Ухвала суду № 67484438, 26.06.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" червня 2017 р. Справа № 03/98-38 Суддя господарського суду Волинської області Філатова С.Т., розглянувши

заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 07.06.2017р. №31/13-2378 (вхід. №01-72/15/17 від 12.06.2017р.)

про видачу дублікату наказу №03/98-1 від 25.08.2009р.

по справі №03/98-38

за позовом Дочірньої компанії Газ України в особі Волинської філії ДК Газ України

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Меблі Вікторія

про стягнення 14 202,10 грн. основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних

Суддя Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від заявника: н/в

від ТДВ Меблі Вікторія: ОСОБА_2, дов. від 16.05.2017р.

від ВДВС МУЮ: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

У судовому засіданні 26.06.2017р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 26.06.2017р. до 17.30 год. для ознайомлення представника ТДВ Меблі Вікторія з додатковими поясненнями.

Після перерви представник ТДВ Меблі Вікторія у судове засідання не зявився.

Встановив:

Заявник - ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду із заявою від 07.06.2017р. №31/13-2378 (вхід. №01-72/15/17 від 12.06.2017р.) про видачу дублікату наказу №03/98-1 від 25.08.2009р. по справі №03/98-38.

Заяву обґрунтував таким:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.08.2009р. №03/98-38 із ЗАТ «Меблі Вікторія» стягнуто на користь Дочірньої компанії «Газ України» в особі Волинської філії ДК «Газ України» основний борг в сумі 12 260,23 грн., пеню в сумі 949,37 грн., 3% річних в сумі 118,23 грн., інфляційні втрати в сумі 874,27 грн., державне мито в сумі 142,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом Волинської області видано наказ від 25.08.2009р. № 03/98-1.

Волинська філія ДК «Газ України» надіслала на виконання до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинській області (нині - Перший відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області) наказ господарського суду Волинської області разом з заявою про прийняття до виконання від 15.03.2012р. №02-01/13.

Відповідно до наказу ДК «Газ України» від 08.11.2011р. № 404 Волинську філію ДК «Газ України» ліквідовано. У зв'язку з цим у ДК «Газ України» виникла необхідність самостійно представляти свої інтереси, в т. ч. в суді та в органах державної виконавчої служби.

У зв'язку з відсутністю будь-якої інформації стосовно здійснених заходів примусового характеру, спрямованих на виконання вказаного рішення суду, ДК «Газ України» звернулась до органу ДВС із заявою щодо надання інформації про хід виконавчого провадження від 22.05.2014р. №31/10-3199, однак відповіді не отримала.

На заяву ДК «Газ України» щодо надання інформації про хід виконавчого провадження від 30.09.2015р. №31/13-3694 орган ДВС листом від 11.03.2016р. №4335 повідомив, що та примусовому виконанні в Першому відділі ДВС Луцького міського управління юстиції не перебуває наказ господарського суду Волинської області по справі №03/98-1 від 25.08.2009р. про стягнення з ЗАТ «Меблі-Вікторія» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 14 656,60 грн., оскільки 30.06.2015р. старшим державним виконавцем Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.2 ч.1 cт. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Копії постанов направлено сторонам для ознайомлення, можливого оскарження та повторного предявлення виконавчого документа.

Згідно п. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999р. №606-XIV, у редакції, чинній на момент винесення постанови про повернення) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 p. № 606-XIV) про повернення виконавчого документа стягувачеві державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав для її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та до суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Однак, копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом наказу господарського суду Волинської області від 25.08.2009р. № 03/98-1 на адресу ДК «Газ України» не надходила, що позбавило компанію можливості повторно пред'явити виконавчий документ на виконання.

Згідно з ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999p. № 606-XIV) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст. 22 цього Закону.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.16 № 1404-VIII) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.16р.) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена 30.06.2015р., строк пред'явлення судового наказу у даній справі не закінчився та триває до 30.06.2018р.

Зазначає, що рішення суду не виконано та згідно з даними бухгалтерського обліку ДК «Газ України» станом на теперішній час за боржником згідно наказу господарського суду Волинської області від 25.08.2009 № 03/98-1 рахується дебіторська заборгованість в сумі 14 656,61 грн.

Статтею 120 ГПК України не містить вимог до форми та змісту довідки про втрату наказу, не зобов'язує стягувача або державного виконавця наводити причини втрати наказу, а підставою для видачі наказу є подана заява з документами, які підтверджують факт втрати наказу (постанова Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2483/13), норми ст. 120 ГПК України не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу (постанова Вищого господарського суду України від 19.05.15 у справі №913/518/13-г).

Компанія зверталась до органу ДВС із заявами щодо надання довідки про втрату наказу (листи ДК «Газ України» від 05.10.2016 №31/13-3751 та від 25.11.2016 №31/13-4399). Однак, на сьогоднішній день ні довідки, ні відповіді від органу ДВС, компанія не отримала.

Втрата оригіналу наказу господарського суду Волинської області від 25.08.2009 №03/98-1 підтверджується довідкою стягувача, підписаною заступником директора та головним бухгалтером ДК «Газ України».

Зазначила, що для ДК «Газ України» в умовах сьогодення видача дубліката наказу та виконання рішення суду є дуже важливою, оскільки відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015 № 83 ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Компанія виконує розпорядження КМУ від 20.08.2014р. №786-р щодо стягнення дебіторської заборгованості із споживачів природного газу.

Ухвалою суду від 13.06.2017р. прийнято заяву до розгляду. Зобовязано подати суду: заявника - обгрунтування звернення в межах строку, визначеного ст. 120 ГПК України; ЗАТ Меблі Вікторія - статут, доводи по суті заяви; Перший відділ ДВС міста Луцька ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області - доводи по суті заяви, докази повернення оригіналу наказу господарського суду Волинської області №03/98-1 від 25.08.2009р. стягувачеві, постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2015р.

Стягувач у поясненнях від 20.06.2017р. №31/13-2550 вказав, що у зв'язку з тим, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена державним виконавцем 30.06.2015р., 3-річний строк пред'явлення наказу господарського суду Волинської області від 25.08.2009 № 03/98-1 не закінчився та триває до 30.06.2018р.

При цьому послався на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 № 1404-VIII), де зазначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Послався на судову практику з цього питання: постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. у справі №904/598/14, ухвали господарського суду Київської області від 03.03.2017р. у справі №911/3243/14, господарського суду м. Києва від 16.01.2017р. у справі №910/7404/15-г, господарського суду Луганської області від 16.05.2017р. у справі №913/834/14.

Представник ТДВ Меблі Вікторія витребуваний від боржника статут не подав, доказів в підтвердження правонаступництва ТДВ Меблі Вікторія ЗАТ Меблі Вікторія не навів.

Водночас, як вбачається з витягу з ЄДР ідентифікаційний код юридичної особи ЗАТ Меблі Вікторія 04592109, ТДВ Меблі Вікторія 04592109, що свідчить про те, що це одна й та сама юридична особа.

Представник ТДВ Меблі Вікторія у судовому засіданні 26.06.2017р. заяву заперечив, мотивуючи тим, що строк предявлення судового наказу до виконання закінчився, оскільки судовий наказ від 25.08.2009р. був предявлений до виконання 15.03.2012р., тобто через 2 роки і 7 місяців. ДВС повернуло наказ 30.06.2015р. Згідно ЗУ «Про виконавче провадження» на період з 15.03.2012р. по 30.06.2015р. строк предявлення наказу до виконання був зупинений. Частиною 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно предявити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 Закону. Тобто, виконавчий документ може бути предявлений до виконання виключно в межах строку його предявлення. На момент видачі наказу строк його предявлення становив 3 роки. Відтак, з моменту повернення наказу у стягувача було 5 місяців для повторного предявлення. Вказав, щоб стягувачу отримати дублікат наказу, необхідно обґрунтувати причини пропуску строку для його предявлення та просити поновити його.

ДВС у судове засідання 26.06.2017р. не з'явилася, хоча вчасно та належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 16.06.2017р. №4301034923161.

У судовому засіданні 26.06.2017р. згідно ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 26.06.2017р. до 17.30год для ознайомлення з додатково представленими поясненнями.

Після перерви представник ТДВ Меблі Вікторія в судове засідання не зявився.

Згідно ч. 1 п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Суд, дослідивши долучені до заяви докази, заслухавши пояснення представника ТДВ Меблі Вікторія, вважає за можливе розглянути та задовольнити заяву, при цьому виходить із такого:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.08.2009р. у справі № 03/38-38 стягнуто із ЗАТ Меблі Вікторія на користь Дочірньої компанії Газ України в особі Волинської філії ДК Газ України 12 260,23 грн. основногу боргу, 949,37 грн. пені, 118,23 грн. річних, 874,27 грн. інфляційний втрат, 142,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього: 14 656,60 грн.

На виконання рішення суду видано наказ №03/98-1 від 25.08.2009р. з терміном предявлення наказу до виконання до 11.08.2012р.

На даний час справа №03/98-38 за позовом ДК Газ України в особі Волинської філії ДК Газ України до ЗАТ Меблі Вікторія про стягнення 14 202 грн. 10 коп. основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних відсутня в господарському суді Волинської області в звязку із закінченням терміну її зберігання.

Як вбачається з поданих заявником документів, наказ суду було надіслано на адресу Волинської філії ДК Газ України, якою було подано позов від імені ДК Газ України, та отримано філією 01.09.2009р. вх..№180, про що свідчить штемпель на наданій заявником копії наказу.

Даний наказ було повернуто стягувачу 15.06.2011р., про що також свідчить відмітка ДВС на копії наказу.

Наказом ДК Газ України від 08.11.2011р. № 404 «Про ліквідацію філій ДК «Газ України» було ліквідовано Волинську філію ДК Газ України.

15.03.2012р. Волинська філія ДК Газ України повторно надіслала до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинській області наказ суду на виконання.

22.05.2014р. ДК Газ України звернулась до органу ДВС із заявою вих.. №31/10-3199 щодо надання інформації про хід виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу суду від 25.08.2009р. №03/98-1.

30.09.2015р. ДК Газ України повторно надіслала до Першого ВДВС Луцького МУЮ заяву №31/13-3694 щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.

У листі від 11.03.2016 №4335, який ДК Газ України отримав згідно штемпеля вхідної кореспонденції 18.03.2016р., Перший ВДВС повідомив, що на примусовому виконанні не перебуває наказ господарського суду Волинської області по справі №03/98-1 від 25.08.2009 року, оскільки 30.06.2015р. старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження, копію постанови направлено сторонам для ознайомлення, можливого оскарження та повторного пред 'явлення виконавчого документа.

05.10.2016р. ДК Газ України звернулась до органу ДВС із заявою вих.. №31/10-3751, в якій зазначила, що станом на 04.10.2016р. постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2016р. та оригінал наказу суду від 25.08.2009р. №03-98/1 на адресу ДК Газ України не надходили. Рішення суду по справі №03/98-38 не виконано, кошти за вказаним виконавчим документом стягувачем не отримано. Просила, з метою захисту інтересів компанії для звернення до суду за отриманням дубліката виконавчого документа, надати довідку про втрату наказу господарського суду Волинської області від 25.08.2009р. №03-98/1 про стягнення із ЗАТ «Меблі Вікторія» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості на загальну суму 14 656,60грн.

25.11.2016р. ДК Газ України повторно звернулась до органу ДВС із заявою вих. №31/10-4399 з проханням надати довідку про втрату судового наказу.

ДВС вказані заяви залишено без відповіді та задоволення.

12.06.2017р. ДК Газ України звернулась із заявою від 07.06.2017р. №31/13-2378 (вхід. №01-72/15/17 від 12.06.2017р.) про видачу дублікату наказу №03/98-1 від 25.08.2009р. по справі №03/98-38.

При цьому вказала, що оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена 30.06.2015р., строк пред'явлення судового наказу у даній справі не закінчився та триває до 30.06.2018р.

При цьому послалась на ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999p. № 606-XIV), ст. 12, п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.16 № 1404-VIII).

До заяви долучила довідку ДК «Газ України» про втрату наказу господарського суду Волинської області від 25.08.2009р. № 03/98-1 за підписом заступника директора з питань роботи з контрагентами та головного бухгалтера ДК «Газ України».

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 47 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови ДВС від 30.06.2015р.) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

30.06.2015р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ч.1 п.2 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", що стверджується листом першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції Волинської області від 11.03.2016р. №4335 на лист-звернення ДК «Газ України» від 30.09.2015р. №31/13-3694.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесення постанови ДВС від 24.12.2013р.) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З правового аналізу вказаних законодавчих приписів вбачається, що повернення виконавчого документа з підстав наявної встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. (п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону), не є перешкодою для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, за умови, що він був дійсно повернений органом ДВС стягувачу у визначений цим Законом спосіб.

Отже, праву стягувача на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання кореспондує обов'язок органу ДВС належного виконання зазначеної нормативно визначеної процедури, в результаті якої судовий наказ дійсно повертається стягувачу, і саме цей факт є підставою для встановлення нового строку пред'явлення виконавчого документа до виконання після його переривання.

На вимогу суду ДВС не надала доказів в підтвердження надіслання постанови про повернення виконавчого документа від 30.06.2016р. та оригіналу наказу суду від 25.08.2009р. №03-98/1 на адресу стягувача.

Тобто, докази повернення виконавчого документа стягувачу в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", відсутні.

Згідно зі ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

ДВС на вимоги стягувача (листи-звернення від 05.10.2016р. №31/13-3751, 25.11.2016р. №31/13-4399) довідки про втрату наказу суду не надала.

У листі від 11.03.2016 №4335 ДВС повідомила, що на примусовому виконанні не перебуває наказ господарського суду Волинської області по справі №03/98-1 від 25.08.2009р., оскільки 30.06.2015р. старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження, копію постанови направлено сторонам для ознайомлення, можливого оскарження та повторного пред 'явлення виконавчого документа, доказів не зазначила.

Водночас, у постанові Вищого господарського суду України від 19.05.2015р. у справі №913/518/13-г висловлена правова позиція, що норми ст. 120 ГПК України не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ, а також і від того, чи було подано апеляційну скаргу на судове рішення в м6ежах або поза межами встановленого для цього строку. Визначальними обставинами є сам факт втрати виданого судом наказу.

30.06.2015р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ч.1 п.2 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999p. № 606-XIV) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст. 22 цього Закону.

У наказі №03/98-1 від 25.08.2009р. термін предявлення до виконання був до 11.08.2012р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999p. № 606-XIV) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Тобто після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Вказаний правовий висновок висвітлений у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016р. у справі № 3-698гс16, яка в силу ст. 111-28 ГПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.16 № 1404-VIII) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016р.) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена 30.06.2015р., перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, строк пред'явлення судового наказу у даній справі не закінчився та триває до 01.07.2018р.

При цьому суд бере до уваги, що рішення, обовязкове до виконання в силу прямої норми ст. 124 Конституції України, було прийнято 30.11.2010р. і до цього часу не виконано, що стверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.12.2013р. ВП №23971952 та довідкою ДК «Газ України» про втрату наказу господарського суду Волинської області від 25.08.2009р. № 03/98-1 за підписом заступника директора з питань роботи з контрагентами та головного бухгалтера ДК «Газ України».

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду, а відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі № 18-рп/2012 унормовано, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом № 606.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, nо. 15729/07, від 05.07.2012р.).

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невідємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішенняу справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "ОСОБА_5 проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Суд не приймає заперечення ТДВ «Меблі Вікторія» щодо відсутності підстав для видачі дублікату наказу та пропуск строку предявлення останнього до виконання, як такі, що спростовуються змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016р.), де зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, та правовою позицією Верховного Суду України, висловленої у постанові від 05.10.2016р. №3-698гс16, де зазначено, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Тобто після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що наказ господарського суду від 25.08.2009р. у справі №03/98-1 в установленому порядку повернутий стягувачу та отриманий ним, а також закріплений ст. 124 Конституції України принцип обов'язковості виконання судових рішень, враховуючи те, що рішення господарського суду Волинської області від 11.08.2009р. у справі №03/98-38 станом на даний час залишається у повному обсязі невиконаним, господарський суд, керуючись ст. 120 ГПК України, вважає за можливе заяву стягувача задовольнити та видати дублікат наказу №03/98-1 від 25.08.2009р. по аналогічних спорах по справі №03/98-38.

При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань.

При розгляді заяви судом врахована правова позиція, викладена у постановах Вищого господарського суду України від 19.05.2015р. у справі №913/518/13-г, від 22.03.2017р. у справі №905/2483/13.

Суд зауважує, що у рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року у справі №1-7/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії Харківобленерго щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26 частини першої статті 50 Закону України Про виконавче провадження, визначено, що системний аналіз статей 84, 116, 117, 119, 120 Кодексу дає можливість дійти висновку, що наказ відтворює резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення і залишається незмінним до повного виконання чи втрати ним юридичної сили у випадках, встановлених Кодексом.

Вищий господарський суд України у п. 6 постанови пленуму від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зауважив, що дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Керуючись ст.ст. 87, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 07.06.2017р. №31/13-2378 (вхід. №01-72/15/17 від 12.06.2017р.) про видачу дублікату наказу №03/98-1 від 25.08.2009р. по справі №03/98-38 задовольнити.

2. Видати дублікат наказу господарського суду Волинської області №03/98-1 від 25.08.2009р. по справі №03/98-38.

Суддя С.Т. Філатова