Ухвала суду № 67482845, 21.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 червня 2017 року м. Київ К/800/20618/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі №815/4666/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС 15.06.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

З доданої відповідачем до касаційної скарги копії ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 вбачається, що вказане судове рішення постановлене у відкритому судовому засіданні та набрало законної сили з моменту проголошення, а строк оскарження вказаного судового рішення почався з моменту виготовлення повного тексту - 29.06.2016, а тому касаційну скаргу на таке рішення відповідачем подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

В обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження судових рішень податковий орган посилається на те, що відповідачем вже подавались касаційні скарги на оскаржувані судові рішення, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.10.2016 (К/800/20151/16) відповідачу повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі; ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2017 (К/800/3966/17) відповідачу повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.

Суддя-доповідач зазначає, що невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України не надав документу про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше та вдруге.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

У підтвердження обставин щодо неможливості здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги в установленому порядку та розмірі податковим органом надано копію листа Офісу великих платників податків ДФС від 26.10.2016, копію витягу з тимчасового розпису асигнувань державного бюджету на 2017 рік.

Належними доказами поважності підстав пропуску значного строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Однак, таких доказів скаржником суду надано не було.

З огляду на викладене, підстави, наведені податковим органом у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, визнаються неповажними.

Суддя-доповідач зазначає, що у випадку наявності інших підтавав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до суду касаційної інстанції з відповідним обґрунтованим клопотанням.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У відповідності до абзацу 2 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом - серпень 2014 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2014 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривні (ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII).

У справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана сума за податковими повідомленнями-рішеннями від 07.08.2014 № 0000184000 та № 0000154000 складає 2468008 грн.

Таким чином, ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, була максимальною та складала: 1218 грн. х 4 = 4872 грн.

Отже, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: 4872 грн. х 120% = 5846,4 грн.

До касаційної скарги відповідачем додано копію документу про сплату судового збору - копію платіжного доручення від 10.08.2016 № 467 в сумі 2192 грн.

Отже, відповідачем вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору не виконано.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, та надати суду оригінал документу про його сплату (доплату).

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі №815/4666/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Одеський завод шампанських вин» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна