Постанова № 67484512, 27.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Справа № 911/3609/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариство "ВТБ Банк" на ухвалу та постановугосподарського суду Київської області від 28.03.2017 Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі№ 911/3609/15 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариство "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БРИКЛЕЙЕРЗ"про стягнення заборгованості,за участю представників: від позивача не з'явивсявід відповідачаДавидова О.М.від третьої особине з'явивсяВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі" (далі - ТОВ "Фоззі") про стягнення 137 111 788,67 грн. та 19 675 816,26 дол. США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 22.07.2015 (1 долар США = 22,021461 грн.), становить 433 290 220,37 грн., що разом складає заборгованість, еквівалентну 570 402 009,04 грн.

28.03.2017, під час розгляду даної справи у господарському суді першої інстанції, ТОВ "Фоззі" заявило клопотання про зупинення розгляду справи № 911/3609/15 до набуття законної сили рішення у справі № 910/24025/16.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2017 у справі № 911/3609/15 (колегія суддів у складі: Горбасенко П.В. - головуючий, Карпечкін Т.П., Рябцева О.О.) зупинено провадження у даній справі до остаточного вирішення справи № 910/24025/16 за позовом ТОВ "Фоззі" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору поруки.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 (колегія суддів у складі: Кропивної Л.В. - головуючого, Дідиченко М.А., Руденко М.А.) ухвалу господарського суду Київської області від 28.03.2017 у справі № 911/3609/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у справі № 911/3609/15, ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти, відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 911/3609/15 та передати дану справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу позивача до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.06.2017 о 12 год. 20 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк", який надійшов до Вищого господарського суду України 26.06.2017, ТОВ "Фоззі" проти касаційної скарги заперечує і просить суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідач у своєму клопотанні просив суд зупинити розгляд даної справи до набуття законної сили рішення у справі № 910/24025/16 за позовом ТОВ "Фоззі" до ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсними договорів про внесення змін до договору поруки № 23ВД від 31.05.2007.

Мотивуючи заявлене клопотання, відповідач зазначив, що позовні вимоги у справі № 911/3609/15 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23ВД від 31.05.2007, укладеним між позивачем та третьою особою, ґрунтуються на договорі поруки № 23ВД від 31.05.2007, укладеному між позивачем та відповідачем. У позові ТОВ "Фоззі" у справі № 910/24025/16 обґрунтовані підстави припинення вказаного договору поруки з 11.09.2013, та оспорюється дійсність укладених договорів про внесення змін до нього, а саме: договорів про внесення змін № 4 від 14.11.2013, № 5 від 13.03.2014, № 6 від 28.04.2014, № 7 від 29.07.2014, № 8 від 12.09.2014, № 9 від 06.10.2014, № 10 від 26.11.2014. Таким чином, на думку відповідача, факти, які будуть встановлені судом при розгляді позову ТОВ "Фоззі", матимуть значення для вирішення даної справи (№ 911/3609/15), оскільки припинення вказаного договору поруки та встановлення недійсності договорів про внесення змін до нього виключатиме стягнення заборгованості з відповідача - ТОВ "Фоззі" у справі № 911/3609/15. Крім того, відповідач вказав, що рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/24025/16 позов ТОВ "Фоззі" задоволено повністю, однак станом на день подачі зазначеного клопотання рішення не набрало законної сили, оскільки на нього ПАТ "ВТБ Банк" було подано апеляційну скаргу.

Зупиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необхідності такого зупинення, оскільки можливе підтвердження Київським апеляційним господарським судом правильності висновку господарського суду міста Києва у справі № 910/24025/16 щодо недійсності договорів про внесення змін до договору поруки № 23ВД від 31.05.2007 в процесі розгляду вказаної справи матиме суттєве значення для вирішення спору по суті у справі № 911/3609/15 в частині правомірності стягнення заборгованості з відповідача - ТОВ "Фоззі" у даній справі як поручителя за договором поруки № 23ВД від 31.05.2007. Таким чином, за висновком судів попередніх інстанцій, розгляд справи № 911/3609/15 є неможливим до остаточного вирішення справи № 910/24025/16.

На підставі наведеного, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у даній справі до остаточного вирішення справи № 910/24025/16.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Проте, господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови не обґрунтовано, яким чином розгляд справи № 910/24025/16 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у справі № 911/3609/15, та не встановлено наявність певних обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження ними наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи (№ 911/3609/15) та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не зазначили, у чому саме полягає неможливість розгляду даної справи, та які обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Разом з тим, розглядаючи вимогу про стягнення заборгованості за договором, суд у будь-якому випадку зобов'язаний дослідити питання щодо належного виконання сторонами умов договору та встановити наявність у кредитора права вимоги до боржника (поручителя), а отже, встановлення таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у справі № 911/3609/15.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції, з урахуванням викладеного, дійшла висновку, що розгляд справи № 910/24025/16 не є перешкодою для встановлення відповідно до ст. 43 ГПК України суттєвих обставин у даній справі при її розгляді господарським судом, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування остаточного вирішення справи № 910/24025/16.

Отже, у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи.

З огляду на викладене, обставини, наведені відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі, не є підставами для зупинення провадження у справі № 911/3609/15, у зв'язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Не врахувавши викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, порушивши приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та постанова суду апеляційної інстанції про залишення такої ухвали без змін підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа, відповідно до приписів ч. 3 ст. 11113 ГПК України, - передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариство "ВТБ Банк" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 та ухвалу господарського суду Київської області від 28.03.2017 у справі № 911/3609/15 скасувати.

Справу № 911/3609/15 передати на розгляд господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук