Рішення № 67498134, 30.03.2017, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1549/16-ц

Провадження № 2/675/21/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" березня 2017 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді Янішевської О. С., при секретарі Беліці М. О.,

за участю представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1,

відповідачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2, представника відповідачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3,

представника третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Славутської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі цивільну справу за позовом Ізяславської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Ізяславської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

Ізяславська міська рада Хмельницької області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи це тим, що 22 липня 2003 року відбулися прилюдні торги по реалізації комунального майна, описаного в податкову заставу. Позивач посилається на те, що реалізоване нерухоме комунальне майно належало територіальній громаді міста, перебувало у господарському віданні та на балансі Житлово-комунального підприємства (далі ЖКП) і складається з двох приміщень у будівлі по вул. Шевченка, 16: магазину «Овен» та кафе «Кавярня». Переможцем торгів по приміщенню кафе «Кавярня» стала ОСОБА_2, котра перерахувала на рахунок Хмельницької обласної філії Державного підприємства МВС України «Спецсервіс» 9900 грн. 07 серпня 2003 року Ізяславська міська рада Хмельницької області звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними. Ізяславська міська рада Хмельницької області посилається на те, що під час розгляду зазначеного позову ОСОБА_2 звернулась до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до Ізяславського МДПІ про визнання права власності на приміщення кафе «Кавярня» у звязку з тим, що всупереч п. 6. 1 діючого на час проведення торгів Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна акт про проведені прилюдні торги, який є правовстановлюючим документом та підставою для видачі свідоцтва про придбання майна, організатором торгів не складався. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2003 року визнано право власності ОСОБА_2 на приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2003 року прилюдні торги визнані недійсними. Вказане рішення вступило в законну силу. У вересні 2004 року Ізяславська міська рада Хмельницької області звернулась до Ізяславського районного суду Хмельницької області із заявою про перегляд рішення від 15 серпня 2003 року про визнання права власності ОСОБА_2 на приміщення кафе «Кавярня» за нововиявленими обставинами. Згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2004 року рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2003 року скасоване. Державна реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно була скасована. Згідно інформації Комунального підприємства «Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації» від 03 березня 2011 року приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, належить територіальній громаді міста в особі Ізяславської міської ради Хмельницької області, за ОСОБА_2 не зареєстроване. Позивач вказує, що ОСОБА_2 декілька разів зверталась до Ізяславського районного суду Хмельницької області з приводу визнання свого права на приміщення кафе «Кавярня», однак рішення з приводу піднятих ОСОБА_2 питань не виносились: провадження в справі закривалось, позовна заява залишалась без розгляду. Право комунальної власності на нежитлове приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, підтверджується свідоцтвом, виданим на підставі рішень виконкому Ізяславської міської ради Хмельницької області № 33 від 28 березня 1996 року, та № 10 від 27 січня 2000 року. 13 серпня 2010 року у звязку із втратою правовстановлюючого документа видано дублікат Свідоцтва про право комунальної власності від 07 лютого 2000 року. Вказане право зареєстроване у Реєстрі прав власності. Враховуючи викладене, Ізяславська міська рада Хмельницької області вважає, що ОСОБА_2 безпідставно користується майном територіальної громади міста.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до Ізяславської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на нерухоме майно, який був обєднаний в одне провадження з позовом Ізяславської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння ухвалою суду від 20 жовтня 2016 року. Свої позовні вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що вона являлась орендарем нежитлового приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16. ОСОБА_2 вказує, що 22 липня 2003 року з прилюдних торгів вона придбала зазначене нежитлове приміщення та сплатила вартість придбаного майна в сумі 9900 грн. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2003 року визнано право власності ОСОБА_2 на приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2003 року прилюдні торги визнані недійсними. Вказане рішення вступило в законну силу. Згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2004 року рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2003 року скасоване. ОСОБА_2 зазначає, що з моменту придбання спірного приміщення до цього часу вона як добросовісний набувач відкрито і безперервно володіла нежитловим приміщенням кафе «Кавярня». Позивачка зазначає, що з 2003 року Ізяславська міська рада Хмельницької області не вчиняла жодних дій по поверненню спірного майна, не несла жодних витрат по утриманню цього майна. За таких обставин ОСОБА_2 вважає наявність вагомих підстав для визнання її права власності на приміщення кафе «Кавярня» за набувальною давністю.

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом Ізяславської міської ради ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з зазначених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити у повному обсязі, проти зустрічних позовних вимог заперечувала.

Відповідачка за первісним позовом, позивака за зустрічним позовом ОСОБА_2, її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги Ізяславської міської ради не визнали, зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог, залученої до участі в справі ухвалою суду від 20 жовтня 2016 року, Славутської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав, проти позовних вимог Ізяславської міської ради Хмельницької області заперечував, ОСОБА_4 проти позовних вимог Ізяславської міської ради Хмельницької області та ОСОБА_2 не заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, технічний паспорт на приміщення кафе «Кавярня», наданий на запит суду Комунальним підприємством «Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації», суд приходить до висновку, що позовні вимоги Ізяславської міської ради Хмельницької області задоволенню не підлягають, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Згідно рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради Хмельницької області № 16 від 20 січня 1993 року ОСОБА_2 було виділено в оренду для використання під кавярню приміщення, площею 48 кв. м за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією витягу з вказаного рішення. Вказане приміщення перебувало в оренді ОСОБА_2, що підтверджується доданими до матеріалів справи договорами оренди нежилих приміщень.

Нежитлова будівля за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, була внесена в акт опису майнових активів платника податків ЖКП для погашення зобовязань платника податку перед бюджетними та державними цільовими фондами від 20 березня 2002 року, що підтверджується копією відповідного акту, доданою до матеріалів справи, показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7

Платник податків ЖКП та податковий керуючий ОСОБА_7 досягли згоди про добровільну передачу податковому органу активів (нежитлову будівлю за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16), які є власністю ЖКП, для реалізації в рахунок погашення податкового боргу, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією відповідної згоди, показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7

22 липня 2003 року спеціалізованою організацією ХОФ ДП МВСУ «Спецсервіс» були проведені прилюдні торги по реалізації приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, переможцем яких стала ОСОБА_2, що підтверджується поясненнями ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 При цьому будь-яких зауважень та заперечень під час проведення прилюдних торгів, зокрема, щодо дій ОСОБА_2 не надходило, що підтвердили опитані свідки, доданими до матеріалів справи копіями протоколу № 17 проведення прилюдних торгів, відомості 17 прилюдних торгів, довідки Державного підприємства «Спецсервіс» № 140 від 31 липня 2003 року. Вказані обставини не були спростовані в ході судового розгляду.

ОСОБА_2 свої зобовязання покупця виконала, сплатила всю суму за придбане майно, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією довідки Державного підприємства «Спецсервіс» № 140 від 31 липня 2003 року.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2003 року визнане право власності ОСОБА_2 на приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, та зобовязано Ізяславське БТІ виготовити документи, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією рішення суду.

25 вересня 2003 року було у встановленому порядку зареєстроване право власності ОСОБА_2 на приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями довідки Комунального Підприємство «Ізяславське РБТІ», витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13 жовтня 2003 року за позовом Ізяславської міської ради Хмельницької області до Ізяславської міжрайонної податкової інспекції та ХОФ ДП МВСУ «Спецсервіс» визнані недійсними прилюдні торги з продажу нежитлових приміщень комунальної власності в м. Ізяславі, вул. Шевченко, 16 (магазин «Овен», кафе «Кавярня»), що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного рішення.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2004 року рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 серпня 2003 року було скасовано, а рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 листопада 2004 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, відмовлено.

Та обставина, що на момент придбання нерухомого майна ОСОБА_2 не знала і не могла знати, що відчуження цього майна проводиться не уповноваженою на це особою і не у спосіб, визначений законом, не була спростована в ході судового розгляду.

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не знала і не могла знати під час придбання приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, що реалізацію проводить особа, яка не мала права його відчужувати, а тому являється добросовісним набувачем в розумінні вимог ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Представник міської ради зазначав, що Ізяславська міська рада Хмельницької області зверталась до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежиле приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, який був задоволений рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду 19 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 22 січня 2015 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією відповідної постанови Хмельницького окружного адміністративного суду. Крім того, представник міської ради зазначав, що Ізяславська міська рада Хмельницької області зверталась до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом про визнання права власності на приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, та витребування майна з чужого незаконного володіння. Разом з тим суд приймає до уваги, що міська рада звернулась з такими вимогами у зустрічному позові до позову ОСОБА_2 до міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, провадження за вказаними позовами було закрите, оскільки справа не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства і підлягала розгляду у господарському суді.

Ізяславська міська рада Хмельницької області не надала суду жодних доказів звернення до ОСОБА_2 з 13 жовтня 2003 року по даний час про повернення приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, Ізяславській міській раді Хмельницької області. Жодним рішенням, яке набрало законної сили, не було зобовязано ОСОБА_2 повернути приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, Ізяславській міській раді Хмельницької області.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про застосування до вимог Ізяславської міської ради Хмельницької області строків позовної давності.

Ізяславська міська рада Хмельницької області проти застосування строків позовної давності заперечила, посилаючись на наявність рішення державного реєстратора реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежиле приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, № 14135361 від 01 липня 2014 року та рішення Хмельницького окружного суду від 19 листопада 2014 року.

З такими запереченнями суд не погоджується, адже Ізяславська міська рада Хмельницької області є власником 9/10 частин приміщення з відповідними до нього підсобними будівлями за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, в тому числі і приміщення кафе «Кавярня», з 13 серпня 2010 року, що підтверджується доданою до матеріалів справи свідоцтвом про право власності, технічного паспорту на приміщення за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16.

Поважних причин пропуску строку позовної давності з огляду на зазначені обставини Ізяславська міська рада Хмельницької області суду не вказала.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

ОСОБА_2 вказує, що з моменту придбання приміщення кафе «Кавярня» за адресою м. Ізяслав, вул. Шевченко, 16, у 2003 році відкрито, безперервно володіла нерухомим майном, несла тягар по його утриманню, проводила ремонтні та відновлювальні роботи, що підтверджується поясненнями самої ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_6

Вказані обставини не були спростовані в ході судового розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Ізяславської міської ради Хмельницької області, наявність підстав для захисту порушених прав ОСОБА_2

Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

2) витрати на правову допомогу;

3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь ОСОБА_2 з Ізяславської міської ради Хмельницької області підлягає стягненню судові витрати в сумі сплаченого при подачі позовної заяви судового збору.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 256, 257, 267, 319, 344, 388 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 62, 63, 64, 79, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 291, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Ізяславської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Позов ОСОБА_2 до Ізяславської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м. Ізяслава Хмельницької області, вул. Паоло Фонтани, 23, за набувальною давністю на нежитлове приміщення кафе «Кавярня», загальною площею 50,5 кв. м, розташоване в м. Ізяславі Хмельницької області, по вул. Шевченка, 16.

Стягнути з Ізяславської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м. Ізяслава Хмельницької області, вул. Паоло Фонтани, 23, 580 грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: О. С. Янішевська