Ухвала суду № 67485217, 30.06.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.06.2017

Справа № 920/593/17

Суддя Коваленко О.В., розглянувши матеріали (вх. 1930к)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+» (41034, Сумська область, Середино-Будський район, с.Жихове, код 36744443);

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-промислова група «Алькор» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52, офіс 601, код 39503364);

2. Приватного підприємства «Воздвиженське» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1/175, код 38094526);

про стягнення 2 500 000 грн. 00 коп.,

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Сумської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+» з позовом від 20.06.2017, в якому просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на свою користь 2 500 000 грн. 00 коп. основної суми заборгованості, яка виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем 1 умов договору позики №6/10/16 від 06.10.2016.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову від 20.06.2017, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова - промислова група «Алькор» та Приватному підприємству «Воздвиженське».

Статтею 66 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову із змінами та доповненнями передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ст. 66 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що після отримання грошових коштів посадові особи відповідачів ухиляються від нотаріального посвідчення договору застави та передачі в якості забезпечення майна і такий договір до цього часу не укладено, а отже існує реальний ризик неможливості виконати рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Крім того, обраний позивачем захід забезпечення позову не впливає на здійснення господарської діяльності відповідачів або третіх осіб, що не приймають участь в розгляді справи, оскільки не місять в собі заборону до вчинення цими особами будь-яких дій, направлених на здійснення господарської діяльності.

Більш того, відповідачами здійснюються дії по реалізації належного їм майна без повідомлення позивача та його залучення до такого продажу.

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяву про забезпечення позовних вимог суд встановив, що забезпечення позову в даному випадку є запобіганням можливим порушенням майнових прав позивача через ймовірність утруднення виконання судового рішення в даній справі у випадку невжиття відповідних заходів.

Зі змісту п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» вбачається, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Агроінвест+» від 20.06.2017 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт в межах суми позову у розмірі 2 500 000 грн. 00 коп. на майно або грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова-промислова група «Алькор» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52, офіс 601, код 39503364).

3. Накласти арешт в межах суми позову в розмірі 2 500 000 грн. 00 коп. на майно або грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Воздвиженське» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, 1/175, код 38094526).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття – 30.06.2017.

5. Ухвала підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

СУДДЯ О. В. КОВАЛЕНКО