Ухвала суду № 67486826, 23.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 червня 2017 року м. Київ К/800/19613/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності та про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності в 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30травня 2017 року, позов ОСОБА_1 було задоволено: визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області, викладену в листі від 28 грудня 2016 року № 29/П-932, у проведені виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням 2-ї групи інвалідності ОСОБА_1 та зобов'язано відповідача виплати йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності в 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

Судами було встановлено, що відповідно до довідки МСЕК серії АВ № 0214645 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, групу інвалідності встановлено на строк до 01 грудня 2017 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи адміністративний позов, виходили з того, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» було врегульовано Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі Порядок № 850).

Підпунктом 2 пункту 3 вказаного Порядку № 850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під. час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності І групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги суди дійшли до висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, а той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що позивач проходив службу в органах поліції, а тому суди першої та апеляційної інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин положення Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, зі змінами, внесеними наказом МВС України № 916 від 12 вересня 2016 року, згідно якого Міністерство внутрішніх справ України не наділено повноваженнями щодо прийняття рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової виплати.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами першої та апеляційної інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Викладені доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що ними допущені порушення норми матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Суддя М.М. Заїка

Вищого адміністративного

суду України