Рішення № 67487681, 07.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/38/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.12 Справа № 5009/1474/12

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рітерна-УА, м. Київ

До відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія ОСОБА_2, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, дов. № 2-ю выд 04.08.2011р.

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 10501грн. 14 коп. заборгованості, 9869 грн. 52 коп. суми основного боргу, 470 грн. 88 коп. суми пені, 91 грн. 66коп. 3 % річних, 69 грн. 08 коп. інфляційних витрат.

Ухвалою суду від 20.04.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 07.05.2012 р.

Ухвали суду були направлені в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто за тою ж адресою, що вказана позивачем в позовній заяві.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.

Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі від 20.04.2012р., не надав витребувані матеріали, не направив в судове засідання свого повноважного представника.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках, такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК ( 1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) ( 1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12 ), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12 ), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12 ) або статтею 90 ГПК (1798-12 ).

Представник позивача, в судовому засіданні 07.05.2012р., підтримав заявлені позовні вимоги в повному обємі.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що спір можливо розглянути згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 07.05.2012р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

03 липня 2008р. відповідно до усного договору поставки та на підставі підписаної обома сторонами специфікації, позивач повинен поставити відповідачу ворота секційні промислові в кількості чотирьох штук на суму 61369грн. 52коп.

03.07.2008р. позивачем був виставлений відповідачу рахунок - фактура № СФ М 00221 на суму 61369грн. 52коп.

04.07.2008р. відповідачем було здійснено часткову передплату на суму 43000грн. 00коп.

25.07.2008р. відповідачем було отримано від позивача чотири комплекти воріт секційних промислових, що підтверджується видатковою накладеною № РН-0000237 від 25.07.2008р. на суму 61369грн.52коп.

26.09.2008р. відповідачем була здійснена часткова оплата за ворота секційні в сумі 8500грн. 00коп.

14.11.2008р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 9869грн. 52коп.

Позивач просить стягнути з відповідача 9869грн. 52коп. основного боргу за поставлений товар.

Надані в матеріали справи документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), яка за своєю правовою природою є договором поставки, передбаченого ст. 256 ГК України.

Договір поставки було укладено сторонами в усній формі.

Згідно зі ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до домовленості, досягнутої між сторонами, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 61369грн. 52коп., що підтверджується вищевказаною видатковою накладною, однак відповідач належним чином не виконав свої зобовязання по оплаті поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 9869грн. 52коп.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 150/102011 від 08.12.2010р., в якій позивач просить відповідача погасити заборгованість.

В зазначений в претензії строк (чи в установлений законом) відповідач зобовязання по оплаті виконаних робіт належним чином не виконав.

Враховуючи той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобовязань, вимога позивача про стягнення 9869грн. 52коп. основного боргу за поставлений товар обґрунтована і підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 69 грн. 08 коп. суми втрат від інфляції та 91 грн.66коп. суми 3 % річних.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене вимога відповідача про стягнення з відповідача 69 грн.08коп. суми втрат від інфляції та 91 грн.66коп. суми 3 % річних обґрунтована і підлягає задоволенню (розрахунок додано до матеріалів справи).

Крім того, позивачем предявлена до стягнення сума пені в розмірі 470грн. 88коп. обґрунтовуючи її Законом України «Про відповідальність з несвоєчасне виконання грошових зобовязань», але дана сума не підлягає задоволенню, так як, згідно ст. 1 ЗУ «Про відповідальність з несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Сторонами не узгоджено стягнення пені. В цій вимозі слід відмовити, як необґрунтованій.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково.

Судові витрати, на підставі ст. 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 207, 526, 530, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рітерна-УА до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія «МОНА ГРУП» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія «МОНА ГРУП», 69005, АДРЕСА_1 (ЄДРПОУ 35421645) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рітерна-УА, юридична адреса: 03150: м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 65, оф. 347, фактична адреса: 03039, м. Київ, пр. Червонозоряний, 119, оф. 525 (код 32851134) 9869 (девять тисяч вісімсот шістдесят девять) грн. 52 коп. основного боргу, 91 (девяносто одна) грн. 66 коп. 3% річних, 69 (шістдесят девять) грн. 08коп. суми індексу інфляції, 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення «08» травня 2012р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет