Рішення № 67488790, 27.06.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9973/17

Провадження № 2/127/3627/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.06.2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ПАТ «Мегабанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 17.04.2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «МЕГАБАНК», правонаступником якого є ПАТ«МЕГАБАНК» було укладено кредитний договір № 32-01ГІВ/2008 (з ануїтетними платежами). Згідно з п. 1,1., 1.2. та 1.3. Кредитного договору Позивач надав Відповідачу на придбання нерухомості грошові кошти в розмірі 25 000,00 доларів США на строк з 17 квітня 2008 р. до 16 квітня 2018 р. зі сплатою 12,50% річних, а відповідач зобовязався на умовах, передбачених Договором, повернути кредит, сплатити проценти, комісійні винагороди та виконати всі інші зобовязання згідно з Договором. Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами в розмірі, передбаченому Договором. Згідно з п. 3.2.3. Кредитного договору відповідач зобовязаний своєчасно та в повній сумі сплачувати ануїтеті платежі та відповідні комісійні винагороди за Договором на передбачених Договором умовах. 17.04.2008 р. грошові кошти в розмірі 25 000,00 доларів США були видані Позивачем відповідачу, що підтверджується випискою з особового рахунку № 22334840010019 за період з 17.04.2008 р. по 11.04.2017 р. Пунктом 4.3. Кредитного договору зазначено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтентного платежу (крім першого та останнього) складає 346,73 дол. США (триста сорок шість доларів США, 73 цента). Починаючи з 31.08.2008 р. відповідачем порушуються строки та розміри сплати ануїтетних платежів за кредитом. Відповідно до п. 4.7. Кредитного договору у разі недостатності грошових коштів на транзитному рахунку для сплати необхідних платежів, передбачених Договором, в першу чергу здійснюється погашення нарахованих процентів, залишок грошових коштів направляється на погашення заборгованості за Кредитом. Непогашені в строк суми за процентами та/або Кредитом наступного робочого дня переносяться на рахунки простроченої заборгованості за Кредитом та-або процентами. Розмір ануїтетних платежів в такому разі не змінюється. Станом на 12.04.20J7 р. прострочена заборгованість за кредитом складає 8 437,77 дол. США, що підтверджується випискою з рахунку № 22377840011019 за період з 16.09.2008 р. по 11.04.2017 р. та розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 12.04.2017 р. Відповідно до п. 4.1. Кредитного Договору нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору погашення кредитної заборгованості та сплату процентів за Договором відповідач здійснює ануїтетними платежами. Сплата ануїтетних платежів здійснюється відповідачем щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. З 17.04.2008 р. Позивачем відповідачу була встановлена процентна ставка за кредитним договором в розмірі і 1,0% , а починаючи з 04.09.2008 р, у відповідності до умов Додаткової угоди від 04.09.2008 р. про внесення змін до Кредитного договору - 12.50% річних. В порушення п. 4.2. Кредитного договору Відповідачем не сплачені в повному обсязі проценти за користування кредитом за період з 17.04.2008 р. по 31.03.2017 р, включно в розмірі 4191,07 дол. США), що підтверджується випискою з рахунку № 2239784001019 за період з 01.09.2009 р. по 11.04.2017 р. та розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 12.04.2017 р. Відповідно до п. 7.2. Кредитного договору за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтентних платежів. Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 10 проценті від несвоєчасно сплаченої суми. Всього сума штрафу в розмірі 10% від суми кредиту, відповідно до п. 7.2. розділу 7 Кредитного договору становить 33 963,62 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 12.04.2017 р. Таким чином загальна сума вимог Позивача до Відповідача за Кредитним договором станом на 12.04.2017 р. становить 12 628,84 доларів США та 33 963,62 грн. та складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 8 437,77 дол. США, суми прострочених та несплачених відсотків за період з 17.04.2008 р. по 31.03.2017 р. в розмірі 4 191,07 дол. США, суми штрафу, нарахованого відповідно до п. 7.2. розділу 7 Кредитного договору - 33 963,62 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не зявився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав за обставин викладених в ньому. Просив позов задовольнити, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Враховуючи вимоги ст. ст. 158, 169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобовязань, а саме з договору кредиту, що регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України.

При розгляді справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.04.2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «МЕГАБАНК», правонаступником якого є ПАТ«МЕГАБАНК» було укладено кредитний договір № 32-01ГІВ/2008 (з ануїтетними платежами).

Згідно з п. 1,1., 1.2. та 1.3. Кредитного договору Позивач надав Відповідачу на придбання нерухомості грошові кошти в розмірі 25 000,00 доларів США на строк з 17 квітня 2008 р. до 16 квітня 2018 р. зі сплатою 12,50% річних, а відповідач зобовязався на умовах, передбачених Договором, повернути кредит, сплатити проценти, комісійні винагороди та виконати всі інші зобовязання згідно з Договором.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами в розмірі, передбаченому Договором.

Згідно з п. 3.2.3. Кредитного договору відповідач зобовязаний своєчасно та в повній сумі сплачувати ануїтеті платежі та відповідні комісійні винагороди за Договором на передбачених Договором умовах. 17.04.2008 р. грошові кошти в розмірі 25 000,00 доларів США були видані Позивачем відповідачу, що підтверджується випискою з особового рахунку № 22334840010019 за період з 17.04.2008 р. по 11.04.2017 р.

Пунктом 4.3. Кредитного договору зазначено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтентного платежу (крім першого та останнього) складає 346,73 дол. США (триста сорок шість доларів США, 73 цента). Починаючи з 31.08.2008 р. відповідачем порушуються строки та розміри сплати ануїтетних платежів за кредитом.

Відповідно до п. 4.7. Кредитного договору у разі недостатності грошових коштів на транзитному рахунку для сплати необхідних платежів, передбачених Договором, в першу чергу здійснюється погашення нарахованих процентів, залишок грошових коштів направляється на погашення заборгованості за Кредитом. Непогашені в строк суми за процентами та/або Кредитом наступного робочого дня переносяться на рахунки простроченої заборгованості за Кредитом та-або процентами. Розмір ануїтетних платежів в такому разі не змінюється.

Станом на 12.04.2017 р. прострочена заборгованість за кредитом складає 8 437,77 дол. США, що підтверджується випискою з рахунку № 22377840011019 за період з 16.09.2008 р. по 11.04.2017 р. та розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 12.04.2017 р.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного Договору нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору погашення кредитної заборгованості та сплату процентів за Договором відповідач здійснює ануїтетними платежами. Сплата ануїтетних платежів здійснюється відповідачем щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

З 17.04.2008 р. Позивачем відповідачу була встановлена процентна ставка за кредитним договором в розмірі і 1,0%, а починаючи з 04.09.2008 р, у відповідності до умов Додаткової угоди від 04.09.2008 р. про внесення змін до Кредитного договору - 12.50% річних.

В порушення п. 4.2. Кредитного договору Відповідачем не сплачені в повному обсязі проценти за користування кредитом за період з 17.04.2008 р. по 31.03.2017 р, включно в розмірі 4191,07 дол. США), що підтверджується випискою з рахунку № 2239784001019 за період з 01.09.2009 р. по 11.04.2017 р. та розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 12.04.2017 р.

Відповідно до п. 7.2. Кредитного договору за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтентних платежів. Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 10 проценті від несвоєчасно сплаченої суми.

Всього сума штрафу в розмірі 10% від суми кредиту, відповідно до п. 7.2. розділу 7 Кредитного договору становить 33 963,62 грн. що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 12.04.2017 р.

Норми ст.ст. 509, 623625 ЦК України зазначають, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Також ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику (ст.1054 ЦК України).

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (надалі - Постанова), яка була прийнята з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює кредитні правовідносини, згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в України у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Відповідно до Узагальнень судової практики розгляду цивільних справ, що виникають

з кредитних відносин Верховного суду України від 11.11.2011 р. статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому ОСОБА_2 держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

ОСОБА_2 законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 (надалі - Декрет).

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом. У статтях 47 та 49 цього

Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

З огляду на це уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Національним банком України Позивачу був виданий дозвіл № 163-3 від 04.07.2002 р. та банківська ліцензія за номером 163 від 29.12.2001 р. (копії додаються), які діяли на момент укладення кредитного договору № 32-01ПВ/2008 від 17.04.2008 р. Згідно з додатком до дозволу № 163-3 від 04.07.2002 р. (копія додається) передбачено право банку на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Вказана у дозволі валютна операція в повній мірі відповідає характеру укладеного з Відповідачем, кредитного договору № 32-01ПВ/2008 від 17.04.2008 р., в якому валютою кредитування є саме іноземна валюта.

Судом встановлено, що право позивача порушено невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань, тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 32-01ПВ/2008 від 17.04.2008року в розмірі 12628,84 долара США, з яких: 8437,77долара США прострочена заборгованість за кредитом, 4191,07 долара США прострочені та несплачені відсотки за період з 17.04.2008р. по 31.03.2017р. та 33963,62грн. штраф, нарахований відповідно до п. 7.2. розділу 7 кредитного договору.

Згідно вимог ст.88 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір 5604,01 грн.

На підставі викладеного, згідно ст.ст. 509, 526, 536, 610, 611, 623, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 158, 169, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 15.05.1976року народження, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН2789408838/ на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» / адреса реєстрації: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, номер рахунку для зарахування коштів: № 3739602 у ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код 09804119) заборгованість по кредитному договору № 32-01ПВ/2008 (з ануїтетнимим платежами) від 17.04.2008року, яка станом на 12.04.2017року становить 12628,84 долара США, з яких: 8437,77долара США прострочена заборгованість за кредитом, 4191,07 долара США прострочені та несплачені відсотки за період з 17.04.2008р. по 31.03.2017р. та 33963,62грн. штраф, нарахований відповідно до п. 7.2. розділу 7 кредитного договору.

Стягнути з ОСОБА_1, 15.05.1976року народження, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН2789408838/ на користь публічного акціонерного товариства «Мегабанк» 5604,01 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя :