Ухвала суду № 67498713, 03.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/982/17

Суддя доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

03 липня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2017 року у справі за позовом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, за участі третьої особи ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 15.12.2016 ВП №53010925,

В С Т А Н О В И В

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 15.12.2016 ВП №53010925

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2017 року позов задоволено.

На вказане судове рішення департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано апеляційну скаргу, у якій скаржник ставить питання про скасування названої постанови місцевого адміністративного суду та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши зазначену скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки всупереч ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом не додано документа про сплату судового збору.

Скаржник просить відстрочити йому сплату судового збору посилаючись на те, що є структурним підрозділом Міністерства юстиції України яке є бюджетною установою і діє лише у межах бюджетних асигнувань.

Вважаю, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

Посилання скаржника на незадовільний майновий стан не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Слід звернути увагу, що таку ж позицію підтримує Верховний Суд України у своїх ухвалах від 3, 4 травня 2017 року та від 28 квітня 2017 року у справах 2а-18403/11/2670, 826/9308/16, 826/7524/16 відповідно, та ін.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.

За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для задоволення клопотання скаржника щодо відстрочення сплати судового збору з огляду на необґрунтованість такої вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Положеннями цієї ж статті у редакції на час подання позовної зави передбачено, що за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 1600 грн.

З урахуванням викладеного, сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 1600 грн.

При цьому, в контексті вимог апелянта, суд звертає увагу, що позивач виконав свій обов'язок, сплативши збір у належному розмірі.

Таким чином, за подання апеляційної скарги скаржникові наразі належить сплатити судовий збір у розмірі: 1600 х 110% = 1760 (грн.).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Оскільки подана відповідачем апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, при цьому вимоги про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими, вважаю, що її слід залишити без руху та надати скаржникові строк для усунення недоліків.

Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1760 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2017 року у справі за позовом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, за участі третьої особи ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 15.12.2016 ВП №53010925 - залишити без руху.

Надати апелянту п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Роз'яснити скаржникові, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернена особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.А. Губська