Постанова № 67484410, 27.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Справа № 910/12169/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Євсікова О.О., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.03.2017у справі№ 910/12169/16 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство "Фірма "Мега-Трейд"прозобов'язання включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу,за участю представників: від позивача Потапенко С.Ю.від відповідачане з'явивсявід третьої особиФєдосєєв Д.О.ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпік-Сервіс" (далі - ТОВ "Олімпік-Сервіс") про зобов'язання відповідача в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити у проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" у загальному розмірі 73 717 156,63 грн. як визнану.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12169/16 (суддя Домнічева І.О.) позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено повністю. Зобов'язано ТОВ "Олімпік-Сервіс" в особі ліквідатора/ліквідаційної комісії включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу ПАТ "Дельта Банк" у загальному розмірі 73 717 156,63 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 (колегія суддів у складі: Агрикової О.В. - головуючого, Калатай Н.Ф., Чорногуза М.Г.) задоволено апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Мега-Трейд" (далі - ПП "Фірма "Мега-Трейд"); рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12169/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 у справі № 910/12169/16, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд залишити рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12169/16 без змін, а апеляційну скаргу ПП "Фірма "Мега-Трейд" - без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Євсікова О.О., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.06.2017 о 10 год. 50 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" у справі № 910/12169/16 ПП "Фірма "Мега-Трейд" проти касаційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк) (Банк) та ПП "Фірма "Мега-Трейд" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 11127753002 від 14.03.2007, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 1 643 000,00 швейцарських франків.

Між АКІБ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір від 08.12.2011 купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2949.

Як вказали господарські суди попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 та внаслідок такої передачі за правилами, передбаченими ст.ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ПАТ "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора до боржника за кредитним договором № 11127822000 та кредитним договором № 11127753002 від 14.03.2007 та всіма договорами, які були укладені в забезпечення таких кредитних договорів.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Дельта Банк" (Заставодержатель) та ТОВ "Олімпік-Сервіс" (Заставодавець) був укладений договір застави майнових прав від 20.05.2013 (далі - Договір застави майнових прав).

Відповідно до п. 1.1 Договору застави майнових прав предметом застави є майнові права на отримання грошових коштів на загальну суму 12 757 500,00 дол. США, в тому числі, які існують на дату укладення цього Договору та/або виникнуть у майбутньому у Заставодавця з договору купівлі-продажу № Mf23-E від 17.05.2013, укладеного між Марфорд Фінанс Лімітід (надалі - Боржник) та Заставодавцем, та додаткових договорів до нього (надалі - Контракт).

Згідно з п. 1.2 Договору застави майнових прав заставою за цим Договором забезпечується виконання Приватним підприємством "Фірма "Мега-Трейд" (надалі - Позичальник) або Заставодержателем зобов'язань за:

- кредитним договором № 11127753005 від 31.03.2009 із всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений між Заставодержателем та Позичальником, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 1 339 040,92 швейцарських франків, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісій та можливих штрафних санкцій у розмірі, в порядку та в строки, передбачені Кредитним договором, відшкодувати витрати Заставодержателя, понесені у зв'язку із невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, умов цього Договору та зверненням стягнення на предмет застави, а також відшкодувати інші витрати, передбачені умовами Кредитного договору та цього Договору;

- кредитним договором № 11127822002 від 31.03.2009 із всіма змінами і доповненнями до нього, який укладений між Заставодержателем та Позичальником, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 3 713 954,99 швейцарських франків, сплата процентів за користування кредитними коштами, комісій та можливих штрафних санкцій у розмірі, в порядку та в строки, передбачені Кредитним договором, відшкодувати витрати Заставодержателя, понесені у зв'язку із невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, умов цього Договору та зверненням стягнення на предмет застави, а також відшкодувати інші витрати, передбачені умовами Кредитного договору та цього Договору.

Відповідно до п. 1.8 Договору застави майнових прав за взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна вартість предмета застави становить суму 12 757 500,00 дол. США.

Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо на момент настання терміну виконання Позичальником будь-якого зобов'язання, забезпеченого заставою, згідно з цим Договором, або якщо на момент настання терміну виконання Заставодавцем будь-якого зобов'язання, передбаченого цим Договором, воно не буде виконано (п. 2.1.4 Договору застави майнових прав).

Згідно з п. 2.1.5 Договору застави майнових прав Заставодержатель має право за рахунок предмета застави задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі, що визначається на момент фактичного їх задоволення, включаючи проценти за користування кредитними коштами, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, пені та штрафів, передбачених Кредитним договором тощо.

Відповідно до положень п.п. 2.1.7, 2.1.8 Договору застави майнових прав, Заставодержатель має право: звернути стягнення на предмет застави достроково у випадках, передбачених цим Договором, Кредитним договором та усіма додатковими угодами до них; незалежно від настання терміну виконання забезпечених заставою зобов'язань, звернути стягнення на предмет застави в разі порушення Заставодавцем будь-яких зобов'язань за цим Договором, порушення Позичальником будь-яких зобов'язань за Кредитним договором.

У п. 4.3 Договору застави майнових прав сторони погодили, що укладення (підписання) додаткових документів для підтвердження звернення стягнення на предмет застави та його реалізації, крім цього Договору, не потрібно.

У п. 4.4 Договору застави майнових прав закріплено, що згідно зі ст. 212 ЦК України та домовленістю сторін, якої досягнуто при укладанні цього Договору, в момент настання хоча б одного з випадків, передбачених п. 4.1 та п. 2.1.4 цього Договору, предмет застави вважається реалізованим шляхом відступлення Заставодавцем Заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права без укладання будь-якого окремого договору, крім цього Договору, в наступному порядку: Заставодавець вважається таким, що відступив, а Заставодержатель - таким, що прийняв право вимоги грошових коштів за Контрактом (пп. 4.4.1); Заставодержатель набуває право вимагати від Боржника за Контрактом належного виконання своїх зобов'язань, а саме сплати грошових коштів за Контрактом (пп. 4.4.2).

Також, місцевим господарським судом встановлено, що відповідач перебуває у стані припинення.

12.04.2016 ПАТ "Дельта Банк" звернулося до ТОВ "Олімпік-Сервіс" в особі голови ліквідаційної комісії із заявою вих. № 18.5/100 від 12.04.2016 з грошовими вимогами, у якій, як вказав господарський суд першої інстанції, позивач просив визнати кредиторські вимоги на підставі кредитних договорів № 11127753002 від 14.03.2007 та № 11127753002 від 14.03.2007, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 12.04.2016 та фіскальним чеком № 0225 від 12.04.2016, штрихкодовий ідентифікатор 0101412309058.

Однак, відповідач на зазначений лист відповіді не надав, дій щодо включення кредиторських вимог до реєстру вимог не здійснив.

Відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень вищевказане поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0101412309058 повернулося на поштове відділення відправника 20.05.2016 у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Обґрунтовуючи вимоги, ПАТ "Дельта Банк" у позовній заяві зазначило, що ПП "Фірма "Мега-Трейд" належним чином не виконало грошові зобов'язання за кредитними договорами, станом на 12.06.2014 у боржника (третьої особи у даній справі) виникла заборгованість за кредитним договором № 11127822002, яка становить 73 717 156,63 грн., у тому числі: сума заборгованості (строкова по кредиту) - 18 077 221,18 грн.; сума простроченої заборгованості (прострочена по кредиту) - 30 069 625,96 грн.; нараховані відсотки - 331 778,32 грн.; сума процентів, віднесених на прострочку - 25 238 531,17 грн. У зв'язку з прийняттям засновниками (учасниками) або уповноваженими ними органами рішення відносно припинення юридичної особи ТОВ "Олімпік-Сервіс" позивач набув право повернення заборгованості за кредитними договорами, укладеними з позичальниками, шляхом звернення стягнення на предмети застави.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з положеннями чинного законодавства та умовами Договору застави майнових прав відповідач несе відповідальність перед кредитором за виконання боржником - ПП "Фірма "Мега-Трейд" зобов'язань за кредитними договорами.

За висновками господарського суду першої інстанції, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, які рахуються непогашеними перед банком станом на 12.06.2014 і залишаються непогашеними, є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам закону та умовам Кредитного договору; матеріалами справи підтверджується факт існування заборгованості ПП "Фірма "Мега-Трейд" за кредитними договорами в загальному розмірі 73 717 156,63 грн.

На підставі вищевикладеного, з огляду на відсутність відповіді ліквідаційної комісії на лист позивача щодо включення кредиторських вимог до реєстру вимог та своєчасне (в межах строку, встановленого ст. 112 ЦК України) звернення до суду за захистом своїх законних прав, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що зазначена позивачем сума заборгованості боржника - ПП "Фірма "Мега-Трейд" станом на 12.06.2014 за кредитним договором № 11127822002 у розмірі 73 717 156,63 грн. не підтверджена жодним документом у справі. Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розгорнутого розрахунку по кредиту та процентам за договором кредиту № 11127753002 від 14.03.2007 станом на 12.06.2014 сума заборгованості за кредитом, у тому числі за строковим кредитом, за простроченим кредитом та за процентами, становить 26 578 201,80 грн.

При цьому, як вказав апеляційний господарський суд, постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2016 у справі № 917/950/14 встановлено, що заборгованість ПП "Фірма "Мега-Трейд" за кредитним договором № 11127822002 від 14.03.2007 станом на 12.06.2014 становить 28 302 659,06 грн., у тому числі 17 353 970,32 грн. - заборгованість за кредитом, 846 151,79 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 9 409 997,32 грн. - заборгованість за відсотками, 692 539,63 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків. Одночасно, у зазначеній постанові Вищого господарського суду України встановлено, що заборгованість боржника за зазначеними кредитними договорами № 11127822000 та № 11127753002 у сумі 103 654 159,70 грн. є обґрунтованою, підтверджується документами, є простроченою, і враховуючи те, що строк позовної давності за вимогами, заявленими ПАТ "Дельта Банк", є пропущеним, а боржником заявлено клопотання про застосування позовної давності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відхилення кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" до боржника у сумі 103 654 159,70 грн.

Крім того, з урахуванням умов Договору застави майнових прав, апеляційний господарський суд у даній справі дійшов висновків про те, що судом першої інстанції не правильно встановлена правова природа зобов'язань Заставодавця.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що предметом Договору застави майнових прав є право вимоги грошових коштів за Контрактом (договором купівлі-продажу № Mf23-E від 17.05.2013, укладеним між Марфорд Фінанс Лімітід та Заставодавцем, та додатковими договорами до нього), тобто реалізація майна, що є предметом застави, здійснюється шляхом набуття Заставодержателем (позивачем) права вимоги за Контрактом (сплати грошових коштів Боржником - Марфорд Фінанс Лімітід по Контракту), а не шляхом стягнення грошових коштів з Заставодавця, як помилково визнав суд першої інстанції.

Таким чином, за висновками апеляційного господарського суду, позивач у зв'язку з тим, що вимога Заставодержателя щодо виконання кредитного договору не виконана, набув права звернення на предмет застави, а саме права вимоги за Контрактом до Боржника - Марфорд Фінанс Лімітід, у зв'язку з чим вимоги позивача до відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Проте, висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Як вбачається із судових рішень попередніх інстанцій у даній справі, при встановленні фактичних обставин справи судами досліджувався кредитний договір № 11127753002 від 14.03.2007, копія якого наявна у матеріалах справи.

Водночас, судами попередніх інстанцій надавалась правова оцінка доводам позивача, викладеним у позовній заяві, щодо наявності заборгованості ПП "Фірма "Мега-Трейд" станом на 12.06.2014 у розмірі 73 717 156,63 грн. (тобто у розмірі, в якому позивач просив суд зобов'язати відповідача включити в проміжний ліквідаційний баланс кредиторську вимогу) за іншим кредитним договором - № 11127822002, який відсутній у матеріалах справи.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у ПП "Фірма "Мега-Трейд" станом на 12.06.2014 заборгованості у розмірі 73 717 156,63 грн. саме за кредитним договором № 11127822002.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься розгорнутий розрахунок заборгованості по кредиту та процентам за договором кредиту № 11127753002 від 14.03.2007 (том 1 арк. справи 48-49), який перевірявся місцевим господарським судом та про який йде мова в оскаржуваній постанові господарського суду апеляційної інстанції.

У підсумку, господарський суд першої інстанції дійшов висновків про те, що ПП "Фірма "Мега-Трейд" належним чином не виконало грошові зобов'язання за кредитними договорами, про що свідчить наявність прострочених платежів по рахункам обліку кредитних зобов'язань (Розрахунок), і матеріалами справи підтверджується факт існування заборгованості ПП "Фірма "Мега-Трейд" за кредитними договорами в загальному розмірі 73 717 156,63 грн.

У свою чергу, апеляційний господарський суд вказав, що позивач у зв'язку з тим, що вимога Заставодержателя щодо виконання кредитного договору не виконана, набув права звернення на предмет застави.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій не встановлено, про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача кредиторської вимоги за яким саме кредитним договором (якими саме кредитними договорами) заявлено позовні вимоги у даній справі, а отже не встановлено предмет позову у даній справі. Відповідно, судами не було визначено коло фактичних обставин справи, які підлягають встановленню при вирішенні спору, та коло належних і допустимих доказів, якими такі обставини мають підтверджуватися.

Як наслідок, зі змісту судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів не вбачається, вимоги за яким саме кредитним договором (якими саме кредитними договорами) були предметом розгляду судів попередніх інстанцій.

Крім того, вимоги позивача заявлені до відповідача як Заставодавця за договором застави майнових прав від 20.05.2013, відповідно до умов якого, як встановлено судами попередніх інстанцій, заставою забезпечується виконання Приватним підприємством "Фірма "Мега-Трейд" зобов'язань за кредитним договором № 11127753005 від 31.03.2009 та кредитним договором № 11127822002 від 31.03.2009.

Як зазначили господарські суди попередніх інстанцій, кредитний договір № 11127753002 від 14.03.2007 (копія якого наявна у матеріалах справи) у базах даних ПАТ "Дельта Банк" закріплений за № 11127753005.

Разом з тим, зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що кредитний договір № 11127753005, який вказаний у Договорі застави майнових прав, датований не 14.03.2007, як договір № 11127753002, а 31.03.2009.

Проте, господарські суди попередніх інстанцій не зазначили, якими доказами підтверджується, що кредитний договір № 11127753002 від 14.03.2007 та кредитний договір № 11127753005 від 31.03.2009 є одним і тим самим договором.

За таких обставин, висновок апеляційного господарського суду про те, що позивач набув права звернення стягнення на предмет застави, а саме права вимоги за Контрактом до Боржника - Марфорд Фінанс Лімітід, є передчасним.

Отже, суди попередніх інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі № 910/12169/16 скасувати.

Справу № 910/12169/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.О. Євсіков

С.Р. Шевчук