Постанова № 67481784, 26.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2017 року № 826/15226/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Костенка Д.А., Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції Українидо третя особаДержавної регуляторної служби України Приватне акціонерне товариство "Інститут Укроргверстатінпром" про визнання незаконним та скасування розпорядження, В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної регуляторної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство "Інститут Укроргверстатінпром", в якій просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження №48 від 29.04.2016 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, прийнявши розпорядження від 29.04.2016 №48 в частині зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України усунути порушення вимог частини шостої статті 21 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" з урахування вказаної норми Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", вийшов за межі компетенції та втрутився у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, а тому таке розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що розпорядження №48 від 29.04.2016 року прийняте на підставі, в межах та у спосіб визначених частиною першою статті 4 та частиною одинадцятою статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Зазначив, що не втручався у компетенцію Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а лише реалізував надані Державній регуляторній службі України Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" повноваження, а тому розпорядження №48 від 29.04.2016 року є правомірним та не підлягає скасуванню.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство "Інститут Укроргверстатінпром" має ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної з створенням об'єктів архітектури серії АВ №555195 від 26.08.2010 року, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією, наказом №20-Л від 26.08.2010 року строком дії до 26.08.2015 року.

08.02.2016 року Закрите акціонерне товариство "Інститут Укроргверстатінпром" направило Управлінню ліцензування, обстеження та паспортизації Державної архітектурно-будівельної інспекції України заяву про переоформлення ліцензії, в якій просило прийняти заяву та здійснити переоформлення ліцензії на безстрокову.

Управління ліцензування, обстеження та паспортизації Державної архітектурно-будівельної інспекції України листом від 09.03.2016 року повідомило товариство про залишення його заяви без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство "Інститут Укроргверстатінпром" подало скаргу до Експертно-апеляційної ради при Державній регуляторній службі України.

За наслідками розгляду скарги на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України, радою прийнято рішення №3.1 про задоволення скарги шляхом зобов'язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України усунути порушення вимог частини шостої статті 21 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" з урахування вказаної норми Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

На підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України №3.1від 28.04.2016 року відповідачем 29.04.2016 року винесено розпорядження №48, яким зобов'язано Державну архітектурно - будівельну інспекцію України усунути порушення вимог частини шостої статті 21 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" з урахування вказаної норми Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності"; повідомити відповідача про виконання цього рішення.

Вважаючи протиправним зазначене розпорядження позивач звернувся до суду.

Згідно положень статті 4 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зокрема, утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність; видає розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування та розпорядження про відхилення або задовільнення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - підприємцями.

Постановою Кабінету Міністрів України №724 від 24.12.2014 року, затверджено Положення про Державну регуляторну службу України, згідно пункту 1 якого Державна регуляторна служба України (далі - ДРС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. ДРС є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що ДРС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно положень статті 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування та діє за регламентом, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Обов'язками Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є, зокрема, розгляд апеляцій та інших скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії органу ліцензування або інших заявників щодо порушення законодавства у сфері ліцензування.

Формою роботи Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є засідання, що проводяться за потреби, але не рідше одного разу на місяць, та є правомочними за присутності не менше, ніж половини членів Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо розгляду апеляцій або інших скарг здобувачів ліцензії чи ліцензіатів, проектів нормативно-правових актів та/або пропозицій про запровадження чи скасування ліцензування виду господарської діяльності є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у триденний строк з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про задоволення апеляції або про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Розпорядження про задоволення апеляції чи про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування надсилаються відповідному органу ліцензування та здобувачеві ліцензії, ліцензіату чи заявнику протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття.

Постановою Кабінету Міністрів України №1669 від 08.11.2000 року, затверджено Положення про експертно-апеляційну раду при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі - Положення №1669).

Пунктом 1 Положення №1669 визначено, що Експертно-апеляційна рада (далі - рада) є постійно діючим колегіальним органом з питань ліцензування при Держпідприємництві.

Згідно пункту 2 Положення №1669 рада у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Відповідно до пункту 5 Положення №1669 до компетенції ради належить, зокрема, розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення зазначеними органами законодавства у сфері ліцензування.

Пунктом 10 Положення №1669 встановлено, що за результатами розгляду проектів нормативно-правових актів, пропозицій до них та звернень (апеляцій) радою приймаються рішення, які мають характер експертних висновків.

Згідно пункту 11 Положення №1669 рішення ради обов'язкові для розгляду Держпідприємництвом і є підставою для видання ним розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Держпідприємництво надсилає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування органові ліцензування протягом трьох робочих днів з дати його прийняття. Орган ліцензування протягом десяти робочих днів з дати отримання розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування зобов'язаний повідомити Держпідприємництво про його виконання та подати підтвердні документи.

Як встановлено колегією суддів, спірне розпорядження винесено відповідачем на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України №3.1 від 28.04.2016 року (протокол №05-16) про задоволення апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Інститут Укроргверстатінпром" від 10.03.2016 №01/94 керуючись статтями 4 та 5 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Тобто спір виник між двома суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Позивач (як орган ліцензування) вважає неправомірним втручання з боку відповідача (спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності) у його дискреційні повноваження шляхом прийняття розпорядження (щодо якого подано цей позов), яким його (позивача) зобов'язано вчинити дії, що належать до відання Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Отже, розпорядження №48 від 29.04.2016 року прийнято на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування (оформлене протоколом) за наслідками розгляду апеляції третьої особи. За Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ДРС як спеціально уповноважений орган у сфері ліцензування наділено компетенцією приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру (розпорядження) за наслідками розгляду апеляційних скарг на дії органу ліцензування. Для розгляду таких скарг при ДРС діє Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, рішення якої є обов'язковими для розгляду ДРС.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Державна регуляторна служба України при прийнятті оскарженого розпорядження діяла стосовно позивача як орган, якому на підставі закону надано повноваження здійснювати нагляд за додержанням органами державної влади (в тому числі органами ліцензування) законодавства у сфері ліцензування. Тому рішення, прийняті з питань, віднесених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" до компетенції Державної регуляторної служби України і її постійно діючого колегіального органу не слід розцінювати як втручання у дискреційні повноваження органу ліцензування.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду №К/800/37022/16 від 13.06.2017 року.

Окрім того, колегія суддів наголошує, що підставами для визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність такого рішення вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу. При цьому обов'язковою умовою визнання рішення протиправним є також порушення у зв'язку з його винесенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Проте, позивачем не зазначено фактів порушення відповідачем права Державної архітектурно-будівельної інспекції України, враховуючи що оскаржуваним розпорядженням не скасовано видане Державною архітектурно - будівельною інспекцією України рішення, а лише зобов'язано вчинити дії.

Отже, відповідач як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності при прийнятті оскарженого розпорядження діяв у межах своїх повноважень, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що спірне розпорядження є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа

Судді Д.А. Костенко

В.А. Кузьменко