Рішення № 67485075, 21.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 905/680/17 21.06.17 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства "МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ

"АЗОВСТАЛЬ"

до Публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця" в особі

Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства

"Українська залізниця"

про стягнення штрафу 610 516,95 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бабій О.В. за довіреністю № 09-18/5633 від 13.04.2017 р.;

від відповідача: Щербина В.М. за довіреністю №Ц/3-04/319-16 від 09.12.2016 р.;

Прохоров Ю.Г. за довіреністю №Ц/3-04/287-16 від 11.10.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу 610 516,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснене перевезення вантажу з порушенням термінів їх доставки, у зв'язку з чим позивачем нараховано штраф у розмірі 610 516,95 грн.

Ухвалою від 20.04.2017 р. справу № 905/680/17 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

За результатом здійсненого автоматичного розподілу справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 05.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.05.2017 р.

26.05.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафу.

29.05.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення.

У судове засідання 29.05.2017 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 29.05.2017р. розгляд справи відкладено на 21.06.2017 р.

19.06.2017 р. від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представники відповідача факт прострочення термінів доставки не заперечили, проте просили зменшити розмір штрафу до 30 525,85 грн. (5%).

У судовому засіданні 21.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28.12.2015 Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" (виконавець) та Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (вантажовласник) уклали договір № ДФ/10020 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги. (даного договору немає в матеріалах справи)

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач припустився прострочення доставки вантажу за вказаними накладними, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 610 516,95 грн. штрафу на підставі ст. 116 Статуту залізниць України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В силу приписів статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України, перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частинами 1, 2, 5 статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1,1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в МЮ України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).

Згідно з п. 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).

Відповідно до п.2.10. Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з ст.. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України №01-06/420/2012 від 04.04.2012р., нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

Відповідно до розрахунку позивача загальна сума штрафу за прострочку доставки вантажу складає - 610 516,95 грн.

Як підтверджується календарними штемпелями на накладних протягом січня 2017 року ПАТ "Укрзалізниця" здійснила перевезення вантажів по таким залізничним накладним: №№ 51892990, 51848687, 51848711, 51825230, 51825222, 51825214, 51825206, 51825198, 51825180, 51825172, 51829349, 51779387, 51754661, 51754158, 51453017, 51798965, 51975514, 52050903, 52074820, 52074697, 52052396, 51993400, 51993384, 5179395, 51803989, 51777720, 52029568, 51779403, 51804607, 52115003, 52303617, 51804599, 51777712, 51803963, 52379534, 51779411, 51804557, 52029634, 51825164, 51790673, 51848679, 51848836, 52346442, 52408556, 51781086, 52412129, 52411519, 39037841, 39039029, 39028477, 39103098, 39103023, 39103007, 39350236, 39386305, 41786567, 42175802, 42275537, 42438325, 41426453, 42491787, 42490276, 42464701, 46627931, 46693966, 46756441, 46756565, 46892014, 46891990, 46891982, 46143467, 46930509, 44843142, 47241393, 47225909, 47225891, 47325212, 47605019, 46714465, 47118815, 47119169, 47119177, 47119052, 47118906, 47118831, 47679154, 44654366, 44655504, 44683191, 44748192, 44728038, 44733004, 44845709, 44916468, 44927135, 44913549, 44902401, 44925592, 44923597, 4490380, 44964021, 44987030, 44970374, 44963320, 43035351, 32916454, 32935991, 33212671, 33330390, 33343518, 33260530. Одержувач вантажу - Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ".

Згідно з відбитком календарного штемпеля на накладних, відповідач доставив вантаж позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 610 516,95 грн. штрафу.

У заяві про зменшення розміру штрафу до 30 525,85 грн. (5%) відповідач посилається на те, що безпосередньо позивач (як вантажоодержувач) обслуговує регіональна філія "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", яке знаходиться за адресою: 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, 22.

Також зазначив, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей. Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України наразі не видавався.

Таким чином, на думку відповідача, Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Статуту залізниць України.

Крім того, Закон № 1669-VІІ прийнято у часі пізніше, ніж Статут залізниць України.

Окрім того, пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669-VІІ передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" у період з 14.04.2014 до її закінчення. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VІІ). Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014, до зазначених населених пунктів належать м. Лиман, м. Маріуполь та інші.

Тобто, практично вся залізнична мережа регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" знаходиться в зоні проведення АТО.

Проведення АТО значно ускладнило транспортне сполучення у межах регіональної філії "Донецька залізниця" та забезпечення виконання вимог та положень Статуту залізниць України і Правил перевезення вантажів, які були затверджені задовго до початку проведення АТО.

Також відповідач зазначає, що до початку АТО переважна більшість вантажів прямувала до м. Маріуполь зі ст. Авдіївка та ст. Ясинувата через ст. Донецьк до станцій міста Маріуполя. Зазначена ділянка мала дві залізничні колії та була електрифікованою. Наразі ст. Ясинувата та ст. Донецьк знаходяться на непідконтрольній українській владі території і рух потягів у бік Маріуполя припинено з осені 2014 року, а ст. Авдіївка знаходиться на підконтрольній українській владі території, але фактично є тупиковою, так як з літа 2014 року припинено сполучення з ст. Донецьк та ст. Ясинувата.

В зв'язку з цим єдиним залізничним сполученням з м. Маріуполь є ділянка залізниці між ст. Волноваха та ст. Камиш Зоря. Зазначена ділянка має одну не електрифіковану колію, яка до початку проведення АТО була допоміжною та резервною ланкою транспортного сполучення з м. Маріуполь. Враховуючи, що в м. Маріуполь крім позивача знаходяться чимало великих підприємств (ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", ДП "Маріупольський торгівельний морський порт", ПрАТ "Азовмаш" та інші), обсяги перевезень вантажів значно перевищують пропускну здатність ділянки між ст. Волноваха та ст. Камиш Зоря.

Крім того, з моменту набрання чинності Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей було ускладнено перевезення вантажів з непідконтрольної українській владі території на адресу позивача. Так, для здійснення перевезення було встановлено необхідність отримання дозволу на перевезення, перевірку вантажів підрозділами ДФСУ та інших правоохоронних органів, та визначено окремі пункти перетину лінії зіткнення (КПВВ на залізниці). Наслідком цього стали затримки вантажів на КПВВ та спрямування вантажопотоків не за найкоротшою тарифною відстанню, а в об'їзд.

Таким чином, порушення термінів доставки вантажу на думку відповідача мали місце з поважних та незалежних від перевізника причин.

Крім того проведення АТО та бойові дії у межах Донецької та Луганської областей суттєво вплинули на фінансове становище регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". За підсумками роботи за 2016 рік філія отримала збиток у сумі 77031,0 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 2016 рік.

Також відповідач зазначає, що позивач не вказує на завдання йому збитків у зв'язку з порушенням термінів доставки вантажу залізницею.

Представники позивача заперечили щодо зменшення розміру штрафу, посилаючись на те, що перевезення вантажу за якими виникли спірні правовідносини на адресу позивача транспортувався не з непідконтрольної українській владі території.

Позивач зазначає, що ділянка між ст. Волноваха та ст. Камиш Зоря складає протяжністю усього 84 км. І є лише частиною маршруту перевезення вантажу від станції вантажовідправника до ст. Сартана., в той час як увесь маршрут перевезення складає набагато більший шлях-856, 653, 616, 683, 1372, 1528, 1251, і.т.д. Інша більша частина шляху є задовільною та придатною для безперешкодної експлуатації.

Окрім того позивач зазначає, що в повному обсязі і своєчасно виконує свої зобов'язання за укладеними договорами № 1/27 від 22.11.2016 року про експлуатацію залізничного під'їзного шляху ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» і № ДФ/10020 від 28.12.2015 року про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.

Відповідно до ч. 3 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008р., якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Дослідивши наявні у справі матеріали, враховуючи розмір несвоєчасно виконаного зобов'язання та розмір нарахованого штрафу, майновий стан позивача та відповідача, суд не знаходить підстав для зменшення суми нарахованого штрафу.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька обл.., м. Лиман, вул. Привокзальна, 22) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "АЗОВСТАЛЬ" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) суму штрафу в розмірі 610 516 (шістсот десять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7 157 (сім тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 75 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 27.09.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна