Ухвала суду № 67499589, 30.06.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 746/98/17 Головуючий у І інстанції Цигура Н. А. Провадження № 11-кп/795/711/2017 Категорія - ч. 3 ст. 185 КК України. Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАнтипець В. М.

суддів: Заболотного В.М., Шахової О.Г.

за участі секретаря Оскірко Ю. І.

сторін кримінального провадження:

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника - адвоката Бойчук В.М.

прокурора Шпак М. В.

Розглянула в судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270250000027,

щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Чернігівської області Балєва Ю.О. на вирок Срібнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов'язків: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як встановив суд:

1) 03.01.2017 року близько 18 год., ОСОБА_2, шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2 Чернігівської області, де відкривши защібку дверей сараю, проник у середину, звідки викрав сім голів годованих дорослих курей вагою по 2 кг. кожна, вартістю 100 грн. за одну, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 700 грн.

2) 12.01.2017 року близько 22 год., ОСОБА_2, діючи повторно, шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2 Чернігівської області, де відкривши защібку дверей сараю, проник у середину, звідки викрав вісім голів годованих дорослих курей вагою по 2 кг. кожна, вартістю 100 грн. за одну, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 800 грн.

3) 26.01.2017 року близько 02 год., ОСОБА_2, діючи повторно, шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2 Чернігівської області, де відкривши защібку дверей сараю, проник у середину, звідки викрав сім голів годованих дорослих курей вагою по 2 кг. кожна, вартістю 100 грн. за одну, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 700 грн.

4) 02.02.2017 року близько 02 год., ОСОБА_2, діючи повторно, шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2 Чернігівської області, де відкривши защібку дверей сараю, проник у середину, звідки викрав вісім голів годованих дорослих курей вагою по 2 кг кожна, вартістю 100 грн. за одну, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 800 грн.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора області просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі, мотивуючи тим, що суд обираючи покарання не врахував кількість злочинів, їх тяжкість, обставин їх вчинення, наслідків, які настали для потерпілої, зухвалості дій, не відшкодування збитків, особи обвинуваченого, який характеризується посередньо і не заслуговує на звільнення від покарання з випробуванням.

Потерпіла ОСОБА_4, не погодившись з доводами апеляційної скарги заступника прокурора області, подала письмові заперечення, в яких просила вирок суду залишити без змін, оскільки обвинувачений, який залишиться на волі, швидше їй відшкодує шкоду. Під час судового засідання в суді першої інстанції вона просила суд не позбавляти обвинуваченого волі, її ставлення до міри покарання залишилося не змінним.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги про посилення покарання та ухвалення у зв'язку з цим нового вироку, обвинуваченого, який просив не позбавляти його волі, він відпрацює перед потерпілою борг, крадіжку курей вчинив через відсутність роботи та їжі, харчується тільки рибою, захисника-адвоката, який заперечував проти доводів прокурора, аргументуючи тим, що ОСОБА_2 раніше не судимий, посередньо характеризується, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, потерпіла йому пробачила і згодна на відшкодування шкоди в обумовлений спосіб, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу першого заступника прокурора області залишити без задоволення.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у чотирьох епізодах крадіжки курей з сараю свої сусідки потерпілої ОСОБА_4, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зібраним стороною обвинувачення доказам і в апеляційній скарзі не оспорюються. Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції відбувався за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України, в скороченому порядку.

Призначаючи покарання, суд повинен призначити його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання від 3 до 6 років позбавлення волі.

Звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчинених злочинів, які відноситься до категорії тяжких, обставини справи, крадіжки були вчинені протягом місяця у однієї потерпілої, тим самим способом, матеріальний стан обвинуваченого, який не мав роботи і викрадав курей із курника для їжі та обміну на іншу їжу -хліб, думку потерпілої, яка просила не ув'язнювати обвинуваченого з огляду на його бажання залагодити завдану шкоду працею, визнання провини, каяття винного і обрав покарання з урахуванням принципів обґрунтованості справедливості та індивідуалізації покарання.

Наполягаючи на призначенні покарання виключно у виді позбавлення волі через зухвалість злочинів, прокурор не навів жодних об'єктивних обставин, які надавали суду підстави судити про наявність такої зухвалості.

Більш того, обвинувачений раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, не має родини та підтримки з боку рідних, а тому, втративши неофіційний заробіток, в населеному пункті, де вибір роботи незначний, вчинив крадіжки птиці у своєї сусідки.

Зазначаючи, що визнання вини це позиція обвинуваченого, яка не може бути врахована судом як обставина, що пом'якшує покарання, прокурор залишив поза увагою положення ст. 66 КК України, де у пункті 1 частини1 прямо зазначається, що обставинами, які пом'якшують покарання, окрім іншого, є щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

Щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки, шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, що наявне в поведінці ОСОБА_2

Крім того, під час складання обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, слідчим за погодженням з процесуальним прокурором було зазначено обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 - це щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів. Обтяжуючих обставин не було встановлено взагалі.

З огляду на особу обвинуваченого, який повністю визнав свою провину, розкаявся, попросив у потерпілої пробачення, потерпіла в свою чергу прийняла вибачення та не наполягає на ув'язненні обвинуваченого, який з урахуванням рівня знань критично оцінює свою поведінку, має намір відробити завдану матеріальну шкоду та не допускати протиправної поведінки в подальшому, покарання, призначене районним судом є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Правових підстав, передбачених кримінальним законом, для посилення покарання, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області Балєва Ю.О. залишити без задоволення, а вирок Срібнянського районного суду Чернігівської області від 26 квітня 2017 року щодо ОСОБА_2, без зміни.

Ухвала набуває законної після її проголошення. На неї можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ЗАБОЛОТНИЙ В.М. АНТИПЕЦЬ В. М. ШАХОВА О.Г.