Рішення № 67485113, 27.06.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017р. Справа № 914/908/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Патріот, м. Дніпро

до відповідача Державного підприємства Львівський бронетанковий завод, м. Львів

про стягнення заборгованості в розмірі 458 376,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- представник (довіреність № 17 від 01.06.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_2- представник (довіреність № 5 від 03.01.2017 року)

Представнику позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Патріот до Державного підприємства Львівський бронетанковий завод про стягнення заборгованості в розмірі 458 376,00 грн. Ухвалою суду від 13.05.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.06.2017 року. Ухвалою від 06.06.2017 року оголошено перерву до 27.06.2017 року. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвал суду виконав частково, позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем 31.03.2015 року укладено договір поставки, відповідно до якого позивач зобов»язувався передати у власність товар, за який відповідач розрахувався частково. Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 458 376,00 грн.

Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі, про оголошення перерви не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, відзив на позов не подав, подав клопотання, з якого вбачається, що відповідач проти позовних вимог не заперечує та просить суд відстрочити виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 року між ТОВ «Виробниче підприємство Патріот» (постачальник, позивач) та Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» (покупець, відповідач) укладено договір №310315/1, згідно умов якого позивач зобов»язався передати у власність відповідачу запчастини та комплектуючі (товар) кількість, найменування, ціна якого узгоджується сторонами в специфікаціях, які є невід»ємними додатками даного договору, а відповідач зобов»язався прийняти товар та своєчасно оплачувати на умовах, які вказані вданому договорі.

Сторонами було укладено Специфікацію Додаток № 1 до договору №310315/1 від 31 березня 2015р. на поставку ОСОБА_3 на загальну суму 285 840,00 грн., Специфікацію Додаток № 2 до договору №310315/1 від 31 березня 2015р. на поставку ОСОБА_3 на загальну суму 1 379 160,00 грн., Специфікацію Додаток 13 до договору №310315/1 від 31 березня 2015р. на поставку ОСОБА_3 на загальну суму 1 240 020,00 грн., Специфікацію Додаток №4 до договору №310315/1 від 31 березня 2015р. на поставку ОСОБА_3 на загальну суму 1 022 412,00 грн. та Специфікацію Додаток № 5 до договору №310315/1 від 31 березня 2015р. на поставку ОСОБА_3 на загальну суму 1 893 228,00 грн.

Позивач здійснив поставку ОСОБА_3 Відповідачу згідно видаткових накладних:

видаткової накладної РН-00040315/1 від 4 березня 2015 р. на загальну суму 115 200,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00040315/2 від 4 березня 2015 р. на загальну суму 79 200,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00040315/3 від 14 березня 2015 на загальну суму 78 480,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00040315/4 від 14 березня 2015 р. на загальну суму 52 200,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00030415/1 від 3 квітня 2015 р. на загальну суму 233 640,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00300415/4 від 3 квітня 2015 р. на загальну суму 15 276 грн.,

видаткової накладної № РН-00300415/2 від 30 квітня 2015 р. на загальну суму 430 560,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00300415/5 від 30 квітня 2015 р. на загальну суму 64 584,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00300415/3 від 30 квітня 2015 р. на загальну суму 287 040,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00300415/1 від 30 квітня 2015 р. на загальну суму 91 080,00грн.,

видаткової накладної № РН-00080515/1 від 8 травня 2015 р. на загальну суму 69480,00 грн.,

видаткової накладної №РН-00150515/1 від 15 травня 2015 р. на загальну суму 173 976,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00220515/5 від 22 травня 2015 р. на загальну суму 20 436,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00190515/1 від 19 травня 2015 р. на загальну суму 137 520,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00190515/2 від 19 травня 2015 р. на загальну суму 16 104,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00220515/3 від 22 травня 2015 р. на загальну суму 39 600,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00220515/2 від 22 травня 2015 р. на загальну суму 125 280,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00220515/4 від 22 травня 2015 р. на загальну суму 78 048,00 грн.

видаткової накладної №РН-00220515/1 від 22 травня 2015р. на загальну суму 206 280,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00806/2 від 8 червня 2015 р. на загальну суму 5400,00 грн., видаткової накладної № РН-00806/1 від 8 червня 2015 р. на загальну суму 89 496,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00806/4 від 8 червня 2015 р. на загальну суму 298 560,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00806/3 від 8 червня 2015 р. на загальну суму 165 600,00 грн.,

видаткової накладної № РН-001206/1 від 12 червня 2015 р. на загальну суму 106 920,00 грн.,

видаткової накладної № РН-001206/2 від 12 червня 2015 р. на загальну суму 104 400,00 грн.,

видаткової накладної № РН-01906/1 від 19 червня 2015 р. на загальну суму 53 592,00 грн.,

видаткової накладної № РН-01906/2 від 19 червня 2015 р. на загальну суму 71 304,00 грн.,

видаткової накладної № РН-01906/3 від 19 червня 2015 р. на загальну суму 98 748,00 грн.,

видаткової накладної № РН-01906/4 від 19 червня 2015 р. на загальну суму 87 444,00 грн.,

видаткової накладної № РН-002606/1 від 26 червня 2015 р. на загальну суму 213 912,00 грн.,

видаткової накладної № РН-02606/2 від 26 червня 2015 р. на загальну суму 83 280,00 грн.,

видаткової накладної № РН-002606/3 від 26 червня 2015 р. на загальну суму 177 840,00 грн.,

видаткової накладної № РН-002606/4 від 26 червня 2015 р. на загальну суму 78 792,00 грн.,

видаткової накладної № РН-002606/5 від 26 червня 2015 р. на загальну суму 75 000,00 грн.,

видаткової накладної № РН-002606/6 від 26 червня 2015 р. на загальну суму 82 500,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00207/1 від 2 липня 2015 р. на загальну суму 114 480,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00207/2 від 2 липня 2015 р. на загальну суму 141 444,00 грн.,

видаткової накладної № 3Н-00207/3 від 2 липня 2015 р. на загальну суму 82 800,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00207/4 від 2 липня 2015 р. на загальну суму 173 952,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00207/5 від 2 липня 2015 р. на загальну суму 71 304,00 грн.,

видаткової накладної № РН-00207/6 від 2 липня 2015 р. на загальну суму 289 920,00 грн.,

видаткової накладної № РН-001007/1 від 10 липня 2015 р. на загальну суму 82 800,00 грн.,

видаткової накладної № РН- 001007/2 від 10 липня 2015 р. на загальну суму 149 280,00 грн.,

видаткової накладної № РН-002207/1 від 22 липня 2015 р. на загальну суму 149 280,00 грн.,

видаткової накладної № РН-003007/1 від 30 липня 2015 р. на загальну суму 178 260,00 грн.,

видаткової накладної № РН-003007/2 від 30 липня 2015 р. на загальну суму 133 548,00 грн.,

видаткової накладної № РН- 002108/1 від 21 серпня 2015 р. на загальну суму 213 912,00 грн.,

видаткової накладної № РН-002108/2 від 21 серпня 2015 р. на загальну суму 41 400,00 грн.,

видаткової накладної № РН-003108/1 від 31 серпня 2015 р. на загальну суму 79 704,00 грн.,

видаткової накладної № РН-000110/1 від 1 жовтня 2015 р. на загальну суму 18 360,00 грн.,

видаткової накладної № РН- 001011/1 від 10 листопада 2015 р. на загальну суму 123 984,00 грн.,

видаткової накладної № РН-0000412/1 від 4 грудня 2015 р. на загальну суму 8 160,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №298 від 22 вересня 2015р. Відповідачем повернуто Позивачу ОСОБА_3 на загальну суму 82 800,00 грн.

Таким чином, на думку позивача, свої зобовязання стосовно поставки на адресу Відповідача ОСОБА_3 зазначеного у Специфікаціях №1, №2, №3, №4, №5 до Договору №310315/1 від 31 березня 2015р. ТОВ «Виробниче підприємство Патріот» виконало в повному обсязі.

Загальна вартість поставленого ОСОБА_3 склала 6 076 560,00 грн. (шість мільйонів сімдесят шість тисяч пятсот шістдесят грн. 00 коп.).

Пунктом п.3 довогору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар в наступному порядку:

50% вартості товару визначеного у Специфікації попередня оплата

50% вартості товару визначеного у Специфікації сплачується по надходженню товару на склад покупця.

Загальна сума отриманих грошових коштів від відповідача становить 5 618 184,00 грн. Згідно умов договору, останній день для оплати покупцем отриманого товару на сплинув 05.12.2015 року. Прострочення оплати вартості поставленого товару на дату підписання цієї позовної заяви складає 507 календарних дні.

Таким чином, порушуючи умови договору, відповідач допустив заборгованість перед позивачем в розмірі 458 376,00 грн.

Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленого за Договором товару належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати поставленого за Договором товару у вищезазначеному розмірі.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, звернувся до суду з клопотання про відстрочення виконання судового рішення до 30.12.2017 року, у зв"язку з важким матеріальним становищем на підприємстві.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки, у зв»язку з чим набули взаємних прав та обов»язків.

Відповідно до п.1.1., Постачальник зобовязується передати у власність покупця запчастини та комплектуючі (в подальшому товар), кількість, найменування, ціна якого узгоджується сторонами в Специфікаціях, які є невід»ємними додатками даного Договору,а покупець зобов»язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Факт виконання позивачем своїх зобовязань по договору підтверджується ОСОБА_4 накладними, що перелічені вище.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-яких зауважень зі сторони відповідача у видаткових накладних не зазначено. Відтак, відповідач, підписуючи видаткові накладні, погодився із обємом та вартістю поставленого товару.

Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленого за Договором товару належним чином не виконав, внаслідок чого, враховуючи часткові проплати відповідача, утворилась заборгованість з оплати поставленого за Договором товару в розмірі 458 376,00 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості станом на час розгляду справи по суті сторонами суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому суд зазначає, що підписання Покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, і які відповідають вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч.1 ст.692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст.632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобовязання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобовязань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором.

Також, відповідачем долучено до матеріалів справи копію Акту звірки на суму 458 376,00 грн. станом на 30.04.2017 року, підписаний та скріплений печатками обох сторін.

У відповідності до п. 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 року за № 10, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доведеність позовних вимог в частині стягнення 458 376,00 грн. боргу за поставлений товар, відсутність заперечень Відповідача проти як самого факту поставки товару, так і щодо його якісних і кількісних показників, підписання Відповідачем ОСОБА_4 накладних, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 458 376,00 грн. суми основного боргу за поставлений за Договором товар є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо поданого відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При оцінці обставин в обґрунтування підстав для відстрочення виконання рішення суд бере до уваги факт часткового виконання основного зобовязання відповідачем, а також важливість збереження господарської діяльності відповідача, як бюджетної організації, зважаючи на важке матеріальне становище та ті обставини, що у зв»язку з проведенням АТО на сході України підприємство позбавлене можливості експортувати свою продукцію в інші країни, необхідність забезпечення військовою технікою Збройних сил України під час проведення антитерорестичної операції, наявністю значної кредиторської заборгованості перед іншими контрагентами, а також з врахуванням інтересів позивача, суд дійшов до висновку, що клопотання про відстрочення виконання рішення слід задоволити частково та відстрочити виконання судового рішення строком на 3 місяці до 27.09.2017 року.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, позовні вимоги не спростував.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Патріот» до Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» про стягнення заборгованості в розмірі 458 376,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 6 875,65 грн. судового збору.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (79031, м.Львів, вулиця Стрийська,73; код ЄДРПОУ 07985602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство Патріот» (49000, м.Дніпро, вулиця Червона, буд.15, офіс 21, код ЄДРПОУ 37055453) - 458 376,00 грн. заборгованості, а також 6 875,65 грн. судового збору.

3. Відстрочити виконання судового рішення терміном на 3 місяці.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2017 р.

Суддя Горецька З. В.