Рішення № 67487459, 29.06.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2017 р.Справа № 916/1626/16За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО ЛТД" (вул. Молодіжна, 3, село Малоярославець Другий, Тарутинський район, Одеська область, 68551)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" (вул. Дзержинського, 47, смт. Тарутине, Тарутинський район, Одеська область, 68500)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємтсво "Бізнес-Партнери"

про стягнення 500000грн.

Суддя Власова С.Г.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №1 від 26.04.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 10.07.2016р.;

від третьої особи: не зявився.

В засіданні 29.06.2017р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №1 від 26.04.2017р.; директор ОСОБА_3, згідно наказу №1/ОК від 16.06.2005р.;

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності від 10.07.2016р.;

від третьої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 500 000,00грн. заборгованості за договором купівлі-продажу винограду, укладеного у спрощений спосіб.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО ЛТД" задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" 500000 (пятсот тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та 7500 (сім тисяч пятсот) грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2017р. рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. скасовані та справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Розпорядженням керівника апарату суду №403 від 13.04.2017р., згідно п.4.2.3. засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 07.02.2017р. (протокол №17-2/2017) та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №916/1626/16 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Власовій С.Г., вважаючи на що ухвалою суду від 14.04.2017р. справу №916/1626/16 прийнято до свого провадження суддею Власовою С.Г. та призначено до розгляду в засіданні суду.

На виконання вимог, викладених у постанові ВГСУ від 30.03.2017р., суд ухвалами витребував у сторін письмові пояснення з урахування постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2017р.; належні докази часткової оплати відповідачем за поставлений товар згідно видаткової накладної від 25.09.2013р; докази отримання відповідачем заяви про зміну підстав позову від 03.05.2017р. вих.№01/05; докази неотримання від позивача заяви про зміну підстав позову від 03.05.2017р. вих.№01/05; заперечення на відзив відповідача від 02.06.2017р. за вх.№12280/17; зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" (вул. Дзержинського, 47, смт. Тарутине, Тарутинський район, Одеська область, 68500) надати суду оригінал листа ТОВ „ВИН АГРО ЛТД від 16.07.2016р., адресованого ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ"; зобовязано Приватне підприємтсво "Бізнес-Партнери" надати суду оригінал договору про відступлення права вимоги від 05.06.2015р., укладеного між ТОВ „ВИН АГРО ЛТД та ПП „Бізнес-Партнери та оригінал письмової згоди між ТОВ „ВИН АГРО ЛТД та ПП „Бізнес-Партнери на використання факсимільного підпису зі зразками аналога власноручних підписів уповноважених осіб сторін договору при укладенні договору про відступлення права вимоги від 05.06.2015р.

Заява позивача від 26.04.2017р. за вх.№9737/17 судом залучена до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 04.05.2017р. задоволено клопотання позивача від 26.04.2017р. за вх.№2-2358/17, поданного в порядку ст. 38 ГПК України.

28.04.2017р. за вх.№9937/17 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи та зняття відповідних копій. Вказане клопотання відповідача в частині відкладення розгляду справи задоволено, однак, для ознайомлення зі справою представник ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" до суду не зявився.

Клопотання сторін від 25.05.2017р. за вх.№11614/17, від 29.06.2017р. за вх.№14254/17 про не здійснення технічної фіксації судового процесу було судом задоволено.

25.05.2017р. за вх.№2-2817/17 відповідачем подано клопотання в порядку ст. 38 ГПК України, яке судом не задовольняється з огляду на те, що вказане клопотання стосується первинних підстав позову.

Клопотання позивача від 06.06.2017р. за вх.№12359/17, від 22.06.2017р. за вх.№13739/17, від 29.06.2017р. за вх.№14253/17 про залучення до матеріалів справи додаткових документів були судом задоволені.

Ухвалою суду від 06.06.2017р. за клопотанням відповідача від 06.06.2017р. за вх.№2-3024/17 строк розгляду справи продовжено до 29.06.2017р.

09.06.2017р. за вх.№12698/17 позивачем подано клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та зробити необхідні копії, яке судом 09.06.2017р. було задоволено.

Клопотання відповідача від 22.06.2017р. за вх.№13715/17 про залучення до матеріалів справи додаткових документів було судом задоволено.

23.06.2017р. за вх.№13858/17 позивачем подано клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та зробити необхідні копії, яке судом 23.06.2017р. було задоволено.

Первинні позовні вимоги складали: про стягнення 500 000,00грн. заборгованості за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 22.09.2013р.

04.05.2017р. за вх.№2-2463/17 позивачем подана заява про зміну підстав позову, згідно якої останній просить стягнути з ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" 500 000,00грн. заборгованості за договором купівлі-продажу винограду, укладеного у спрощений спосіб, яка прийнята судом до розгляду по суті.

Позивач позовні вимоги підтримує, надав пояснення від 06.06.2017р. за вх.№12358/17 , в обгрунтування яких зазначає, що зважаючи на зауваження, вказані у Постанові ВГСУ від 30.03.2017р. по даній справі, позивач змінив підстави позову, при цьому вказує, що на виконання договору №9/13-М від 23.09.2013р. позивач поставив відповідачу 20 000,00кг. винограду. В подальшому, за домовленістю сторін між ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" та ТОВ "ВИН АГРО ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу винограду у спрощений спосіб, на виконання якого позивач передав у власність відповідача (не обмежуючись умовами договору купівлі-продажу винограду №9/13-М) на підставі виставлених рахунків-фактур виноград сортів «АЛИГОТЕ», «КАБЕРНЕ» та «МЕРЛО» загальною кількістю 298 330,00кг. на загальну суму 871 925,23грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами. А тому вказаний товар було передано відповідачеві саме на виконання договору купівлі-продажу винограду у спрощений спосіб, оскільки, у вказаних видаткових накладних та виданих відповідачем довіреностях відсутні посилання на договір купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. та відповідачем прийнято товар сортів, які не зазначені у договорі №9/13-М та в значно більшій кількості, крім того, відповідачем здійснено часткову оплату за договором у спрощений спосіб, а саме платіжним дорученням №73 від 28.10.2013р. перерахована за виноград за видатковою накладною №РН-000001 від 25.09.2013р. на суму 2090,00грн. Підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам ст. 9 вказаного закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, а тому, зважаючи на ст. 692 ЦК України обовязок відповідача зі сплати товару виникає з моменту його прийняття.

Також, в поясненнях від 06.06.2017р. за вх.№12358/17 позивач вказав, що видаткова накладна РН №000004 від 09.10.2013р. містить всі обовязкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в тому числі в графі «отримав» вказана особа, відповідальна за здійснення господарської операції (ОСОБА_4В.), її посада та підстава для отримання товару цією особою (за довіреністю №10/8 від 09.10.2013р.), а також наявний підпис уповноваженої особи, тобто у вказаній видатковій накладній наявні всі дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тому видаткова накладна РН №000004 від 09.10.2013р. є належним та допустимим доказом та відповідає вимогам законодавства України щодо оформлення документів первинного бухгалтерського обліку. Крім того, Позивач вважає посилання відповідача на те, що товар було отримано невідомою особою, а не директором товариства є необгрунтованими та безпідставними, оскільки, довіреностями саме директор ТОВ «Виноробний завод «УДАРНИЙ» уповноважив ОСОБА_4 на отримання товару.

Подалі, позивачем на виконання ухвали суду від 06.06.2017р. подано до суду пояснення від 27.06.2017р. за вх.№14115/17, де зазначає, що сторонами було залучено до матеріалів справи рахунки-фактури, які різняться між собою з підстав того, що в 2014р. на підприємстві позивача змінився бухгалтер та оригінали вказаних рахунків відсутні, вони були зроблені позивачем в єдиному екземплярі та направлені відповідачеві для оплати, тому позивачем були зроблені їх дублікати, однак, зробити ідентичні дублікати цих рахунків-фактур не було можливим з підстав відсутності навіть ксерокопій рахунків на підприємстві позивача. При цьому, позивач вказує, що відповідачем не залучено до матеріалів справи копії рахунку-фактури №СФ-0000005 від 03.10.2013р. Також, позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутня письмова згода позивача на зміну кількості товару, що має бути поставлений за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав суду відзив від 02.06.2017р. за вх.№12280/17, в якому зазначає, що 23.09.2013р. між ТОВ «Виноробний завод «УДАРНИЙ» та ТОВ "ВИН АГРО ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу винограду №9/13-М. Подалі, 05.06.2015р. між ТОВ "ВИН АГРО ЛТД" та ПП «БІЗНЕС-ПАРТНЕРИ» укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ "ВИН АГРО ЛТД" передає ПП «БІЗНЕС-ПАРТНЕРИ» право вимоги, що належить позивачу за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р., а саме право вимоги погашення заборгованості у розмірі 869 025,23грн. Крім того, ТОВ «Виноробний завод «УДАРНИЙ» погасив своє зобовязання за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. в повному обсязі в розмірі 869 025,23грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи. Між тим, відповідач зазначає, що позивач не мав права вимагати погашення заборгованості у розмірі 869 025,23грн., оскільки він не є кредитором за договором купівлі-продажу №9/13-М від 23.09.2013р. у звязку з тим, що з 05.06.2015р. ТОВ "ВИН АГРО ЛТД" відступило право вимоги від ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" заборгованості за Договором купівлі-продажу № 9/13-М від 23.09.2013 на користь ПП Бізнес-Партнери.

Подалі, 21.06.2017р. за вх.№13685/17 відповідачем подано письмові пояснення, в яких останній додатково зазначає, що підтвердженням того, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо погашення заборгованості за спірними видатковими накладними виписані саме на виконання умов договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. є податкові накладні, виписані на ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" від ТОВ „ВИН АГРО ЛТД за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р., з яких вбачається, що у вказаних податкових накладних повністю співпадають дати, найменування товару, вартість товару та його кількість із наявними видатковими накладними, із чого вбачається, що товар у кількості 298 330,00кг загальною вартістю 871 925,00грн. був переданий відповідачу позивачем за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. Крім того, відповідач додатково зазначає, що договір купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. укладений на суму 52 000,00грн., а інші зобовязання, що існували між позивачем та відповідачем у 2013р. з приводу поставки винограду є доповненнями (що складено в спрощений спосіб) до вказаного договору.

Позивач вважає, що податкова накладна не може бути належним доказом поставки товару, підтверджувати на виконання якого правочину виконувалася поставка в рамках господарського судочинства, оскільки податкова накладна не є документом бухгалтерського обліку та вона не фіксує факт здійснення господарської операції.

Третя особа - Приватне підприємтсво "Бізнес-Партнери" в судові засідання не з'являлася, причини неявки суду не повідомляла, витребувані судом документи не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:

23.09.2013 між ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" та "ВИН АГРО ЛТД" був укладений договір купівлі-продажу винограду № 9/13-М, за яким позивач зобовязався передати у власність відповідача виноград врожаю 2013 року, а останній, в свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору загальна кількість товару 20000,00 кг. Кількість товару може бути змінена лише за письмовою згодою покупця. Продавець не має права змінювати кількість товару за договором без письмової згоди покупця, а також сорт товару, що постачається.

Згідно з п.п. 5.1., 6.1. договору строк поставки товару покупцю визначається у відповідності з графіком поставки винограду, а саме з 01.09.2013р. по 30.11.2013р. Ціна товару по сортам виноград „АЛІГОТЕ 2 грн. 60 коп. за 1 (один) кг.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року, але будь в якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобовязань по даному договору. За погодженням сторін строк дії даного договору вважається автоматично пролонгованим на наступний рік, якщо сторони не припинили дію даного договору оформленням додаткової угоди в письмовій формі.

Подавши заяву про зміну підстав позову, позивач наполягає на тому, що поставляв товар відповідачу за умовами договору, укладеного в спрощений спосіб на підтвердження чого позивачем подано до матеріалів справи оригінали рахунків-фактур №СФ-0000001 від 30.09.2013р. на суму 17 290,03грн., №СФ-0000003 від 01.10.2013р. на суму 56 496,00грн., №СФ-0000004 від 01.10.2013р. на суму 59 664,00грн., №СФ-0000005 від 03.10.2013р. на суму 33 475,20грн., №СФ-0000007 від 01.11.2013р. на суму 50 700,00грн., №СФ-0000008 від 01.11.2013р. на суму 45 000,00грн., №СФ-0000009 від 01.11.2013р. на суму 49 200,00грн., №СФ-0000010 від 01.11.2013р. на суму 45 600,00грн., №СФ-0000011 від 01.11.2013р. на суму 51 900,00грн., №СФ-0000012 від 01.11.2013р. на суму 49 650,00грн., №СФ-0000013 від 01.11.2013р. на суму 37 950,00грн., №СФ-0000014 від 04.11.2013р. на суму 49 110,00грн., №СФ-0000015 від 04.11.2013р. на суму 43 500,00грн., №СФ-0000016 від 04.11.2013р. на суму 48 300,00грн., №СФ-0000017 від 04.11.2013р. на суму 51 180,00грн., №СФ-0000018 від 04.11.2013р. на суму 54 150,00грн., №СФ-0000019 від 04.11.2013р. на суму 49 710,00грн., №СФ-0000020 від 04.11.2013р. на суму 44 850,00грн., №СФ-0000021 від 05.11.2013р. на суму 34 200,00грн. на загальну суму 871 925,23грн., із яких вбачається, що рахунок на оплату замовлення здійснений без замовлення. Крім того, позивач також посилається на видаткові накладні, наявні в матеріалах справи в яких не зазначено договір поставки.

Відповідач, в свою чергу, заперечує проти тверджень позивача стосовно того, що товар поставлявся згідно договору, укладеного у спрощений спосіб, наголошує на тому, що товар було поставлено за умовами договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. та на підтвердження своїх заперечень надає податкові накладні №1 від 25.09.2013р. на суму 17 290,00грн, №2 від 03.10.2013р. на суму 56 496,00грн., №3 від 03.10.2013р. на суму 59 664,00грн., №4 від 09.10.2013р. на суму 33 475,20,00грн., №6 від 01.11.2013р. на суму 50 700,00грн., №7 від 01.11.2013р. на суму 45 000,00грн., №8 від 01.11.2013р. на суму 49 200,00грн., №9 від 01.11.2013р. на суму 45 600,00грн., №10 від 01.11.2013р. на суму 51 900,00грн., №11 від 01.11.2013р. на суму 49 650,00грн., №12 від 01.11.2013р. на суму 37 950,00грн., №13 від 04.11.2013р. на суму 49 110,00грн., №14 від 04.11.2013р. на суму 43 500,00грн., №15 від 04.11.2013р. на суму 48 300,00грн., №16 від 04.11.2013р. на суму 51 180,00грн., №17 від 04.11.2013р. на суму 54 150,00грн., №18 від 04.11.2013р. на суму 49 710,00грн., №19 від 04.11.2013р. на суму 44 850,00грн., №20 від 05.11.2013р. на суму 34 200,00грн. на загальну суму 871 925,23грн., із яких вбачається, що податкові накладні складені згідно договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р., підписані директором ТОВ „ВИН АГРО ЛТД ОСОБА_3 та скріплені печатками товариства.

Після надходження від сторін рахунків-фактур, які різняться між собою, суд телефонограмою від 23.06.2017р. зобовязав директора ТОВ „ВИН АГРО ЛТД ОСОБА_3 зявитися в судове засідання, призначене на 29.06.2017р. на 12год. 30хв. для дачі пояснень.

В судовому засіданні 29.06.2017р. директор ТОВ „ВИН АГРО ЛТД ОСОБА_3 усно суду повідомив, що в 2014р. змінився бухгалтер на підприємстві позивача та оригінали вказаних рахунків відсутні, вони були зроблені позивачем в єдиному екземплярі та направлені відповідачеві для оплати. У звязку з вимогою суду надати для огляду виставлені відповідачу рахунки за поставлений товар, позивачем були виготовлені їх дублікати, однак, зробити ідентичні дублікати цих рахунків-фактур не було можливим з підстав відсутності навіть ксерокопій рахунків на підприємстві позивача. При цьому, директор, оглянувши оригінали рахунків-фактур та податкових накладних, наданих відповідачем, зазначив, що підписи, які на них містяться були здійснені ним особисто, а печатка, проставлена на останніх, належить ТОВ „ВИН АГРО ЛТД. При цьому, директор повідомив суду, що в податкових накладних вказаний договір купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р., оскільки, договір, укладений у спрощений формі, зазначити не було можливим.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку господарський суд дійшов висновків про відмову позивачу у задоволенні позову з огляду на наступні положення законодавства:

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як стверджує позивач мало місце укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" договору у спрощений спосіб на поставку винограду, яким сторони погодили між собою всі умови, що необхідні для вказаного договору.

Однак, на думку відповідача, зобовязання, що існували між позивачем та відповідачем у 2013р. з приводу поставки винограду є доповненнями (що складено в спрощений спосіб) до договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р., за який відповідач розрахувався.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження позивача про те, що поставка винограду була здійснена за договором, укладеним у спрощений спосіб спростовується наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями представників сторін. Відповідно до пункту 1.2 Договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. до переліку документів на виноград, які продавець зобовязаний передати покупцю окрім накладної та рахунку-фактури також входить податкова накладена. Вказані документи передавались позивачем на підтвердження передачі покупцю винограду саме за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. як зазначено у податкових накладних №1 від 25.09.2013р. на суму 17 290,03грн, №2 від 03.10.2013р. на суму 56 496,00грн., №3 від 03.10.2013р. на суму 59 664,00грн., №4 від 09.10.2013р. на суму 33 475,20,00грн., №6 від 01.11.2013р. на суму 50 700,00грн., №7 від 01.11.2013р. на суму 45 000,00грн., №8 від 01.11.2013р. на суму 49 200,00грн., №9 від 01.11.2013р. на суму 45 600,00грн., №10 від 01.11.2013р. на суму 51 900,00грн., №11 від 01.11.2013р. на суму 49 650,00грн., №12 від 01.11.2013р. на суму 37 950,00грн., №13 від 04.11.2013р. на суму 49 110,00грн., №14 від 04.11.2013р. на суму 43 500,00грн., №15 від 04.11.2013р. на суму 48 300,00грн., №16 від 04.11.2013р. на суму 51 180,00грн., №17 від 04.11.2013р. на суму 54 150,00грн., №18 від 04.11.2013р. на суму 49 710,00грн., №19 від 04.11.2013р. на суму 44 850,00грн., №20 від 05.11.2013р. на суму 34 200,00грн. на загальну суму 871 925,23грн.

З викладеного вбачається , що сторони своїми діями, за взаємною домовленістю змінили умови договору купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. в частині кількості поставленого винограду пункт 3 договору, асортименту- пункт 4 договору та ціни, тому посилання позивача на те, що товар поставлявся за договором, укладеним у спрощений спосіб, саме тільки на підставі накладних та довіреностях судом до уваги не приймаються.

Крім того, в судовому засіданні 29.06.2017 р. представник позивача вказав, що за договором купівлі-продажу винограду №9/13-М від 23.09.2013р. ним було поставлено лише 6650 кг винограду „Аліготе, що підтверджено видатковою накладною №РН -0000001 від 25.09.13 р. суму 17 290,03грн та податковою накладною №1 від 25.09.2013р. на суму 17 290,03грн. , але в обґрунтування позовних вимог позивач до матеріалів справи подав первинні документи, які засвідчують, що поставка винограду була здійснена на загальну суму 871 925,23грн., однак, до стягнення з відповідача було заявлено лише 500 000,00грн.

Суд зауважує ,що на власний розсуд не може визначати за які саме поставки винограду у відповідності до яких накладних підлягає стягненню саме сума 500 000,00грн. , при цьому позивачем в ході розгляду справи не зазначено за які саме поставки винограду за договором або у спрощений спосіб позивач просить стягнути вказану суму, а саме з врахуванням поставки за видатковою накладною №РН -0000001 від 25.09.13р. суму 17 290,03грн або без врахування вказаної поставки.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні повністю .

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИН АГРО ЛТД" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 29 червня 2017 р.

Суддя С.Г. Власова