Ухвала суду № 67495831, 29.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5336/17

Головуючий у першій інстанції Рідник І. Ю.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Дрішлюка А.І.,Сєвєрова Є.С.,

За участю секретаря- Бахірко А.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 31.03.2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, Кремідівської сільської ради Лиманського району Одеської області

-про визнання недійсним рішення та скасування державного акту на право власності земельної ділянки та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИЛА:

30.11.2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вищезазначеними позовними вимогами.В забезпечення позову подала заяву в ктрій просила накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку розташовані по АДРЕСА_1, мотивуючи це тим, що житловий будинок та земельна ділянка є спірним майном, яке ОСОБА_5 незаконно зареєстрував як свою власність та існує ймовірність його відчуження, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 31 березня 2017 року заяву представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову - задоволено.Накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.11.2011 виданого виконавчим комітетом Кремідівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області на підставі рішення виконавчого комітету від 20.10.2011 року, належить ОСОБА_5 ІПН НОМЕР_1. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1637 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 22.06.2011 року, кадастровий НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 ІПН НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду з ухваленням нової, про відмову в задоволенні заяви про накладення арешту на зазначене майно посилаючись на те, що заявник не довела,що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та суд порушив право власності.

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача,вислухавши пояснення сторін,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно районний суд виходив з вимог ст.ст.151,152 ЦПК України .

Судова колегія погоджується з таким судженням районного суду з таких міркувань.

Пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових

питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова

система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має

обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б

незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні

гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий,

публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала

виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що

стосується виключно доступу до судового органу та судового

провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать

принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися

поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції"

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, враховуючи викладене вище, судова колегія прогоджується з судження районного суду щодо задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку розташовані по АДРЕСА_1.

Судова колегія критично відноситься до доводів апеляційної скарги щодо порушення права власності так як забезпечення позову носить тимчасовий характер та застосовуються в інтересах розгляду спору між сторонами.

Керуючись ст. 218, 303,307,312,315,317,319ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 31.03.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді - А.І.Дрішлюк

Є.С.Сєвєрова