Постанова № 6750034, 11.06.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2009 р.                                                                       справа № 2а-8069/09/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді при секретарі                                                  Абралава Н.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу запозовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - В С Т А Н О В И В:          

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Транс-буд» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", і самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно ст. 20 Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону та Постанови передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, що наданий ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» до Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 5860 осіб.

Таким чином, згідно ст. 19 Закону на підприємстві в 2008 році мало бути працевлаштовано 234 інваліда. Фактично ж, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, на підприємстві працювало 233 інваліда. Отже, відповідачем не виконано нормативу по створенню 1 робочого місця для інвалідів.

Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році, становить 30731,01 гривні.

Відповідачем адміністративно-господарські санкції не сплачені, тому на підставі ч. 2 ст. 20 Закону та п. 4 Постанови, порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка станом на 14 травня 2009 року складає 356,41 гривень. Загальна сума позову з врахуванням пені становить 31087,42 гривень.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, пояснив, що відповідач протягом 2008 року щомісяця належним чином інформував Донецький міський центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів. Крім того, ним додатково приймались заходи щодо пошуку інвалідів для працевлаштування (надавались оголошення в газеті, бралась участь у ярмарках вакансій, публікувались оголошення в газеті про наявність вакансій для інвалідів тощо). Також відповідач зазначив, що у 2008 році позивачем жодного разу не направлялися інваліди для працевлаштування.

Крім того, на ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» з 09.07.2007 року працює ще один працівник, який має статус інваліда, проте копія довідки МСЕК, що підтверджує інвалідність цього працівника була надана відповідачу лише в травні 2009 року

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, п. 8 Постанови КМУ від 03.05.1995 р. № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. При цьому, підприємства (об'єднання), установи організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно з п. 14 «Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995 р. № 314, підприємства (об'єднання), установи та організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Згідно з п.п. 5, 10-14 «Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до ст. 19 Закону підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

А як було вказано вище, стаття 18 Закону передбачає, що безпосередньо інвалід звертається для працевлаштування на підприємства та в організації.

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «Конті» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.10.1997 року, ідентифікаційний номер 25112243.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-П1 (поштова-річна), затвердженою наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 338, за 2008 рік вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 5860 осіб. Фактично відповідача у 2008 році працювало 233 інвалідів, хоча повинні були працевлаштовані 234 інваліда.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» на протязі 2008 року подавало Донецькому міському центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою № 3-ПН.

В лютому, березні, квітні, травні 2008 року ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» надавало оголошення в газету «Вечерняя Макеевка» з запрошенням на роботу вантажників готової продукції - інвалідів ІІІ групи, в травні 2008 року – в газету «Алло» з запрошенням інвалідів за спеціальністю підсобний робітник.

Крім того, з 09.07.2007 року на підприємстві відповідача на посаді аналітика консолідованої інформації працює Семерунь Максим Геннадійович, який є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 070495. Зазначена особа не була врахована в річну звітність як інвалід, оскільки документи, що підтверджують інвалідність були надані відповідачу лише в травні 2009 року.

Тобто, фактично відповідач виконав норматив по створенню робочих місць в повному обсязі.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст. 218 ГК України). Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать про виконання відповідачем обов’язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в позовних вимогах Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів слід відмовити за безпідставністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» про адміністративно-господарських санкцій – відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.                              

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 14 червня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Папазова Г.П.