Ухвала суду № 67495811, 15.06.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3330/17

Головуючий у першій інстанції

Пушкарський Д. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», за участю третіх осіб Незалежної профспілки працівників Іллічівського морського торговельного порту, Профспілки робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту, Спілки професіоналів докерів-механізаторів Іллічівського морського торговельного потру, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення працівників підприємства, визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 8 лютого 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 25 травня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що відповідно до наказу начальника порту від 16 червня 2014 року за №284/О працювала в ДП «Іллічівський морський торговельний порт» тальманом другого терміналу. 26 січня 2015 року видано накази за №33 та №46/О про переміщення працівників підприємства зі скороченням робочих місць та посад в структурних підрозділах порту. 30 квітня 2015 року на підставі наказу директора підприємства №239/О-4 від 27 квітня 2015 року звільнена з роботи по пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Вважаючи накази незаконними, позивач ОСОБА_3 просила

поновити строк звернення до суду з вимогами про оскарження наказу директора ДП «Іллічівський морський торговельний порт» від 26 січня 2015 року за №33 «Про переміщення працівників підприємства» та наказу директора ДП «Іллічівський морський торговельний порт» від 26 січня 2015 року за №46/О про переміщення її ОСОБА_3;

визнати наказ директора ДП «Іллічівський морський торговельний порт» від 26 січня 2015 року за №33 «Про переміщення працівників підприємства» в частині виключення зі штатного розпису другого терміналу посади тальмана, яку вона ОСОБА_3 займала, незаконним та скасувати;

визнати наказ директора підприємства від 23 квітня 2015 року за №239/О-4 про припинення трудового договору та звільнення її ОСОБА_3 по пункту 1 статті 40 КЗпП України незаконним та скасувати;

поновити її на роботі на посаді тальмана другого терміналу;

стягнути з ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 3 лютого 2015 року по час постановлення рішення суду;

рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення на роботі піддати негайному виконанню (т.1 а.с.2-4).

Відповідач ДП «Іллічівський морський торговельний порт» позов не визнав (т.1 а.с.86-88, 211-214, т.2 а.с.16-19).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 березня 2016 року року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2016 року, в позові відмовлено (т.2 а.с.34-40, 81-85).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.129-131).

При новому розгляді справи позивач ОСОБА_3 вимоги підтримала, відповідач ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (до зміни найменування ДП «Іллічівський морський торговельний порт») позов не визнав.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 8 лютого 2017 року позов задоволено (т.2 а.с.183-191).

В апеляційній скарзі ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, наказом від 16 червня 2014 року №284/0 директора ДП «Іллівський морський торговельний порт» ОСОБА_3 переведено тальманом 2 терміналу з 16 червня 2014 року (т.1 а.с.9).

Наказом від 23 січня 2015 року №28 директором ДП «Іллічівський морський торговельний порт» «Про зміни в організації виробництва і праці 3 терміналу» ліквідовано з 23 квітня 2015 року структурний підрозділ «3 термінал» з усіма робочими місцями та посадами, що складають його штатний розпис. Наказано здійснити вивільнення працівників, які відмовилися від звільнення за переведенням до ТОВ «Транстрейнтермінал» робочі місця та посади яких ліквідуються цим наказом відповідно до статті 49-2 КЗпП України, Закону України «Про зайнятість населення» (т.1 а.с.13).

Наказом від 26 січня 2015 року №33 директора ДП «Іллічівський морський торговельний порт» «Про переміщення працівників підприємства» у зв'язку з необхідністю забезпечення заходів щодо реорганізації підприємства згідно з Законом України «Про морські порти України» та з метою підвищення ефективності виробничої діяльності ДП «ІМТП», а також у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, що пов'язані з передачею в оренду основних засобів структурного підрозділу «3 термінал» наказано виключити зі штатних розписів структурних підрозділів робочі місця та посади (перелік зазначено); внесено в структурний підрозділ «3 термінал» робочі місця та посади (перелік зазначено); начальнику служби управління персоналом забезпечити переміщення з 26 січня 2015 року працівників, професії (посади) яких зазначені в пунктах 1, 2 цього наказу згідно з чинним законодавством в структурний підрозділ «3 термінал»; начальникам 1, 2, 4 терміналів у тижневий термін від дня видання цього наказу забезпечити ознайомлення підпорядкованих працівників з наказами про їх переміщення (т.1 а.с.10-11).

Наказом від 26 січня 2015 року №46/0 директором ДП «Іллічівський морський торговельний порт» ОСОБА_3 переміщено на підставі статті 32 КЗпП України тальманом 3 терміналу з 2 лютого 2015 року постійно з оплатою за штатним розписом (підстава: зміна штатних розписів, наказ від 26 січня 2015 року №33) (т.1 а.с.9, 12).

Наказом від 30 квітня 2015 року №239/О-4 директора ДП «Іллічівський морський торговельний порт» «Про припинення трудового договору» ОСОБА_3 тальмана 3 терміналу звільнено 30 квітня 2015 року у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці по пункту 1 статті 40 КЗпП України (підстава: наказ від 23 січня 2015 року №28, попередження від 23 лютого 2015 року) (т.1 а.с.14).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при переміщенні позивача вийшов за межі умов трудового договору і фактично провів переведення позивача без її згоди зі скороченням постійного робочого місця та посади обумовленого трудовим договором, яку позивач займала на другому терміналі, тому обґрунтовано визнав такі дії відповідача протизаконним. Незаконність фактичного переведення позивача тальманом 3 терміналу має наслідком незаконність звільнення по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, оскільки у разі відмови від переведення трудовий договір з позивачем підлягав припиненню з інших підстав. Суд визнав незаконними оскаржувані накази, поновив позивача на роботі на посада тальмана другого терміналу, стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дня незаконного переведення на посаду тальмана третього терміналу до дня ухвалення судового рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Так, ОСОБА_3 працювала тальманом другого терміналу, звільнена по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України з посади тальмана третього терміналу.

Статтею 32 КЗпП України врегульовано порядок переведення на іншу роботу та зміну істотних умов праці.

Частиною 1 статті 32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві допускається тільки за згодою працівника. При цьому частиною 2 цієї статті визначено, що не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Заборона на переміщення застосовується лише в разі, якщо робота, на яку переміщується працівник, йому протипоказана за станом здоров'я.

У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (ч.3 ст.32 КЗпП України). Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (ч.4 ст.32 КЗпП України).

Поняття «переміщення» визначено в частині другій статті 32 КЗпП України, згідно якої не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому самому підприємстві на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. У разі переміщення трудова функція та місце роботи на відміну від переведення, не змінюються, змінюється лише конкретне робоче місце, конкретний структурний підрозділ (відділ), доручається робота на іншому механізмі чи агрегаті тощо. Переміщення не потребує згоди працівника, лише забороняє роботодавцю переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я. У сенсі роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 (зі змінами та доповненнями) переміщення повинно бути мотивованим та зумовлено інтересами виробництва.

У сенсі положень статті 32 КЗпП України при переміщенні власник не має права вийти за межі трудового договору і його право на переміщення працівників обмежується умовами трудового договору: в межах цих умов переміщення можливе, поза ним - протизаконне. Таким чином, при переміщенні діє принцип незмінності істотних умов трудового договору, тобто залишається незмінними всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади).

Якщо при переміщенні роботодавець допускає зменшення робочих місць та посад шляхом внесення змін до штатного розпису структурного підрозділу, де працівники за умовами трудового договору постійно працюють і займають відповідні посади, то таке переміщення є протизаконним та кваліфікується як переведення, яке потребує згоди працівника.

Встановлено, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про морські порти України», на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року №133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту», наказу Міністерства інфраструктури України від 19 березня 2013 року №163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» була проведена 13 червня 2013 року реорганізація державних підприємств морського транспорту, в тому числі й ДП «Іллічівський морський торговельний порт» шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків щодо них та утворено ДП «Адміністрація морських портів України». Проведення реорганізації призвело до розподілу функцій між державними підприємствами морського транспорту, що потягло зміни в організації виробництва та праці. Крім того, змінилася кон'юнктура ринку, що вплинула на обсяги транзитних перевезень, обумовлені скороченням зовнішньоекономічних контрактів, розвитком транспортної інфраструктури країн-конкурентів, світовою кризою у певних сегментах економіки тощо. Проведення реорганізації ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та зміна кон'юнктури ринку призвели до зміни в структурі та розмірі дохідної частини підприємства та, відповідно, погіршення його фінансового стану.

Вказані обставини призвели до змін в організації виробництва і праці на підприємстві, однак, проводячи такі, підприємство допустилось порушень статті 32 КЗпП України, зокрема, здійснивши не переміщення, а фактичне переведення тальмана другого терміналу ОСОБА_3 без її на то згоди тальманом третього терміналу з подальшим припиненням трудового договору з підстав пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Тальман другого терміналу у відповідності до умов трудового договору та Класифікатора професій є не тільки найменуванням посади, яку займала позивач і на яку вона надала згоду постійно працювати в ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на другому терміналі, а є також умовою трудового договору, якою визначено місце розташування постійного робочого місця як то структурний підрозділ порту «Другий термінал». За змістом наказів №33 та 46/О від 26 січня 2015 року та змін штатних розписів, при переміщенні проводиться скорочення постійного робочого місця на другому терміналі, яке займала позивач, та переміщення позивача на інше постійне робоче місце в інший структурний підрозділ «Третій термінал» на посаду тальмана третього терміналу. Переміщення не може бути постійним, так як позивач у відповідності до умов трудового договору вже є прийнятою постійно на другий термінал порту на конкретне робоче місце та на конкретну посаду.

Рішення суду першої інстанції в своєму висновку, що мало місце не переміщення, а переведення без згоди позивача, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 16 грудня 2015 року в справі №6-1178цс15 щодо інших працівників ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

Незаконність переміщення, при якому відповідач вийшов за межі трудового договору і фактично провів переведення позивача без її згоди зі скороченням постійного місця роботи та посади обумовленої трудовим договором, яку позивач обіймала в другому терміналі, впливає на законність послідуючого звільнення по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України з посади тальмана третього терміналу. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня незаконного переміщення.

Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» відхилити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 8 лютого 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», за участю третіх осіб Незалежної профспілки працівників Іллічівського морського торговельного порту, Профспілки робітників морського транспорту Іллічівського морського торговельного порту, Спілки професіоналів докерів-механізаторів Іллічівського морського торговельного потру, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення працівників підприємства, визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков