Постанова № 67484423, 27.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Справа № 910/10290/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ"на ухвалугосподарського суду міста Києва від 18.10.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.01.2017у справі№ 910/10290/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ"до1. Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" (відповідач-1); 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (відповідач-2)прозобов'язання вчинити дії,за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ"на діїЗаводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,за участю представників: від позивача Стрижова О.Р.від відповідача-1не з'явивсявід відповідача-2не з'явивсявід ДВС Українине з'явився

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ" (далі - ТОВ "РУТЕСІЛ") звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Заводського ВДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області), у якій просило суд визнати незаконними дії заступника начальника Заводського ВДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області Проценка О.П. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 і скасувати вказану постанову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 910/10290/15 (суддя Ковтун С.А.) відмовлено у відновленні строку на подання скарги. Залишено скаргу ТОВ "РУТЕСІЛ" на дії Заводського ВДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я. - головуючий, Мальченко А.О., Жук Г.А.) ухвалу господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 910/10290/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 910/10290/15, ТОВ "РУТЕСІЛ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд відновити строк подання касаційної скарги, скасувати зазначені судові акти, поновити строк для подання скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016, винесену заступником начальника Заводського ВДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області Проценка О.П. та направити скаргу ТОВ "РУТЕСІЛ" до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 15.06.2017 для розгляду касаційної скарги ТОВ "РУТЕСІЛ" у справі № 910/10290/15 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 19.06.2017 № 08.03-04/2236 у зв'язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/10290/15.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2017 для розгляду касаційної скарги ТОВ "РУТЕСІЛ" у справі № 910/10290/15 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач), Кролевець О.А., Шевчук С.Р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Шевчук С.Р. відновлено ТОВ "РУТЕСІЛ" строк подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 910/10290/15, прийнято зазначену касаційну скаргу до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.06.2017 о 12 год. 30 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі та ДВС України передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі № 910/10290/15 в позові до ФОП ОСОБА_4 відмовлено повністю. Позов до Запорізького ДП "Кремнійполімер" задоволено повністю. Зобов'язано Запорізьке ДП "Кремнійполімер" виконати умови договору переробки товарів від 11.10.2012 № 141-КП в частині виконання специфікації від 14.05.2014 № 13 та специфікації від 20.06.2014 № 15, відвантаживши протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили ТОВ "РУТЕСІЛ" готову продукцію, а саме: метилкремнегель вагою 23,2 тонн, вартістю 540 792 грн. Стягнуто з Запорізького ДП "Кремнійполімер" на користь ТОВ "РУТЕСІЛ" 10 815,84 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 у справі № 910/10290/15 рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2015 у справі № 910/10290/15 змінено. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "У позові до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити повністю. Позов до Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" задовольнити повністю. Зобов'язати Запорізьке державне підприємство "Кремнійполімер" виконати умови договору переробки товарів від 11.10.2012 № 141-КП в частині виконання специфікації від 14.05.2014 № 13 та специфікації від 20.06.2014 № 15, відвантаживши ТОВ "РУТЕСІЛ" готову продукцію, а саме: метилкремнегель вагою 23,2 тонн, вартістю 540 792,00 грн. Стягнути з Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" на користь ТОВ "РУТЕСІЛ" 10 815,84 грн. судового збору.".

16.10.2015 на виконання вказаної постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 господарським судом міста Києва було видано накази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.10.2017 ТОВ "РУТЕСІЛ" звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Заводського ВДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області, у якій просило суд визнати незаконними дії заступника начальника Заводського ВДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області Проценка О.П. по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 і скасувати вказану постанову.

Також у скарзі ТОВ "РУТЕСІЛ" просило поновити строк для подачі скарги, яке мотивоване тим, що про оскаржувану постанову скаржник дізнався лише 03.10.2016 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, оскільки саму постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 стягувач не отримував.

Суди попередніх інстанцій, вказуючи про те, що скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних ним обставин щодо пропуску строку звернення з відповідною скаргою, дійшли висновку про відсутність підстав для відновлення строку на подання вищезгаданої скарги та, відповідно, залишили її без розгляду.

Проте висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною першою статті 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України", no. 15729/07, від 05.07.2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це, зокрема, і право на обґрунтоване рішення. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України (в редакції, чинній з 05.10.2016) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів безпідставно не врахували, що необхідною передумовою здійснення стороною права на подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби є обізнаність скаржника про порушення його прав, свобод і законних інтересів.

Натомість, суди попередніх інстанцій у мотивувальних частинах оскаржуваних судових актів не вказали мотиви, за якими судами були відхилені доводи ТОВ "РУТЕСІЛ" про те, що про порушення своїх прав, свобод і законних інтересів скаржник дізнався лише 03.10.2016, і такі дії судів суперечать п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, яка підлягає застосуванню судами у випадку ухвалення ними рішення, та не відповідають усталеній практиці Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, п. 25, від 18.07.2006 року), яка відображає принцип належного здійснення правосуддя. За практикою Європейського суду з прав людини відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, і у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім того, відмовивши скаржнику у поновленні строку на подання відповідної скарги, суди попередніх інстанцій фактично обмежили суб'єкта у доступі до суду, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Також колегія суддів зазначає, що згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно- правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Суди попередніх інстанцій у порушення ч. 1 ст. 4 ГПК України застосували приписи ст. 1212 ГПК України в редакції, чинній до 05.10.2016, а не в редакції, чинній з 05.10.2016, яка підлягає застосування до спірних правовідносин.

У зв'язку з викладеним, оскаржувані ухвалу та постанову не можна визнати такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду скарги ТОВ "РУТЕСІЛ" б/н від 07.10.2016 на дії Заводського ВДВС м. Запоріжжя Головного ТУЮ у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 та ухвалу господарського суду міста Києва від 18.10.2016 у справі № 910/10290/15 скасувати.

Справу № 910/10290/15 передати до господарського суду міста Києва для розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РУТЕСІЛ" б/н від 07.10.2016 на дії Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук