Постанова № 67497624, 30.06.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2017 рокум. Ужгород№ 807/682/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.

з участю секретаря судового засідання Пирожук Н.П.

сторони в судове засідання не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач) до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (далі - відповідач), якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі представника позивача 3. Винести судове рішення, яким стягнути податковий борг з Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (код ЄДРПОУ 32076285, 90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. 30 років Воззєднання б/н) у розмірі 21286,37 грн. по платежу 30 14010100 «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 9514,00 грн., по платежу 85 13020100 «збір за спеціальне використання води» у розмірі 9520,41 грн., по платежу 85 13030100 «плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» у розмірі 2251,96 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідач не сплатив зобовязання по самостійно поданих деклараціях в загальному розмірі 21286,37 грн.. Податковий борг відповідачем залишається не погашеним.

Представник позивача в судове засідання не зявився, проте, відповідно до пункту 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд розглядати справу за наявними матеріалами, без участі представника інспекції (а.с.7).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Заперечення проти позову суду не надано.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у звязку з існуванням на те обєктивних причин.

Відповідно до вимог статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно вимог статті 41 частини 1 КАС України, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обовязком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

03 липня 2002 року, Тячівською районною державною адміністрацією Закарпатської області було зареєстровано юридичну особу Солотвинське комунальне підприємство по водопостачанню та присвоєно останньому ідентифікаційний код субєкта підприємницької діяльності 32076285, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с.10).

Дані обставини справи також підтверджуються довідкою Закарпатського обласного управління статистики за № 1140 (а.с.11). Видами діяльності відповідача згідно вищезазначеної довідки є: 41.00.0 Збір, очищення та розподілення води; 45.33.2 Водопровідні і каналізаційні роботи.

Відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Солотвинське комунальне підприємство по водопостачанню знаходиться за адресою: 90575, Закарпатська область, Тячівський район, селище міського типу Солотвино, вул. 30 року Воззєднання, будинок б/н, код ЄДРПОУ 32076285 (а.с.8, 9).

08 липня 2002 року, відповідач взятий на облік, як платник податків і зборів Державною податковою інспекцією у Тячівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 17 липня 2014 року за № 1407131400287 (а.с.12).

Відповідно до поданого позивачем податкового боргу по Солотвинському комунальному підприємству по водопостачанню розрахунку від 23 березня 2017 року за № 245/07-13-17-00-06, за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 21286,37 грн. за платежами: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (код платежу 30 14010100), збір за спеціальне використання води (код платежу 85 13020100), плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (код платежу 85 13020100) (а.с.13).

Зокрема, відповідачем були самостійно задекларовані суму грошових зобовязань, що підлягають сплаті до бюджету, шляхом подання:

- загальної звітної податкової декларації з податку на додану вартість від 15 вересня 2016 року за серпень 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4495,00 грн. (а.с.17). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою у повному розмірі;

- загальної звітної податкової декларації з податку на додану вартість від 17 жовтня 2016 року за вересень 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1865,00 грн. (а.с.18). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою у повному розмірі;

- загальної звітної податкової декларації з податку на додану вартість від 17 листопада 2016 року за жовтень 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2775,00 грн. (а.с.19). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою у повному розмірі;

- загальної звітної податкової декларації з податку на додану вартість від 16 грудня 2016 року за листопад 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 379,00 грн. (а.с.20). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою у повному розмірі;

Також, відповідачем були самостійно задекларовані суму грошових зобовязань, що підлягають сплаті до бюджету, шляхом подання:

- податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води від 03 листопада 2016 року за ІІІ квартал 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2761,91,00 грн. (а.с.30, 31). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою у повному розмірі;

- податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води від 25 січня 2017 року за IV квартал 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1959,27 грн. (а.с.32, 33). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою у повному розмірі;

- податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 25 січня 2017 року за IV квартал 2016 року із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1233,94 грн. (а.с.34, 35). Проте самостійно задекларована сума грошового зобовязання залишається відповідачем не сплаченою у повному розмірі.

Відповідно до вимог пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно вимог пункту 49.1 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Статтею 54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобовязання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, працівниками Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з екологічного податку та рентної плати Солтвинського комунального підприємства по водопостачанню, за результатами якої складено Акт за № 4584/1200/32076285 від 21 грудня 2016 року (а.с.36, 37).

На підставі вищенаведеного Акту за № 4584/1200/32076285 від 21 грудня 2016 року, Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області було прийнято податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 21 грудня 2016 року, відповідно до якого відповідачу нараховано штраф у розмірі 20 % за затримку сплати грошового зобовязання збору за спеціальне використання води в загальній сумі 4799,23 грн. (а.с.38, 39).

Також, на підставі Акту за № 4584/1200/32076285 від 21 грудня 2016 року, Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області було прийнято податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_2 від 21 грудня 2016 року, відповідно до якого відповідачу нараховано штраф у розмірі 10 % за затримку сплати грошового зобовязання плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в загальній сумі 533,65 грн. (а.с.40, 41).

Цього ж дня, Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області було прийнято податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року, відповідно до якого відповідачу нараховано штраф у розмірі 20 % за затримку сплати грошового зобовязання плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в загальній сумі 484,37 грн. (а.с.42, 43).

Податкові повідомлення-рішення за № НОМЕР_3 від 21 грудня 2016 року, за № НОМЕР_2 від 21 грудня 2016 року та за № НОМЕР_1 від 21 грудня 2016 року, були одержані посадовою особою відповідача 21 грудня 2016 року, що підтверджується його підписом на податковому повідомленні-рішення (а.с.38, 40, 42).

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися ні в адміністративному, ні в судовому порядку та залишаються відповідачем не сплаченими у повному обсязі.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Так, з метою погашення заборгованості відповідачу було надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 25 лютого 2015 року за № 257-25. Відповідач одержав дану вимогу 25 лютого 2015 року, що підтверджується підписом посадової особи останнього на корінці вимоги (а.с.44).

При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковими картками платника податків (а.с.14-16).

Відповідно до вимог підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 102 пункту 102.4 Податкового Кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, а саме: обліковими картками платника податків (а.с.14-16), податковою вимогою (а.с.44), податковими деклараціями (а.с.17-35), відповідачем не спростовані (заперечення проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно вимог частини 4 статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Головного управління ДФС у Закарпатській області до Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути із Солотвинського комунального підприємства по водопостачанню (90575, Закарпатська область, Тячівський район, селище міського типу Солотвино, вул. 30 років Воззєднання, будинок б/н, код ЄДРПОУ 32076285) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Солотвинське комунальне підприємство по водопостачанню, податковий борг у розмірі 21286,37 грн. (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят шість гривень 37 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

СуддяОСОБА_1