Ухвала суду № 67497456, 03.07.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2017 року № 810/1661/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віракс» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віракс» з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №125150001/2016/010095/2 23.12.2016, №125150001/2016/010097/2 від 27.12.2016, №125150001/2017/000001/2 від 16.01.2017, №125150001/2016/010094/2 від 20.12.2016; зобов’язання прийняти рішення щодо визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються за митними деклараціями №125150001/2016/710605 від 23.12.2016, №125150001/2016/710811 від 27.12.2016, №12515000/2017/700250 від 16.01.2017, №125150001/2016/710449 від 20.12.2016.

У зв’язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам законодавства, керуючись статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

Залишаючи позовну заяву без руху суд виходив з того, що предметом позову є чотири рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, які були прийняті за результатами розгляду чотирьох різних митних декларацій, поданих позивачем для митного оформлення товарів, що були поставлені різними партіями за різними контрактами на підставі різних інвойсів.

З урахуванням викладеного суд у вказаній ухвалі від 15.05.2017 дійшов висновку, що підстави позову, у даному випадку, не є єдиними (не ґрунтуються на однакових юридичних фактах), що не надає можливості об’єднувати в одному позові кілька вимог.

Визначаючи спосіб усунення недоліків позовної заяви, суд зобов’язав позивача надати уточнену позовну заяву з вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду через канцелярію Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшов уточнений адміністративний позов, у якому позивач повторно об’єднав вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості товарів №125150001/2016/010095/2 23.12.2016, №125150001/2016/010097/2 від 27.12.2016, №125150001/2017/000001/2 від 16.01.2017, №125150001/2016/010094/2 від 20.12.2016.

Одночасно з цим позивач заявив клопотання про об’єднання позовних вимог, в обґрунтування якого зазначив, що заявлені позовні вимоги є однорідними і полягають у визнанні протиправними та скасуванні рішень про коригування митної вартості товарів, що були прийняті одним і тим самим органом – Київською митницею ДФС на підставі одних і тих самих норм законодавства.

Крім цього, позивач зазначає про тотожність обставин прийняття оспорюваних рішень, зокрема, тотожність змісту графи 33 оспорюваних рішень, де наводяться причини неприйняття митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів.

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Суд зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить чітких критеріїв для визначення пов’язаності позовних вимог.

Разом з цим, виходячи з загальних вимог до позовної заяви, встановлених статтею 106 КАС України, відповідно до яких позов обов’язково повинен містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та посилання на докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, можна стверджувати, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та/або поданими доказами.

Підставами позову в адміністративному судочинстві є обставини, тобто юридичні факти, на яких ґрунтується вимога позивача. До підстав позову входять лише юридичні факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

У даному випадку, спірні правовідносини між сторонами виникли при імпорті позивачем товарів, поставлених за зовнішньоекономічними контрактами від 02.08.2016 №02/08-16 та від 04.05.2016 №04/05-16, митне оформлення яких здійснювалось на підставі митних декларацій №12515000/2016/710554 від 23.12.2016, №125150001/2016/710666 від 26.12.2015, №125150001/2017/700230 від 16.01.2017, №125150001/2016/710415 від 20.12.2016, у яких декларантом визначено митну вартість товару за ціною договору (контракту).

З аналізу змісту вказаних митних декларацій слідує, що для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем у кожному окремому випадку надався різний пакет обов’язкових документів, перелік яких визначений у статті 53 Митного кодексу України, а саме, різні зовнішньоекономічні договори, різні інвойси, різні транспортні (перевізні) документи.

При цьому з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що хоча контролюючий орган посилається на одну і ту ж підставу для коригування митної вартості товарів (недоліки змісту та форми прайс-листа), скоригована за резервним методом митна вартість товарів ґрунтується на різних джерелах.

Зокрема, коригуючи митну вартість товару за МД №125150001/2016/710554 (рішення про коригування митної вартості від 23.12.2016 №010095/2) митний орган за основу взяв вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких було здійснено за МД від 29.11.2016 №125130013/2016/419413, від 17.11.2016 №125130013/2016/418508 та від 20.09.2016 №125130013/2016/590985. Натомість коригуючи митну вартість товару за МД №125150001/2016/710415 (рішення про коригування митної вартості від 20.12.2016 №010094/2), митний орган за основу взяв вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких було здійснено за ЕМД від 17.12.2016 №125150001/2016/710273.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та зобов’язання прийняти рішення щодо визнання заявленої декларантом митної вартості товару за чотирма різними митними деклараціями не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами.

Доводи позивача, що оспорювані рішення були прийняті одним і тим самим суб’єктом владних повноважень на підставі одних і тих самих норм права зазначених висновків не спростовують.

З приводу заявленого позивачем клопотання про об’єднання позовних вимог в одне провадження, варто зазначити наступне.

Так, згідно з статтею 116 Кодексу адміністративного судочинства України суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Тобто, питання про об’єднання в одне провадження кілька однорідних позовних вимог є компетенцією суду, яку він реалізує на власний розсуд за умови наявності у провадженні суду кількох однорідних справ, якщо спільний їх розгляд не стане на заваді вирішення справи у розумні строки.

У даному випадку провадження у справах за вказаними вимогами не відкрито, а тому вимога позивача про їх об'єднання є передчасною.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що об’єднання в одній позовній заяві вимог про скасування чотирьох рішень про коригування митної вартості, у даному випадку, суттєво ускладнить судовий розгляд, оскільки суду необхідно в межах одного провадження фактично вирішити кілька окремих, не пов'язаних між собою спорів, та надавати окрему юридичну оцінку усім доказам по кожній митній декларації (рішенню про коригування митної вартості) окремо.

Беручи до уваги, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору у розумний строку, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача та об’єднання позовних вимог.

За нормою частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

При цьому, якщо усуваючи недоліки, про які вказано в ухвалі суду, позивач припускається інших недоліків, суд може залишити позовну заяву без руху повторно (за аналогією закону).

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у строк до 26 липня 2017 року шляхом подання безпосередньо до суду уточненої позовної заяви з вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення або різних позовів.

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віракс» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та зобов’язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Позивачеві у строк до 26 липня 2017 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.