Ухвала суду № 67498913, 27.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23503/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2015 №29026552210, від 13.10.2015 №63226552210, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2015 №29026552210, від 13.10.2015 №63226552210.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, подано апеляційну скаргу.

Свої вимоги апелянти аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення .

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом, зокрема, зроблено висновок про такі порушення ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» вимог податкового законодавства:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 364 485,00 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 134 138,00 грн. та за 2014 рік в сумі 230 347,00 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 1 186 881,00 грн., у тому числі за травень 2013 року в сумі 78 303,00 грн., за червень 2013 року в сумі 205 761,00 грн., за липень 2013 року в сумі 11 444,00 грн., за серпень 2013 року в сумі 400 687,00 грн., за вересень 2013 року в сумі 81 821,00 грн., за жовтень 2013 року в сумі 231 258,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 61 765,00 грн., за січень 2014 року в сумі 73 815,00 грн., за лютий 2014 року в сумі 34 069,00 грн., за березень 2014 року в сумі 7 958,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після відшкодування включається до податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) за грудень 2014 року у сумі 1 298,00 грн.

Так, за наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 22.05.2015 №52/26-55-22-10/36676944 та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 11.06.2015:

- №13526552210, яким ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 546 728,00 грн., з яких за основним платежем 364 485,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 182 243,00 грн.;

- №13326552210, яким ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 780 322,00 грн., з яких за основним платежем 1 186 881,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 593 441,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» подано відповідні скарги, за результатами розгляду яких головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення від 17.07.2015 №10960/10/26-15-10-05-35, яким, з огляду на безпідставне застосування штрафних санкцій у розмірі 50% замість 25% у податковому повідомленні-рішенні від 11.06.2015 №13326552210, останнє скасовано в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 296 720,75 грн.

При цьому, рішенням Державної фіскальної служби України від 01.10.2015 №20801/6/99-99-10-01-01-25 на підставі визнання протиправним висновку перевірки про заниження ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» інших доходів на 1 240 000,00 грн. (розрахунок з ТОВ «Силует-С» векселем) податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 №13526552210 скасовано в частині 223 200,00 грн. податку на прибуток та 111 600,00 грн. штрафної санкції.

З урахуванням викладеного, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято такі податкове повідомлення-рішення:

- від 22.07.2015 №29026552210, яким ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 483 601,00 грн., з яких 1 186 881,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 296 720,00 грн.;

- від 13.10.2015 №63226552210, яким ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 211 928,00 грн., з яких 141 285,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 70 643,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.07.2015 №29026552210 та від 13.10.2015 №63226552210 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання даних податкових повідомлень-рішень протиправними та такими, що підлягають скасуванню є обґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22.05.2015 №52/26-55-22-10/36676944, висновки про заниження ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» податку на прибуток зроблено з огляду на віднесення до складу рядка 06.2 декларації «Витрати на збут» (у тому числі амортизаційних відрахувань) по роботах, виконаних ТОВ «Будівельна компанія «Цивільне будівництво» та ТОВ «Ві Енд Ес Інжиніринг», а також заниження податку на додану вартість - за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ «Будівельна компанія «Цивільне будівництво», ТОВ «Ві Енд Ес Інжиніринг», ТОВ «Агера», ТОВ «Строй Сіті», які, за твердженням перевіряючих, не носили реального (товарного) характеру.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (підпункт 14.1.27. пункту 14.1. статті 14 Кодексу).

За приписами підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до приписів підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог пункту 198.2 статті 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас, згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість у відповідності до вимог ПК України є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Натомість, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведене кореспондує приписам пункту 198.6 статті 198 ПК України, відповідно до яких не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України (пункт 201.8 статті 208 ПК України).

Наразі встановленню підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

При цьому, в силу вимог ч. 2 ст. 71 КАС України правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

Водночас, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, між позивачем (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Цивільне будівництво» (підрядник) укладено ряд договорів підряду, згідно з якими підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами і засобами ремонтно-будівельні, оздоблювальні та спеціальні види робіт в нежитлових приміщеннях ресторану «Domino's Pizza», у відповідності до локального кошторису, що є невід'ємними частинами даних договорів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів підряду від 14.05.2013 №141305, від 15.04.2013 №150413, від 10.06.2013 №01.13.10, від 28.11.2013 №281113, від 02.09.2013 №021309, від 02.07.2013 №021307, договірних цін, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, виписки з банківського рахунку та платіжних доручень.

У свою чергу, фінансово-господарські відносини позивача (замовника) та ТОВ «Ві Енд Ес Інжиніринг» (підрядник) ґрунтуються на ряді договорів, у відповідності до умов яких підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами і засобами виконання певних видів робіт в нежитлових приміщеннях ресторану «Domino's Pizza», згідно із специфікаціями (локальними кошторисами), що є невід'ємними частинами даних договорів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів від 02.09.2013 №32, від 03.09.2013 №33, від 14.12.2012 №41, від 20.11.2012 №38, від 17.10.2012 №34, від 22.05.2013 №18, від 21.01.2013 №02, від 01.03.2013 №10, від 13.06.2013 №20, від 05.02.2013 №06, від 23.01.2013 №04, специфікацій, додаткових угод, договірних цін, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, актів прийняття виконаних будівельних робіт, актів прийму-передачі виконаних робіт, податкових накладних, виписки з банківського рахунку та платіжних доручень.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Агера» (постачальник) укладено договір поставки від 04.04.2013 №04/04/13, яким сторони погодили, що постачальник зобов'язується поставити устаткування в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у специфікації, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити поставлене устаткування.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору поставки від 04.04.2013 №04/04/13, специфікації, акту вводу обладнання в експлуатацію, акту надання послуг, податкових накладних, виписки з банківського рахунку.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ «Строй Сіті» (підрядник) укладено договори, умовами яких передбачено, що підрядник зобов'язується виконати власними силами та залученими силами і засобами з використанням власних матеріалів ремонтно-будівельні роботи в нежитлових приміщеннях ресторану «Domino's Pizza», згідно з локальним кошторисом, що є невід'ємними частинами даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

На підтвердження виконання умов вищезазначених до говорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів від 09.01.2014 №01, від 20.01.2014 №06, від 20.01.2014 №05, договірних цін, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, акти прийняття виконаних будівельних робіт, податкових накладних, платіжних доручень.

В своїй апеляційній скарзі скаржник наголошує, що контролюючим органом в обґрунтування правомірності висновків про заниження позивачем розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток за перевіряємий період вказано про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів контрагентів позивача, тобто по ланцюгу постачання (в частині взаємовідносин з ТОВ «Будівельна компанія «Цивільне будівництво» та ТОВ «Ві Енд Ес Інжиніринг»), а також вказано про наявність акту Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агера» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Ларон» від 11.02.2014 №103/10-06-22-01/37449646, а також акту державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 25.07.2014 №2071/26-55-22-13/38865891 щодо ТОВ «Строй Сіті».

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.02.2015 у справі №К/800/55977/14.

Всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на припущеннях, які зроблені по ланцюгу контрагентів контрагента позивача, і не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 №К/9991/37637/12, від 17.02.2014 №К/800/50945/13, від 19.02.2014 №К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 №К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13.

Крім того судова колегія зауважує, що відповідно до чинного законодавства право платника податків на формування у податковому обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як реальність придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження необхідними первинними документами (у тому числі податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договору публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договору із позивачем, його контрагенти були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову в частині, що переглядається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.