Ухвала суду № 67483272, 26.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 червня 2017 року м. Київ П/800/201/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача),

Бухтіярової І.О.,

Веденяпіна О.А.,

Маринчак Н.Є.,

Приходько І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Загороднього А.А.,

позивача та представника позивача ОСОБА_6,

третіх осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника відповідача ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Верховної Ради України, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18.05.2017 року ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (далі - позивачі) звернулися до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просили:

- визнати незаконною та такою, що порушує вимоги ч. 2 ст. 18 Закону України «Про запобігання корупції» бездіяльність Верховної Ради України (далі - ВРУ) у зв'язку із неприйняттям своєчасних мір до проведення у 2017 році парламентських слухань на тему стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні та неповідомлення громадськості та громадян заздалегідь про місце, дату та час проведення слухань;

- визнати незаконною та такою, що порушує вимоги п. 4 ч . 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» бездіяльність Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (далі - комітет) у зв'язку із не включенням їх до списку учасників із виступом на парламентських слуханнях у 2017 році на тему стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні;

- зобов'язати ВРУ провести у 2017 році парламентські слухання на тему стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні, повідомивши громадськість заздалегідь;

- зобов'язати комітет включити їх до списку учасників із виступом на парламентських слуханнях у 2017 році на тему стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні та надати їм можливість участі із виступом на слуханнях.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2017 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано строк до 02.06.2017 року для усунення зазначених у вказаній ухвалі недоліків.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року відкрито провадження у вказаній справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26 червня 2017 року о 11.00 год. за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

У судовому засіданні 26 червня 2017 року позивачем ОСОБА_6 подано заяву про зміну предмету позову яка підписана позивачами, та заявлено клопотання про прийняття такої, де позивачами змінено предмет позову згідно чого вони просять:

- визнати незаконною, такою, що порушило вимоги ч. 2 ст. 18 Закону України «Про запобігання корупції» бездіяльність Верховної Ради України, що виразилася у не прийнятті своєчасних заходів до проведення у 2017 році парламентських слухань на тему стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні та неповідомлення заздалегідь широкої громадськості та громадян, у тому числі позивачів, про місце, дату та час проведення слухань;

- визнати незаконною, такою, що порушило вимоги п. 4 ч . 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» бездіяльність Верховної Ради України, яка виразилась у тому, що у прийнятій 16 травня 2017 року Верховною Радою України постанові про проведення парламентських слухань на тему стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні, у порушення ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» не було запрошено до участі у слуханнях широкий загал, а саме Громадські об'єднання, їх членів або уповноважених представників та громадян, а було запрошено до участі у слуханнях із громадськості лише профільні громадські та міжнародні організації та наукові установи, тобто проігноровано широку громадськість та громадян, у тому числі позивачів;

- визнати незаконною, такою, що порушила п. 4 ч . 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» бездіяльність Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, яка виразилася у неповідомленні громадян, незважаючи на відповідні заяви, у тому числі позивачів, про день та час проведення парламентських слухань у 2017 році на тему стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні та про статус учасника ( із виступом, або лише присутністю, або відмовою у присутності на слуханнях), що унеможливило своєчасний та ефективний судовий захист і відновлення порушених прав;

- визнати незаконною, такою, що порушило вимоги п. 4 ч . 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання корупції» бездіяльність Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції, що виразилася у не включенні громадян, у тому числі позивачів, незважаючи на відповідні заяви, до списку учасників із виступом на парламентських слуханнях у 2017 році на тему стану реалізації засад антикорупційної політики в Україні.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну предмету позову, до початку розгляду справи по суті, колегією суддів встановлено, що позовна заява та заява про зміну предмету позову не відповідають вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому наявні підставі для залишення їх без руху з наданням строку для усунення недоліків таких, з огляду на наступне.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилами ч. 4 ст. 18 КАС України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Крім того, глава 6 КАС України визначає особливості провадження в адміністративних справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у тому числі предмет оскарження, суб'єктів оскарження, строки розгляду цих справ, а також рішення, яке може приймати Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду цих справ.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 171-1 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; актів Вищої ради юстиції; дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя; рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині; визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії (ч. 5 ст. 171-1 КАС України).

З позовної заяви та заяви про зміну предмету позову вбачається, що позивачами заявлені вимоги до Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції.

З урахуванням того, що до предметної підсудності Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції віднесені лише справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя і не наділено цей суд повноваженнями щодо розгляду інших категорій справ та інших позовних вимог, у тому числі щодо оскарження бездіяльності Комітетів Верховної Ради України, Вищий адміністративний суд України позбавлений можливості розгляду по першій інстанції справ, не зазначених у наведених нормах Закону.

Таким чином, вимоги адміністративного позову та заяви про зміну предмету позову до Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції не відповідають змісту вимог, які, відповідно до процесуального закону, можуть бути заявлені до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції.

Виходячи з положень, передбачених частинами першими статті 2, статті 17 КАС України, викладених у пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_13 щодо офіційного тлумачення положень, в тому числі ч. 3 ст. 17 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. Адже відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У позовній заяві не зазначено чітко зміст позовних вимог згідно з ч.ч. 4-5 ст. 105 КАС України і виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги.

Слід звернути увагу позивачів на те, що захисту підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

Крім того, заяву про зміну предмету позову в судовому засіданні подано позивачем ОСОБА_6 від свого імені так і від імені інших позивачів, однак право на представництво інтересів наявно лише щодо позивача ОСОБА_10, відтак не надано документу на представництво інтересів позивача ОСОБА_11, в тому числі щодо подання заяви про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовна заява та заява про зміну предмету позову підлягають залишенню без руху з наданням позивачам терміну для усунення недоліків та уточнення позовних вимог відповідно до вимог ст. 106 КАС України, з урахуванням положень ст. 171-1 КАС України.

Тобто, позовна заява та заяву про зміну предмету позову ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підлягають залишенню без руху з наданням позивачам строку, достатнього для усунення зазначених вище недоліків. а саме:

- необхідно уточнити зміст позовних вимог з урахуванням викладеного вище;

- подати нову редакцію позовної заяви та її копію для відповідача;

- надати належні докази (або зазначити причини неможливості їх подання) на підтвердження доводів про порушення їх прав з боку Верховної Ради України, саме при здійсненні нею владних управлінських функцій;

- подати довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, а саме право позивача ОСОБА_6 діяти в інтересах позивача ОСОБА_11, зокрема, щодо подання заяви про зміну позовних вимог.

Роз'яснити позивачам, що у разі не усунення недоліків позовної заяви та заяви про зміну предмету позову у встановлений судом строк, заява буде залишена без розгляду з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 155 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 117, 155, 165, 167, 171-1, 215 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву та заяву про зміну предмету позову ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - залишити без руху.

Надати ОСОБА_6, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строк до 17 липня 2017 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Повідомити ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Я. Олендер

І.О. Бухтіярова

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак

І.В. Приходько

Повний текст ухвали виготовлено 26.06.2017 року

Суддя І.Я. Олендер