Постанова № 67497602, 29.06.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/540/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Секірської А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вакуленка А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 31.05.2017 № 31/05;

представника відповідача - Придатка С.В., довіреність від 25.04.2017 № 01-1661/11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2017 року ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - Відповідач, ГУ ДСНС України у Луганській області), в обґрунтування якого зазначив, що з 02.09.2013 по 01.09.2016 проходив службу в ГУ ДСНС України у Луганській області, перебував на посаді головного фахівця Сватівського міськрайонного відділу ГУ ДСНС України у Луганській області та звільнений згідно з наказом від 01.09.2016 № 279 ов.

Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 14.12.2015 № 01-4750/23 позивач в періоди з 04.07.2014 по 12.11.2014 та з 29.10.2015 по 05.12.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. У зазначені періоди позивачу не нараховувалась та не виплачувалась винагорода за участь в антитерористичній операції, що є неправомірним.

З посиланням на норми постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», а також на рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» та «Бурдов проти Росії», позивач просить суд стягнути з відповідача за періоди з 04.07.2014 по 12.11.2014 та з 29.10.2015 по 05.12.2015 винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за липень 2014 року - 2709,56 грн, за серпень 2014 року - 3000 грн, за вересень 2014 року - 3000 грн, за жовтень 2014 року - 5703,22 грн, за листопад 2014 року - 1213,32 грн, за жовтень 2015 року - 343,80 грн, за листопад 2015 року - 4919,91 грн, за грудень 2015 року - 1084,65 грн, всього 21974,46 грн.

Представник позивача в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Також надав письмовий відзив на заперечення від 28.04.2017 (арк.спр. 40-41), в якому зазначив, що відповідач не заперечує, що позивач дійсно в періоди з 04.07.2014 по 12.11.2014 та з 29.10.2015 по 05.12.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції. Твердження відповідача про безпідставність посилання позивача на постанову КМУ від 04.06.2014 № 158 є помилковим, оскільки постановою КМУ від 25.04.2014 № 120 «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій» установлено, що діяльність ДСНС спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, отже ДСНС фактично підпорядкували Міністру внутрішніх справ, і тому норми постанови КМУ від 04.06.2014 № 158 на позивача розповсюджуються.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях від 24.04.2017 (арк.спр. 27 - 29), від 22.05.2017 вх. № 11706/2017 (арк.спр. 83-86), зокрема, зазначив, що в період проходження служби позивач залучався та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з метою виконання службових задач у період 2014-2015 років. Позовні вимоги щодо виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період липень -листопад 2014 року у загальній сумі 15 626,10 грн. є безпідставними, оскільки Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, не ввійшла до переліку установ, особовий склад яких має право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158. Також відповідач зазначив, що ГУ ДСНС України у Луганській області підпорядковується голові ДСНС України, а не Міністру внутрішніх справ як зазначає позивач.

На виконання п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.02.2015 за № 135/26580, який діяв в період включення позивача до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції.

Згідно з положеннями п.1 розділу 2 вказаного Порядку, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, а тільки за час фактичної участі у відповідних заходах, які зазначені у п. 1 додатку 1 постанови КМУ від 31.01.2015 № 24. Згідно з Порядком, безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки). Крім того, підтвердними документами є бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об'єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об'єктів, які захоплені тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання; запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; постанова відомості під час охорони об'єкта.

Відповідач не погоджується з розрахунком позовних вимог, оскільки до нього включено суми індексації (жовтень - 611,83 грн, листопад - 510,22 грн, грудень - 525,21 грн) та разової премії (грудень - 3100 грн).

Щодо документів, зазначених у довідці від 14.12.2015 № 01-4750/23 про безпосередню участь в антитерористичній операції, співробітники ГУ ДСНС України у Луганській області включені до списку осіб, котрі залучені до антитерористичної операції, тому в силу вимог ст. 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» відомості про склад учасників не розголошуються. Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина друга статті 6 Закону України «Про інформацію»). Тому ГУДСНС України у Луганській області не може надати відомості, зазначені у довідці від 14.12.2015 № 01-4750/23.

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини 2 статті 17 КАС України).

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 проходив службу в ГУ ДСНС України у Луганській області.

ОСОБА_3 було залучено до безпосередньої участі у Антитерористичній операції на території Луганської області наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 03.09.2015 № 246 з 31 липня 2015 року (копія наказу на арк.спр. 55-61).

Відповідно до наказу ГУ ДСНС у Луганській області від 01.09.2015 № 259 НОГ «Про залучення та вилучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області» старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_3, провідного фахівця Сватівського міськрайонного відділу Головного управління ДСНС України у Луганській області з 31 липня 2015 року та до окремого розпорядження залучено з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Луганської області (арк.спр. 39).

Згідно з довідкою ГУ ДСНС України у Луганській області від 14.12.2015 № 01-4750/23 лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_3 дійсно в періоди з 04.07.2014 по 12.11.2014 та з 29.10.2015 по 05.12.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у місті Сватове Луганської області (арк.спр.11).

У зазначеній довідці підставами для її видачі зазначено накази керівника Антитерористичного центру при СБУ від 18.11.2014 № 043т, від 31.07.2015 № 0161т «Про залучення до проведення антитерористичної операції сил та засобів суб'єктів боротьби з тероризмом», наказ Першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 03.09.2015 № 246, наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 03.07.2014 № 355 «Про розгортання транзитного пункту зустрічі внутрішньо переміщених осіб», наказ начальника ГУ ДСНС України у Луганській області від 06.08.2015 № 2ДСК «Про залучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області», та наказ Регіонального міжвідомчого координаційного штабу від 08.08.2014 № 1 «Про призначення складу груп з числа посадових осіб транзитного пункту».

Зазначені накази витребовувалися судом від відповідача в ухвалі від 12.04.2017 про відкриття провадження у справі (арк.спр. 1), проте не були надані з посиланням на статус цих наказів «для службового користування».

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у довідці від 14.12.2015 № 01-4750/23, тому суд вважає доведеними обставини безпосередньої участі ОСОБА_3 в антитерористичній операції в періоди з 04.07.2014 по 12.11.2014 та з 29.10.2015 по 05.12.2015.

У вказаний час ОСОБА_3 перебував у районі проведення АТО, оскільки Сватівський район Луганської області є зоною проведення АТО згідно розпорядження Кабінет Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Щодо позовних вимог про стягнення з ГУ ДСНС України у Луганській області винагороди за безпосередню участь в АТО за липень - листопад 2014 року у загальному розмірі 15 626,10 грн, суд зазначає таке.

У 2014 році питання виплати винагороди за безпосередню участь в АТО було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі - Постанова № 158), пунктом 2 якої встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23 липня 2014 року № 719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2014 року за № 939/25716.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, не входила до переліку установ, особовий склад яких мав право у 2014 році на отримання винагороди за безпосередню участь в АТО, тому у відповідача були відсутні нормативні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_3 такої винагороди. Відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ГУ ДСНС України у Луганській області винагороди за безпосередню участь в АТО за липень - листопад 2014 року у загальному розмірі 15 626,10 грн.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника позивача на те, що ДСНС фактично підпорядкована Міністру внутрішніх справ, тому норми постанови № 158 на особовий склад ДСНС розповсюджуються, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2014 № 120 «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій» установлено, що діяльність Державної служби з надзвичайних ситуацій спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до пункту 7 Положення, ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 10 Положення визначено, що ДСНС очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра внутрішніх справ.

Таким чином, діяльність ДСНС спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, проте ДСНС не підпорядкована останньому, і є головним розпорядником бюджетних коштів, який не входив до переліку установ, особовий склад яких мав прав на отримання винагороди за безпосередню участь в АТО на підставі постанови КМУ № 158.

При вирішенні позовних вимог про стягнення з ГУ ДСНС України у Луганській області на користь позивача винагороди за участь в АТО за жовтень - грудень 2015 року, суд виходить з такого.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій", яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Виходячи зі змісту пункту 1 Постанови № 24 винагорода повинна нараховуватись виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000,00 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000,00 гривень.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 наказом Міністерства оборони України № 49 від 02.02.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок № 49).

Вказаний Порядок визначає механізм та умови виплат винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

залучені до проведення АТО;

перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України);

перебувають у районі проведення АТО.

Отже, винагорода за безпосередню участь у Антитерористичній операції на території Луганської області ОСОБА_3 повинна бути нарахована та виплачена за період залучення до безпосередньої участі у Антитерористичній операції на території Луганської області з 29.10.2015 по 05.12.2015. У відпустках та на лікарняних позивач у наведений період не перебував.

Згідно з довідкою від 24.04.2017 № 01-1599/212, виданою ГУ ДСНС України у Луганській області, грошове забезпечення позивача у жовтні 2015 року становило 3 552,58 грн (у т.ч. індексація - 611,83 грн), у листопаді 2015 року - 4919,91 грн (у т.ч. індексація - 510,22 грн), у грудні 2015 року - 6724,96 грн (у т.ч. індексація - 525,21 грн, одноразова премія - 3100,00 грн). Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не нарахована та не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк. спр. 30).

Суд зазначає, що позивач просить суд стягнути винагороду за участь в антитерористичній операції за жовтень 2015 року у розмірі 343,80 грн (3552,58 грн (грошове забезпечення) / 31 добу = 114,60 грн х 3 доби), за листопад 2015 року - 4919,91 грн (4919.91 грн (грошове забезпечення) / 30 діб = 164 грн х 30 діб) та за грудень 2015 року - 1084,65 грн (6724,96 (грошове забезпечення) / 31 добу = 216,93 грн х 5 діб).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.2015 за № 544/26989 затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, відповідно до пункту 3 якого до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Таким чином, суми індексації, які є видом компенсаційних виплат, та одноразової премії не відносяться до щомісячних видів грошового забезпечення, в розмірі 100% якого нараховується на виплачується винагорода за участь в антитерористичній операції.

Оскільки у жовтні, листопаді та грудні 21015 року до складу грошового забезпечення позивача включено індексацію у розмірах 611,83 грн, 510,22 грн та 525,21 грн відповідно, а також у грудні 2015 року позивачу виплачено одноразову премію у розмірі 3100,00 грн, на які винагорода за участь в АТО не нараховується, тому відповідачем неправомірно не нараховано та не сплачено позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у жовтні 2015 року у сумі 290,32 грн, у листопаді 2015 року - 4409,69 грн, у грудні 2015 року - 499,95 грн, виходячи з таких розрахунків:

1) жовтень 2015 року:

3552,58 грн (грошове забезпечення) - 611,83 грн (індексація) = 2940,75 грн;

оскільки розмір винагороди за участь в АТО визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000,00 гривень, тому 3000 грн (грошове забезпечення) / 31 добу = 96, 77 грн за добу х 3 доби (участь в АТО в період з 29.10.2015 по 31.10.2015) = 290, 32 грн;

2) листопад 2015 року:

4919,91 грн (грошове забезпечення) - 510,22 грн (індексація) = 4 409,69 грн за 30 діб участі в АТО);

3) грудень 2015 року:

6 724,96 грн (грошове забезпечення) - 525,21 грн (індексація) - 3100,00 грн (одноразова премія) = 3 099,75 грн;

3 099,75 грн / 31 добу = 99, 99 грн за добу х 5 діб (участь в АТО в період з 01.12.2015 по 05.12.2015) = 499,95 грн.

Суд не приймає посилання представника відповідача на пункт 7 розділу 2 Порядку № 49, оскільки даний пункт регулює порядок підтвердження безпосередньої участі у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, тоді як до правовідносин, що виникли між сторонами, застосовний пункт 5 розділу 2 Порядку № 49.

Також суд зазначає, що при розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1-Б, код ЄДРПОУ 38617137) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 92600, АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за жовтень 2015 року - 290,32 грн, за листопад 2015 року - 4409,69 грн, за грудень 2015 року - 499,95 грн, а всього у розмірі 5 199,96 грн (п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 96 копійок) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 03 липня 2017 року.

Суддя А.Г. Секірська