Постанова № 67497174, 27.06.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2017 р. Справа № 809/804/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Назарук В.М.,

за участю: представників позивача - Сорочан О.В., Маланчин М.М., представника відповідача - Карпаш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Аресконт" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №№09-01-021/177, 09-01-021/178 від 27.04.2017, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Аресконт" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №№09-01-021/177, 09-01-021/178 від 27.04.2017.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прийняті відповідачем без дотримання принципів розсудливості, пропорційності та без врахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття. На думку представника позивача, зауваження перевіряючого щодо встановлення безстрокового неповного робочого часу є безпідставними, оскільки згідно табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, на підставі поданих ними заяв, працювали 5 годин в день тільки в січні 2017 року, що відповідає вимогам частини 1 статті 56 Кодексу законів про працю України. Також, представник позивача зазначив, що у табелі обліку використання робочого часу була допущена механічна помилка, що підтверджується підсумковою колонкою "всього відроблено", заявою та поясненнями відповідних працівників підприємства. Після виявлення помилки, 18.04.2017 видано наказ №179/1-к про виправлення помилки при заповненні табеля обліку робочого часу за березень 2017 року та внесено виправлення до вказаного табелю обліку робочого часу, про що було зазначено позивачем в наданих поясненнях до акту перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні (а.с.62-72). В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просила відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 11.04.2017 №484-Д та направлення на перевірку від 11.04.2017 №04-13/15-10/2659 державними інспекторами Управління Держпраці в Івано-Франківській області була проведено позапланова перевірка додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування приватним підприємством "Аресконт" за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. О.Довженка, 28 Б.

За результатами проведення позапланової перевірки 14.04.2017 представниками відповідача складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-04-0031/243, відповідно до якого виявлені порушення вимог частини першої статті 56, статті 107 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» (а.с.14-16).

Також суд встановив, що відповідно до підпункту 50 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №96, управлінням Держпраці в Івано-Франківській області 14.04.2017 видано припис за №09-01-0031/243-202 про усунення порушень, які виявлені в ході перевірки (а.с.17).

Приватне підприємство "Аресконт" на виконання вказаного припису листом №22/04-16 від 20.04.2017 повідомило відповідача про повне виконання вимог припису та усунення недоліків, які були зазначені в ньому, на підтвердження чого надано копію наказу про внесення змін до наказу №156/4-к від 03.01.2017 та копію табеля робочого часу за березень 2017 року (а.с.18-21).

На підставі виявлених під час перевірки порушень 27.04.2017 відповідач прийняв постанову №09-01-021/177, якою застосував до приватного підприємства "Аресконт" штраф в розмірі 3200,00 грн. (а.с.11), та постанову №09-01-021/178, якою застосував до позивача штраф в розмірі 128000,00 грн. (а.с.12).

Вважаючи вищенаведені постанови №09-01-021/177 та №09-01-021/178 про накладення штрафу уповноваженими особами від 27.04.2017 протиправними, приватне підприємство "Аресконт" звернулось з даним адміністративним позовом до суду, в якому просить суд вказані постанови скасувати.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

В свою чергу, процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". При цьому, позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Судом встановлено, що підставами для проведення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області позапланової перевірки приватного підприємства «Аресконт» слугували звернення працівників позивача: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, які були надіслані на урядову гарячу лінію та містили факти про можливі порушення позивачем вимог трудового законодавства щодо вказаних осіб (а.с.91-93).

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом.

Натомість, частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Зважаючи на зміст акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-01-0031/243 від 14.04.2017 суд встановив, що головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Івано-Франківській області під час позапланової перевірки приватного підприємства «Аресконт» були досліджені не лише питання, зазначені в зверненнях ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, але й питання, які стосувались інших працівників позивача.

Вищевказані обставини вказують на те, що представник відповідача під час проведення позапланової перевірки позивача вийшов за межі повноважень, які були визначені змістом звернень ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, а отже свідчать про недотримання відповідачем вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Щодо накладення на приватне підприємство "Аресконт" штрафів за порушення вимог трудового законодавства, то суд зазначає, що процедуру накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, за результатами розгляду справи про накладення штрафу уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

В даному випадку, за наслідками розгляду справи щодо накладення фінансових санкцій на приватне підприємство "Аресконт" заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_12 27.04.2017 прийнято постанову №09-01-021/177 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 3200,00 грн. (а.с.11) та постанову №09-01-021/178 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 128000,00 грн. (а.с.12)

Щодо наявності порушень приватним підприємством "Аресконт" вимог трудового законодавства як підстав для прийняття постанови №09-01-021/177 від 27.04.2017, то суд зазначає наступне.

Згідно постанови №09-01-021/177 від 27.04.2017 підставами для її прийняття слугували встановлені порушення вимог частини 1 статті 56 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) та частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», які зафіксовані в акті позапланової перевірки №09-01-0031/243 від 14.04.2017.

Відповідно до частини 1 статті 56 КЗпП України, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (частини 2 та 3 статті 56 КЗпП України).

Суд встановив, що на підставі особистих заяв працівників ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_14, які просили встановити неповний робочий час, 03.01.2017 позивач задовольнив прохання вищевказаних працівників та прийняв наказ №156/4-к, яким встановив ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_14 неповний робочий час (шляхом зменшення робочого дня) з 09:00 до 15:00 з понеділка по п'ятницю з 03.01.2017. При цьому, згідно вказаного наказу встановлено нарахування заробітної здійснювати пропорційно відпрацьованому часу (а.с.19). Вищенаведені працівники ознайомились з даним наказом №156/4-к від 03.01.2017 без зауважень та заперечень, що підтверджується їхніми особистими підписами.

Щодо зауважень представника відповідача про встановлення неповного робочого часу на приватному підприємстві "Аресконт" безстроково, то суд звертає увагу на те, що відомості про відпрацювання наведеними працівниками неповного робочого часу, а саме 5 годин в день, відображені в табелі обліку робочого часу за січень 2017 року (а.с.25).

В свою чергу, згідно відомостей з табелів обліку робочого часу за наступні місяці - лютий - березень 2017 року, вищевказані працівники працювали повний робочий день - по 8 годин (а.с.26-29).

Таким чином, неповний робочий день щодо працівників ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_14 діяв лише протягом січня 2017 року - з 03.01.2017 по 31.01.2017. Тобто, неповний робочий час на приватному підприємстві "Аресконт" був встановлений лише на січень 2017 року, що повністю узгоджується із заявою ОСОБА_13 від 30.12.2016 про встановлення йому неповного робочого дня з понеділка по п'ятницю з 09:00 до 15:00 год. з 03.01.2017 по 31.01.2017.

З огляду на вищевказане, наведене відповідачем порушення частини 1 статті 56 КЗпП України є безпідставним та необґрунтованим.

Окрім цього, на виконання вимог припису №09-01-0031/243-202 від 14.04.2017 позивач 24.04.2017 прийняв наказ №181-к «Про внесення змін до наказу №156/4-к» та виклав в новій редакції пункт 2 зазначеного наказу, встановивши ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_14 неповний робочий час (шляхом зменшення робочого дня) з 09:00 до 15:00 з понеділка по п'ятницю з 03 січня 2017 року по 31 січня 2017 року (а.с.20).

Щодо виявленого під час перевірки порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», а саме те, що позивачем не забезпечено ведення достовірного обліку виконаної працівниками роботи та не відображено в табелі обліку робочого часу за березень 2017 року відпрацьовані години у святковий день 08.03.2017, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно акту позапланової перевірки №09-01-0031/243 від 14.04.2017 охоронники приватного підприємства "Аресконт" ОСОБА_15, ОСОБА_16 відпрацювали 08.03.2017 по 6 годин, охоронник ОСОБА_17 відпрацював 4 години, диспетчер ОСОБА_18 відпрацювала 7 годин, однак в табелі обліку використання робочого часу за березень 2017 року відпрацьовані ними години у святковий день не виведено.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили факт роботи вищевказаних працівників у святковий день 08.03.2017. При цьому, пояснили суду те, що відомості в табелі обліку робочого часу за березень 2017 року про відпрацювання 08.03.2017 ОСОБА_15, ОСОБА_16 по 6 годин, ОСОБА_17 - 4 години, ОСОБА_18 - 7 годин є механічною помилкою. Так, працівнику ОСОБА_16 вказані 08.03.2017 відпрацьовані 6 годин мали бути зазначені в графі за 14.03.2017. Теж саме стосується працівників ОСОБА_15 та ОСОБА_17, які фактично працювали не 08.03.2017, а 13.03.2017. Працівник ОСОБА_18 працювала 25.03.2017, а не 08.03.2017. При цьому, в графі табеля обліку робочого часу за березень 2017 року «робота у вихідний та святковий день» відсутні відомості про відпрацьовані години, оскільки таких не було.

На підтвердження наведених обставин, представники позивача надали суду копії заяви ОСОБА_18 від 18.04.2017 (а.с.30), пояснень ОСОБА_17 від 18.04.2017 (а.с.31), ОСОБА_19 від 19.04.2017 (а.с.32), ОСОБА_15 від 19.04.2017 (а.с.33), в яких дані працівники зазначили, що 08.03.2017 не працювали.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність вказаних в акті перевірки №09-01-0031/243 від 14.04.2017 порушень частини 1 статті 56 КЗпП України та частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», а відтак постанова №09-01-021/177 від 27.04.2017 прийнята безпідставно та необґрунтовано.

Щодо наявності підстав для прийняття та відповідності вимогам чинного законодавства постанови №09-01-021/178 від 27.04.2017 суд зазначає наступне.

Підставами прийняття оскаржуваної постанови стали встановлені порушення статті 107 КЗпП України, а застосована відповідальність передбачена абзацом 4 частиною 2 статті 265 КЗпП України (а.с.12).

Відповідно до статті 107 КЗпП України, робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Згідно акту позапланової перевірки №09-01-0031/243 від 14.04.2017 охоронники приватного підприємства "Аресконт" ОСОБА_15, ОСОБА_16 відпрацювали 08.03.2017 по 6 годин, охоронник ОСОБА_17 відпрацював 4 години, диспетчер ОСОБА_18 відпрацювала 7 годин, однак оплата роботи у подвійному розмірі їм не проведена, інший день відпочинку за роботу у святковий день працівникам не надавався.

Як встановлено судом вище, наведені працівники не працювали 08.03.2017, а тому підстав для нарахування та виплати їм у подвійному розмірі заробітної плати в приватного підприємства "Аресконт" не було.

Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що форма табелю обліку використання робочого часу затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці". Згідно пункту 2 примітки до типової форми "Табелю обліку використання робочого часу" встановлено, що дана форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.

Таким чином, затверджена наказом № 489 від 05.12.2008 форма "Табелю обліку використання робочого часу" носить рекомендаційний характер.

Вказане положення підтверджується також листом Державної служби статистики України від 12.01.2012 № 9/4-10/9 "Щодо заповнення табеля обліку використання робочого часу". Так, згідно абзацу 4 зазначеного листа, типова форма N П-5 "Табель обліку використання робочого часу" надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці. На практиці табель використовується також для інших цілей, тому підприємство при необхідності має право застосовувати й іншу форму табеля, але при цьому обов'язковим для респондентів є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.

В зв'язку з наведеним, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що передбачена абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України відповідальність роботодавців у вигляді штрафу настає лише за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а не за неналежне ведення документації щодо обліку робочого часу. Таким чином, для застосування санкції у вигляді штрафу має значення встановлення обставин фактичної виплати працівникові належного йому заробітку в розмірі, що є нижчим від мінімально встановлених Державою гарантій оплати праці.

Згідно наявних в матеріалах справи копій розрахунково-платіжних відомостей за березень 2017 року та відомостей на виплату грошей за березень 2017 року (а.с.80-90), вищевказаним працівникам нараховано та виплачено позивачем заробітну плату у відповідності до норм трудового законодавства та з дотриманням мінімально встановлених Державою гарантій оплати праці, а тому відсутні підстави для прийняття Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області постанови №09-01-021/178 від 27.04.2017 про накладення на приватне підприємство "Аресконт" штрафу в розмірі 128000,00 грн.

Окрім цього, на виконання вимог припису №09-01-0031/243-202 від 14.04.2017 позивач 18.04.2017 прийняв наказ №179/1-к «Про виправлення механічної помилки» (а.с.21), згідно якого виправлено механічну помилку в табелі обліку використання робочого часу за березень 2017 року та встановлено відмітки про вихідний день 08.03.2017 для працівників ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_15 (а.с.28-29).

Враховуючи вищевикладене, в силу вимог частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов'язок доказування в адміністративних справах про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами спростовано вказані в акті перевірки факти порушень вимог трудового законодавства, а відповідачем не підтверджено правомірність прийнятих ним постанов.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони в тому числі обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За вказаних обставин, судом встановлено відсутність порушень зазначених в акті перевірки №09-01-0031/243 від 14.04.2017, а тому постанови №09-01-021/177 та №09-01-021/178 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 27.04.2017 підлягають скасуванню, оскільки останні ґрунтуються на порушеннях, наявність яких не підтверджена під час розгляду справи.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено правомірність постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/177 та №09-01-021/178 від 27.04.2017 позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно п.20 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Тобто відповідач звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, сплачений судовий збір в сумі 1968,00 грн. підлягає стягненню на користь приватного підприємства "Аресконт" з Державного бюджету України.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/177 від 27.04.2017.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/178 від 27.04.2017.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Аресконт" (код 33162207) сплачений судовий збір в сумі 1968 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 03.07.2017.