Роздільнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень-рішень – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: