Постанова № 67497099, 09.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2017 р. Справа № 804/2811/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансбудкомплект» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Південтрансбудкомплект» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0002754607 від 25.04.2017 року на суму 18100,52 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 та січень 2017 року посадовою особою Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби складено ОСОБА_3 від 12.04.2017 року за № 211/28-10-46-07-24238290, яким встановлено порушення положення п. 8 ст.9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасної сплати у повному обсязі задекларованих сум єдиного внеску до граничного терміну сплати зобовязань, а саме: станом на 20.01.2017 року на особовому рахунку обліковується податковий борг у загальній сумі 17 499,05 грн., який був сплачений у період з 30.01.2017 року по 07.02.2017 року, станом на 20.02.2017 року на особовому рахунку обліковується податковий борг у загальній сумі 70 722,80 грн., який був сплачений 22.02.2017 року. У звязку з виявленими порушеннями податковим органом прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0002754607 від 25.04.2017 року. Зазначене рішення позивач вважає таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що платником податків було вчасно перераховано самостійно задекларовані суми єдиного внеску на рахунки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на обліку у якого на той момент позивач перебував як платник податків. Проте, зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Південтрансбудкомплект» з 01.01.2017 року було без попередження переведено на облік до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, недоїмка зі сплати єдиного внеску утворилась не з вини позивача, а у звязку із помилковою сплатою коштів з єдиного внеску на рахунок єдиного соціального внеску ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська. За викладених обставин рішення № НОМЕР_1 від 25.04.2017 року підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов із підстав, викладених у ньому.

Відповідач - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби подав до суду заперечення проти позову, які залучені до матеріалів справи (а.с. 22-25). В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що в ході проведення камеральної перевірки податковим органом було встановлено факт несвоєчасної сплати грошових зобовязань з єдиного внеску за грудень 2016 року (граничний термін сплати 20 січня 2017року) та січень 2017 року (граничний термін сплати 20 лютого 2017 року). Фактично узгоджена сума з єдиного внеску за грудень 2016 року була сплачена у період з 30.01.2017 року по 07.02.2017 року, тобто з затримкою на 18 календарних днів. За січень 2017 року узгоджена сума з єдиного внеску була сплачена 22.02.2017 року, тобто з затримкою на 2 календарних дня. Відповідальність за вказане порушення передбачена п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», а тому відповідачем, як суб'єктом владних повноважень Рішення № НОМЕР_1 від 25.04.2017 року було винесено правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За вказаних обставин, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

11.04.2017 року у відповідності до положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України головним державним ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств металургійної галузі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_5 проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансбудкомплект» (код ЄДРПОУ 24238290) з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року та січень 2017 року, за результатами якої складено ОСОБА_3 від 12.04.2017 року № 211/28-10- 46-07-24238290 (а.с. 74-75).

В ході камеральної перевірки відповідачем було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Південтрансбудкомплект» несвоєчасно сплатило у повному обсязі задекларовані суми єдиного внеску до граничного терміну сплати зобовязань, а саме:

- станом на 20.01.2017 року на особовому рахунку за кодом бюджетної класифікації 71010000 «Єдиний внесок, зарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» обліковується податковий борг у загальній сумі 17 499,05 грн., який був сплачений у період з 30.01.2017 року по 07.02.2017 року;

- станом на 20.02.2017 року на особовому рахунку за кодом бюджетної класифікації 71010000 «Єдиний внесок, зарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» обліковується податковий борг у загальній сумі 70 722,80 грн., який був сплачений 22.02.2017 року, що є порушенням вимог п. 8 ст. 9 Розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Не погоджуючись із висновками камеральної перевірки, позивач звернувся до відповідача із запереченнями (вих. № 20/04-17 від 20.04.2017 року), за результатами розгляду яких Рішенням Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 24.04.2017 року №22868/10/28-10-46-07-11 підтверджено, що висновок про несвоєчасну сплату єдиного внеску відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 10-13).

На підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0002754607 від 25.04.2017 року, яким до Товариства застосовано штраф у розмірі 17 644, 37 грн. (20%) за період з 21.01.2017 року по 22.02.2017 року та нараховано пеню у розмірі 456,15 грн. (0,1% суми недоїмки) (а.с. 17).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (надалі Закон України № 2464-VI) на платника єдиного внеску покладено обовязок подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абзаців 1 та 2 частини 12 статті 9 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що ТОВ «Південтрансбудкомплект» до 31.12.2016 року включно перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області .

Пунктом 1 Розділу І Порядку формування Реєстру великих платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 року № 911 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2015 року за № 1395/27840 (надалі Порядок № 911), передбачено, що формування та затвердження Реєстру великих платників податків (далі - Реєстр ВПП) здійснюються Державною фіскальною службою України (далі - ДФС України) щороку.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Порядку № 911, Реєстр ВПП на наступний календарний рік до 27 вересня поточного року затверджується наказом ДФС України, який надсилається до Головних управлінь ДФС в областях, місті Києві та Центрального офіса та не пізніше наступного робочого дня оприлюднюється на офіційному порталі ДФС України.

Структурний підрозділ ДФС України, за яким закріплено функцію моніторингу результатів супроводження великих платників податків, до 15 жовтня поточного року надсилає (поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення) кожному платнику податків, якого включено до Реєстру ВПП, повідомлення про включення такого платника податків до Реєстру ВПП на наступний рік за формою № 1-ВПП, наведеною в додатку 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку від 21.10.2015 року № 911).

Наказом Державної фіскальної служби України від 26.12.2016 року № 1036 було затверджено Реєстр великих платників податків на 2017 рік, куди за № 648 було включено і ТОВ «Південтрансбудкомплект» (а.с. 46-48).

Листом за вих. № 637/10/28-10-46-02-36 від 04.01.2017 року Офіс великих платників податків ДФС України повідомив ТОВ «Південтрансбудкомплект» про включення підприємства до Реєстру великих платників податків на 2017 рік і переведення на податкове супроводження до Дніпропетровського управління Офісу великих платників ДФС (а.с. 77).

Підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що великий платник податків - юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 1 мільярд гривень або загальна сума платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує двадцять мільйонів гривень.

Згідно з абз. 1 п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Відповідно до пункту 10.22 розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (надалі Порядок від 09.12.2011 року № 1588 ), якщо відповідно до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу I, та згідно з пунктом 64.7 статті 64 глави 6 розділу II Податкового кодексу України в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, з урахуванням особливостей, встановлених у пункті 10.22 вказаного Порядку.

Судом встановлено, що у звязку із переведення ТОВ «Південтрансбудкомплект» на податкове супроводження до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, відповідачем була сформована інтегрована картка платника податку в якій станом на 01.01.2017 року була відображена сума переплати по єдиному внеску у розмірі 141891,39 грн. (а.с. 72-73).

04.01.2017 року у звязку з переведенням на облік до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби позивачем засобами електронного звязку на адресу останнього було направлено для підписання Договір про визнання електронних документів № 040120171, який було прийнято та підписано відповідачем 05.01.2017 року, що підтверджується квитанцією про прийняття документу від 05.01.2017 року, реєстраційний номер документу НОМЕР_2. (а.с. 49-52).

Згідно з п. 7 Розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1,2,4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), Звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Судом встановлено, що 05.01.2017 року платіжним дорученням № 9 на суму 910,23 грн. та платіжним дорученням № 8 на суму 85052,88 грн. ТОВ «Південтрансбудкомплект» сплатило грошові кошти з єдиного внеску за грудень 2016 року у сумі 85963,11 грн. на рахунок єдиного соціального внеску, відкритий в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФСУ у Дніпропетровській області, тобто за попереднім місцем обліку (а.с. 14-15).

16.01.2017 року позивачем до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за грудень 2016 року № НОМЕР_3, яким підприємство самостійно визначило суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 215295,64 грн. (а.с. 55-56), терміном сплати до 20.01.2017 року.

17.02.2017 року позивачем до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за січень 2017 року № НОМЕР_4, яким підприємство самостійно визначило суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у розмірі 154065,30 грн. (а.с. 57-58), терміном сплати до 20.02.2017 року.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, що міститься в матеріалах справи (а.с. 72-73), станом на 20.01.2017 року на рахунках підприємства обліковувалась переплата зі сплати єдиного внеску у сумі 197 796,59 грн.

Загальна сума єдиного внеску, що підлягала оплаті за грудень 2016 року (терміном сплати до 20.01.2017 року) становила 215 295,64 грн.

Таким чином, сума недоїмки зі сплати єдиного внеску за грудень 2016 року станом на 20.01.2017 року складала 17449,05 грн. (215 295,64 197 796,59 = 17449,05 грн.).

Суд зазначає, що вказана сума недоїмки сторонами не оскаржується. Доказів сплати вказаної суми у строки, встановлені ч. 8 ст. 9 Закону України України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивачем не надано.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум. Згідно з п.п. 2 п. 2 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за № 508/26953, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платників, визначених підпунктами 1-4 п. 1 Розділу II Інструкції, з 01.01.2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

В ході розгляду справи було встановлено, що сума єдиного внеску за грудень 2016 року у розмірі 215295,64 грн. у встановлений термін (до 20.01.2017 року) в повному обсязі сплачена не була (сплачено лише 197 796,59 грн.). Недоїмка зі сплати єдиного внеску за грудень 2016 року у розмірі 17499,05 грн. була сплачена позивачем в період з 30.01.2017 по 07.02.2017 року, тобто із затримкою на 18 днів, що підтверджується відомостями інтегрованої картки платника податку (а.с. 72-73).

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що фактично грошові кошти зі сплати єдиного внеску за грудень 2016 року були сплачені ним ще 05.01.2017 року платіжним дорученням № 9 на суму 910,23 грн. та платіжним дорученням № 8 на суму 85052,88 грн., і не були враховані відповідачем у звязку із несвоєчасним поверненням помилково перерахованих коштів з рахунків ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на рахунок єдиного соціального внеску Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, оскільки будь яких доказів, що підтверджують здійснення дій підприємством на проведення процедури повернення помилково сплачених коштів на інший рахунок єдиного соціального внеску до граничного терміну сплати узгоджених грошових зобовязань (20.01.2017 року), до суду не надано, що свідчить про їх необґрунтованість.

Також суд критично ставиться до пояснень позивача щодо помилкової сплати 05.01.2017 року сум єдиного внеску за грудень 2016 року на рахунок ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у звязку із несвоєчасним повідомленням підприємства про переведення його з 01.01.2017 року на обслуговування до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, оскільки про переведення на облік до іншого податкового органу ТОВ «Південтрансбудкомплект» було відомо ще 04.01.2017 року, що підтверджується фактом направлення для підписання Договору про визнання електронних документів №040120171 від 04.01.2017 року, який було прийнято та підписано відповідачем 05.01.2017 року (квитанція про прийняття документу від 05.01.2017 року, реєстраційний номер документу НОМЕР_2) (а.с. 49-52).

Тобто, позивач на момент сплати 05.01.2017 року сум єдиного внеску за грудень 2016 року платіжними дорученнями № 9 на суму 910,23 грн. та № 8 на суму 85052,88 грн., був обізнаний із тим, що з 01.01.2017 року його переведено на обслуговування до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у звязку із чим, перераховані суми єдиного внеску до рахунок ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, слід вважати помилково сплаченими на невідповідний рахунок.

За таких обставин, суд вважає, що Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 25.04.2017 року в частині застосування штрафу у розмірі 3499,81 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобовязань за грудень 2016 року (3492,76 грн. за період з 21.01.2017 по 07.02.2017 + 7,05 грн. за період з 21.01.2017 по 30.01.2017 = 3499,81 грн.) та пені у розмірі 314,70 грн. (314,35 грн. за період з 21.01.2017 по 07.02.2017 + 0,35 грн. за період з 21.01.2017 по 30.01.2017 = 314,70 грн.) (а.с. 17 зв.) є правомірним і скасуванню не підлягає.

Судом також встановлено, що в період з 30.01.2017 року по 20.02.2017 року ТОВ «Південтрансбудкомплект» перерахувало на рахунок єдиного соціального внеску Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби суму єдиного внеску у розмірі 100 841,55 грн. за грудень 2016 січень 2017 року, а саме:

- 35,25 грн. платіжним дорученням № 173 від 30.01.2017 року;

- 806,62 грн. платіжним дорученням № 238 від 06.02.2017 року;

- 96 621,78 грн. платіжним дорученням № 237 від 07.02.2017 року;

- 641,70 грн. платіжним дорученням № 271 від 10.02.2017 року;

- 910,23 грн. - платіжним дорученням № 51 від 07.02.2017 (перерахування коштів з ДПІ у Жовтневому (Соборному) районі м. Дніпра);

- 1825, 97 грн. платіжним дорученням № 333 від 20.02.2017 року (а.с. 65-70, 72-73).

Загальна сума єдиного внеску, визначена позивачем у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за січень 2017 року № НОМЕР_4 складала 154 065,30 грн., а недоїмка за попередній місяць (грудень 2016 року) становила 17 499,05 грн.

Таким чином, станом на 20.02.2017 року загальна сума недоїмки за грудень 2016 року і січень 2017 року складала 171564,35 грн. (154 065,30 грн. + 17 499,05 грн. = 171564,35 грн.).

З урахуванням часткової сплати єдиного внеску за період з 30.01.2017 року по 20.02.2017 року у розмірі 100 841,55 грн., сума недоїмки на 20.02.2017 року (граничний термін сплати нарахованої суми єдиного внеску за січень 2017 року) складала 70 722,80 грн. (171564,35 грн. 10 0841,55 грн. = 70 722,80 грн.).

Судом також встановлено, що листом за вих. №2/27 від 27.01.2016 року позивач звернувся до ДПІ у Жовтневому (Соборному) районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області із заявою про перерахунок податку по єдиному внеску в СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську, помилково сплачених на рахунки ДПІ за платіжними дорученнями № 8 від 05.01.2017 року на суму 85 052,88 грн. та № 9 від 05.01.2017 року на суму 910,23 грн. (а.с. 30).

Пунктом 13 ст. 9 Закону України України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Процедура повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, передбачена Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 року за № 193/28323) (далі Порядок № 6).

Помилково сплаченими сумами єдиного внеску, у відповідності до Порядку № 6 є суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника. Рахунок 3719 це відповідні не бюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообовязкового державного соціального страхування», відкриті в органах Державної казначейської служби України (п.3).

Повернення Коштів здійснюється у випадку помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719 (п.п. 2 п. 5 Порядку № 6).

У разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації. У разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.

Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання Заяви з відміткою про підтвердження повернення Коштів, на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку (п. 7 Порядку № 6).

На підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення Коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства). Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує Кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок Платника, зазначений у Заяві, відкритий у банку або органі Казначейства (п. 8 Порядку № 6).

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 органу доходів і зборів, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 органу доходів і зборів, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку (п. 9 Порядку № 6).

Судом встановлено, що 06.02.2017 року листом за вих. № 982/10/04-63-07-15 Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомило підприємство, що суми помилково сплачених сум єдиного соціального внеску (код бюджетної класифікації 71010000) на рахунок, відкритий в СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС буде вирішено після отримання відповіді ГУ ДФС у Дніпропетровській області (а.с. 71).

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 51 від 07.02.2017 року сума єдиного внеску у розмірі 910,23 грн. (помилково перераховані позивачем на рахунок ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області платіжним дорученням № 9 від 05.01.2017 року) була перерахована на рахунок ДУ ОВПП ДФСУ 07.02.2017 року, а сума 85 052,88 грн. (помилково перерахована позивачем на рахунок ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області платіжним дорученням № 8 від 05.01.2017 року) була перерахована на рахунок відповідача 06.03.2017 року, що підтверджується відомостями інтегрованої картки платника податків по ТОВ «Південтрансбудкомплект» (а.с. 72-73).

Таким чином, суми єдиного внеску у розмірі 85963,11 грн., які помилково були перераховані позивачем на рахунок єдиного соціального внеску у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 05.01.2017 року, були повернуті на рахунок єдиного соціального внеску Дніпропетровського управління Офісу великих платників податку ДФС України лише 06.03.2017 року та не могли бути використані підприємством для сплати єдиного внеску по узгодженим сумам грошових зобовязань за січень 2017 року не з його вини.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податку, сума узгоджених зобовязань з єдиного внеску за січень 2017 року у розмірі 154065,30 грн. фактично була сплачена 22.02.2017 року (а.с. 72-73).

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України, висловленій в рішенні по справі №3920а15 від 02.12.2015 року, суд зазначає, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобовязання необхідно встановити, що у строк, передбачений ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобовязання з єдиного внеску. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобовязання в строк, визначений ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті грошового зобовязання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». А, оскільки такі суми зараховуються на єдиний рахунок з єдиного соціального внеску, то помилкове визначення розрахункового рахунку та податкового органу в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобовязання не є достатньою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобовязання у визначений вказаною нормою Закону строк, а відтак і для застосуваання штрафних санкцій.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивачем при сплаті єдиного внеску за січень 2017 року здійснювались дії, спрямовані на перерахування узгоджених сум грошових зобовязань на рахунок єдиного соціального внеску, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобовязання, у звязку із чим, не можуть бути підставою для застосування штрафів на підставі оскаржуваного рішення, а тому рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0002754607 від 25.04.2017 року підлягає скасуванню в частині застосування штрафу у розмірі 14 144,56 грн. (20% від суми недоїмки 70722,8 грн. = 14 144,56 грн.) та нарахуванні пені у розмірі 141,45 грн. за період з 21.02.2017 по 22.02.2017 року (затримка на 2 дні).

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансбудкомплект» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0002754607 від 25.04.2017 року в частині застосування штрафу у розмірі 14 144,56 грн. та нарахуванні пені у розмірі 141,45 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень судові витрати у розмірі 1262,72 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південтрансбудкомплект».

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 14 червня 2017 року

Суддя ОСОБА_1