Постанова № 67481641, 26.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2017 року № 826/8005/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Трудовий колектив «Уманьхліб» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2016 № 0000251301 та рішення від 21.03.2016 № 10/1301, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з додатковою відповідальністю «Трудовий колектив «Уманьхліб» (надалі - позивач або ТДВ «ТК «Уманьхліб», товариство) з позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі - відповідач або Уманська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2016 №0000251301 та рішення №10/1301 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.03.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта перевірки Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 27.01.2016 №57/23-05-17-02/31275189 щодо порушення ТДВ «ТК «Уманьхліб» норм Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» при сплаті податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У призначене судове засідання сторони явку своїх представників не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Натомість представником позивача через канцелярії суду подано клопотання від 04.10.2016 про розгляді справи в порядку письмового провадження.

Також, 04.07.2016 на адресу суду надійшли заперечення відповідача проти позову з доданими до нього документами (матеріалами перевірки).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників сторін у судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач у період з 22.12.2015 по 20.01.2016 провів документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування (обчислення) і сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.06.2015, за результатами якої 27.01.2016 склав акт № 57/23-05-17-02/31275189 (далі по тексту - акт перевірки). Перелік документів, використаних під час проведення перевірки наведений у п. 2.10 розд. 2 акта № 57/23-05-17-02/31275189.

Згідно з висновками цього акта перевірки встановлено вчинення позивачем порушень, зокрема:

- положень Указу Президента України від 07.05.2001 № 292/2001 «Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати», а саме виявлено несвоєчасну видачу товариством заробітної плати за період з січня 2013 року по липень 2014 року;

- пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 і 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: встановлено факт несвоєчасного перерахування та неперерахування товариством, як роботодавцем, податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період, в результаті чого зафіксовано заборгованість по сплаті податку станом на 30.06.2015 у розмірі 503 899,26 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: в перевіряємому періоді на суму заробітної плати, нарахованої працівникам товариства, платником (позивачем) подано занижені/завищені дані звітності, що призвело до: заниження нарахованого єдиного внеску (за ставкою 37,18%) за період вересень 2014 року на 393,40 грн. і за лютий 2015 року на 541,70 грн., та завищення нарахованого єдиного внеску (за ставкою 37.18%) за листопад 2014 року на 393,40 грн.; заниження утриманого єдиного внеску (за ставкою 3,6%) за період вересень 2014 року на 38,09 грн. і за лютий 2015 року на 52,44 грн., та завищення нарахованого єдиного внеску (за ставкою 3.6%) за листопад 2014 року на 38,09 грн. Зазначені помилки були виправлені платником у наступних звітних періодах.

В результаті перевірки позивачу було нараховано до сплати податок на доходи фізичних осіб у сумі 503 899,26 грн., визначені штрафні санкції за несвоєчасну сплату та несплату зазначеного податку на загальну суму 1 146 636,67 грн. і нараховано пеню в сумі 262 298,22 грн., та визначені штрафні санкції за заниження сум єдиного внеску в розмірі 253,59 грн. (відповідно до розрахунків -додатків 9, 10 і 11 до акта перевірки).

На підставі акта перевірки відповідачем 21.03.2016 прийнято оспорювані у справі рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0000251301 форми «Д», яким відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України визначено ТДВ «ТК «Уманьхліб» до сплати грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 575 582,18 грн. (в тому числі 502 899,26 грн. - за податковим зобов'язанням, 1 071 682,92 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та нараховану пеню в сумі 261 301,81 грн.;

- рішення № 10/1301 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ТДВ «ТК «Уманьхліб» застосовані штрафні санкції в розмірі 253,59 грн.

Вважаючи зазначені рішення відповідача від 21.03.2016 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом, здійснюється в порядку п. 168.1 ст. 168 ПК України. Так, приписами норм п.п. пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 і 168.1.5 цього пункту статті 168 Кодексу визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Зі змісту пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України слідує, що законодавство ставить до податкових агентів вимогу перераховувати податок на доходи фізичних осіб (у випадку нарахування, але не виплати доходу платнику податків) саме в межах строків, передбачених для місячного податкового періоду, в якому нарахований такий дохід.

Такий строк слід вираховувати наступним чином. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З урахуванням наведеного, податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки для місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, які починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого ПК України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації (аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2017 № К/800/31809/16 (справа № 813/3421/15).

В силу п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів (до яких належать, зокрема, роботодавці), зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідальність за порушення правил нарахування та сплати податків у джерела виплати встановлена в ст. 127 ПК України. Згідно п. 127.1 цієї статті Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Положення статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу (аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.11.2015 в справі № 21/2919а15.

Крім того, згідно з пп. 129.1.3 п. 129.1, п. 129.4 ст. 129 ПК України у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, контролюючий орган під час перевірки такого податкового агента нараховує суму пені у день настання строку погашення відповідного податкового зобов'язання. Така пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як свідчать наявні матеріали справи (акт перевірки, оспорюване податкове повідомлення-рішення) позивача притягнуто до відповідальності в порядку ст. 127 ПК України за несплату податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб як під час виплати сум доходів (заробітної плати, інших доходів), так і після їх виплати на користь інших платників податку (працівників товариства).

Зокрема, в тексті акта перевірки відображені наступні обставини.

У період з січня 2013 року по липень 2014 року на товаристві мали місце випадки несвоєчасної видачі заробітної плати працівникам, що було відображено в оборотно-сальдових відомостях по рахункам 661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки з депонентами» за вказаний період. Зі змісту листа ТДВ «ТК «Уманьхліб» від 18.01.2016 № 79, наданого у відповідь на запит податкової інспекції від 11.01.2016 № 217/23-05-17-217 щодо надання документів і пояснень, вбачається надання позивачем для проведення перевірки оборотно-сальдових відомостей по зазначених рахунках бухгалтерського обліку, а по рахункам 6411 «Розрахунки по податку на доходи фізичних осіб», журнал-ордерів і відомостей по рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» за січень 2013 - червень 2015 року .

Станом на 01.01.2013 заборгованість по податку на доходи фізичних осіб по рахунку 6411 (кредитний залишок) за даними оборотно-сальдової відомості складала 254 396,26 грн. (з них: 206 264,26 грн. - заборгованість по податку, яка була встановлена в акті документальної планової перевірки від 26.04.2013 № 503/22/31275189 за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, та сплачена товариством до бюджету в грудні 2013 року; 48 132 грн. - заборгованість, встановлена в ході проведення поточної перевірки (в тому числі 43 256,94 грн. - сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати за грудень 2012 року).

Сума податку на доходи фізичних осіб, термін сплати якого настав у 2013 році, помісячно складає 485 257,13 грн., при цьому, товариство перерахувало до бюджету за цей рік податок лише на загальну суму 9 046,54 грн. Всього за період з 01.01.2013 по 30.06.2015 сума податку, термін сплати якого настав, становить 1 045 722,25 грн., а було сплачено лише 545 408,44 грн. податку.

Як пояснив представник відповідача в тексті своїх заперечень від 29.06.2016, в ході перевірки перевіряючими використані суми нарахування заробітної плати (дані з рахунку 661) та суми утримання (нарахування) податку на доходи фізичних осіб (дані з рахунку 6411), суми нарахування єдиного внеску (дані рахунку 651), дані по особовим рахункам в загальному по товариству, які формувались за місяць до відповідних регістрів, а саме: оборотно-сальдові відомості, журнал-ордер, головна книга по рахункам 661 і 662 за 2013 - 2014 роки. Безпосередньо при перевірці своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб перевіряючими використані дані оборотно-сальдової відомості по рахунку 6411 (де відображаються обороти по нарахуванню (утриманню) та перерахуванню до бюджету податку на доходи фізичних осіб), які були звірені з загальною сумою утримання податку по особовим рахункам, даними головної книги та з відомостями з індивідуальних карток платника в АІС «Податковий блок».

За результатами звірки даних вказаних документів встановлено несвоєчасне перерахування та неперерахування позивачем податку за перевіряємий період, а саме: із заробітної плати за грудень 2012 року та інших доходів (при терміні сплати 30.01.2013) у сумі 45 471,54 грн., із заробітної плати за січень 2013 року та інших доходів у сумі 39 935,96 грн., із заробітної плати за лютий 2013 року та інших доходів у сумі 36 521,60 грн., із заробітної плати за березень 2013 року та інших доходів у сумі 47 308,61 грн., із заробітної плати за квітень 2013 року та інших доходів у сумі 45 936,86 грн., із заробітної плати за травень 2013 року та інших доходів у сумі 44 491,42 грн., із заробітної плати за червень 2013 року та інших доходів у сумі 34 405,56 грн., із заробітної плати за липень 2013 року та інших доходів у сумі 39 396,59 грн., із заробітної плати за серпень 2013 року та інших доходів у сумі 37 775,93 грн., із заробітної плати за вересень 2013 року та інших доходів у сумі 34 987,30 грн., із заробітної плати за жовтень 2013 року та інших доходів у сумі 39 161,17 грн., із заробітної плати за листопад 2013 року та інших доходів у сумі 39 864,59 грн., із заробітної плати за грудень 2013 року та інших доходів у сумі 37 077,49 грн., із заробітної плати за січень 2014 року та інших доходів у сумі 34 238,55 грн., із заробітної плати за лютий 2014 року в сумі 32 759,23 грн., із заробітної плати за березень 2014 року в сумі 36 775,41 грн., із заробітної плати за квітень 2014 року та інших доходів у сумі 37 406,34 грн., із заробітної плати за травень 2014 року в сумі 36 738,13 грн., із заробітної плати за червень 2014 року в сумі 30 473,41 грн., із заробітної плати за липень 2014 року в сумі 43 775,93 грн., із заробітної плати за серпень 2014 року в сумі 29 266,85 грн., із заробітної плати за вересень 2014 року в сумі 29 178,58 грн., із заробітної плати за жовтень 2014 року в сумі 26 649,10 грн., із заробітної плати за листопад 2014 року в сумі 27 689,28 грн., із заробітної плати за грудень 2014 року в сумі 24 418,22 грн., із заробітної плати за січень 2015 року та інших доходів у сумі 26 243,56 грн., із заробітної плати за лютий 2015 року в сумі 24 517,39 грн., із заробітної плати за березень 2015 року та в сумі 25 164,08 грн., із заробітної плати за квітень 2015 року та інших доходів у сумі 25 369,78 грн., із заробітної плати за травень 2015 року в сумі 32 773,79 грн.

Пояснення з питання несвоєчасного перерахування податку на доходи фізичних осіб та щодо розбіжностей, які виникли в перевіряємому періоді по податку, а також завірені копії платіжних доручень, які підтверджують перерахування податку з нарахованої та виплаченої заробітної плати та інших доходів ТДВ «ТК «Уманьхліб» на виконання запитів ТДВ «ТК «Уманьхліб» від 11.12.2015 № 14705/23-05-17-217, від 11.01.2016 № 217/23-05-17-217 і від 20.01.2016 № 525/23-05-17-217 не надало (копії таких листів з доказами про отримання наявні у матеріалах справи).

Помісячні дані про нараховані та перераховані товариством до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб наведені контролюючим органом на стор. 11 - 13 акта перевірки у табличному вигляді.

Станом на 30.06.2015 у ТДВ «ТК «Уманьхліб» за підрахунками відповідача наявна заборгованість по податку на доходи фізичних осіб на суму 503 899,26 грн., що зафіксовано в акті перевірки.

На підтвердження обґрунтованості таких висновків акта перевірки представник відповідача надав суду копії матеріалів перевірки, а саме: документів щодо призначення перевірки, запитів від 11.12.2015 № 14705/23-05-17-217, від 11.01.2016 № 217/23-05-17-217 і від 20.01.2016 № 525/23-05-17-217 на адресу керівника ТДВ «ТК «Уманьхліб», листа-відповіді ТДВ «ТК «Уманьхліб» від 18.01.2016 № 79, аркушів головної книги по рахункам 661 і 662 за 2013 - 2014 роки, оборотно-сальдових відомостей по рахункам 6411, 661 і 662 (за період січень 2013 - грудень 2015 року), що виконані у вигляді таблиць в форматі Excel та засвідчені печаткою товариства.

Дослідивши та проаналізувавши перелічені документи суд встановив, що облік нарахованих та сплачених ТДВ «ТК «Уманьхліб» сум податку на доходи фізичних осіб здійснювався на субрахунку 6411. Порівнявши надані позивачем до перевірки оборотно-сальдові відомості по рахунку 6411 з даними результатів перевірки повноти сплати до бюджету податку (що наведені на стор. 11 - 13 акта перевірки) суд встановив наявність розбіжностей між даними товариства щодо розмірів перерахованих до бюджету сум податку за періоди квітень, травень і грудень 2013 року за дебітом рахунку 6411 та підрахунками відповідача. Так, за дебітом рахунку 6411 позивачем відображено сплату податку за квітень 2013 року в сумі 67 473,96 грн., за травень 2013 року - 205 938,05 грн., за грудень 2013 року - 167 954,73 грн. Водночас контролюючим органом за аналогічні періоди зафіксовано сплату податку в розмірах 3 473,96 грн., 1 902,85 грн. і 16 554,69 грн.

Також, за даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 6411 (за кредитом) станом на 01.07.2015 заборгованість товариства по сплаті податку становила 347 617,74 грн., а станом на 01.12.2015 - 340 298,05 грн.

Відповідно до ч. 3 і 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 19.07.1999 № 996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності відповідно положень наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.1999 № 291 та затвердженої цим наказом Інструкції про застосування такого Плану рахунків для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності застосовуються певні рахунки бухгалтерського обліку. Так, у бухгалтерському обліку рахунок № 64 «Розрахунки за податками й платежами» призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства. Рахунок № 64 має субрахунки за видами платежів до бюджету, зокрема, № 641 «Розрахунки за податками». Аналітичний облік на рахунку № 64 здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу. На кредиті цього рахунка відображають нараховані суми платежів до бюджету (податкові зобов'язання), а на дебеті - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету. Дебетове сальдо на рахунку № 64 означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишково перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ч. 8 ст. 9 Закону № 996-XIV).

Зокрема, за змістом ст. 164-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України передбачена відповідальність за вчинення порушення законодавства з фінансових питань (що в тому числі кваліфікуються як відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок) у вигляді штрафу.

Письмові пояснення та документальні докази на спростування достовірності даних наданої позивачем під час перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 6411 за 2013 рік, та підтверджуючі документи (як то дані карток рахунку 311, 6411 за відповідні періоди, аркуші головної книги по рахунку 6411, витягів з інтегрованих карток платника податку на доходи фізичних осіб за відповідні періоди, тощо) відповідач до суду не подав. Суть та розмір виявлених ним розбіжностей між даними бухгалтерського обліку позивача та іншими документами відповідач у тексті акта перевірки не виклав. Відомості про вжиття заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності осіб, відповідальних за ведення на товаристві бухгалтерського обліку у перевіряємому періоди, відповідач не повідомив.

Водночас, позивач не надав належних доказів на спростування наведених в акті перевірки розмірів заборгованості ТДВ «ТК «Уманьхліб» по податку на доходи фізичних осіб (503 899,26 грн.) та штрафних санкцій (1 071 682,92 грн.), визначених у зв'язку з несвоєчасною сплатою (несплатою) сум податку в порядку ст. 127 ПК України, та відповідно, - нарахованої суми пені (261 301,81 грн.), а відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача.

Крім того, суд враховує те, що факт порушення позивачем норм ПК України в частині не перерахування до бюджету податку з сум виплачених працівникам доходів (заробітної плати, інших доходів) зафіксований в даних бухгалтерського обліку ТДВ «ТК «Уманьхліб», а саме: в оборотно-сальдовій відомості по субрахунку 6411 станом на 01.07.2015 обліковується заборгованість (кредитове сальдо) по сплаті податку в сумі 347 617,74 грн., яка була зменшена протягом 2015 року до 196 286,30 грн. (без урахування несплачених сум податку, нарахованих за поточні періоди).

Таким чином, суд приходить до умовиводу, що висновки акта перевірки підтверджуються наявними матеріалами справи в частині встановлення заборгованості позивача по сплаті податку на доходи фізичних осіб станом на 30.06.2015 року, а відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0000251301 від 21.03.2016 року відсутні.

Щодо правомірності рішення відповідача від 21.03.216 № 10/1301 про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акта № 57/23-05-17-02/31275189, в ході перевірки встановлено, що у поданій товариством звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування були не внесені певні дані або внесені помилкові дані, а саме:

- у поданому звіті за вересень 2014 року не включено заробітну плату застрахованої особи ОСОБА_1 (НОМЕР_1) в сумі 1058,09 грн., що відповідно призвело до заниження у цьому звітному періоді суми нарахованого єдиного внеску за ставкою 37,18% на суму 393,40 грн., та одночасно до зменшення утриманого єдиного внеску за ставкою 3,6% на суму 38,09 грн. Ця помилка була виправлена платником самостійно в звіті за травень 2015 року;

- у поданому звіті за листопад 2014 року завищено заробітну плату застрахованої особи ОСОБА_1 (НОМЕР_1) в сумі 1 058,09 грн., що відповідно призвело до завищення у цьому звітному періоді суми нарахованого єдиного внеску за ставкою 37,18% на суму 393,40 грн., та одночасно до збільшення утриманого єдиного внеску за ставкою 3,6% на суму 38,09 грн. Ця помилка була виправлена платником самостійно в звіті за травень 2015 року;

- у поданому звіті за лютий 2015 року не включено заробітну плату на загальну суму 1456,98 грн. по застрахованих особах (перелік яких наведено на стор. 16 акт перевірки), що відповідно призвело до заниження у цьому періоді суми нарахованого єдиного внеску за ставкою 37,18% на суму 541,71 грн., та одночасно до зменшення утриманого єдиного внеску за ставкою 3,6% на суму 52,44 грн. Ця помилка була виправлена платником самостійно у наступному звітному періоді 2015 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - Закону № 2464, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 1, 5 ст. 8, абз. 1 і 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Також платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зокрема, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, зокрема, для класу професійного ризику виробництва 21 визначений розмір єдиного внеску становить 37,18%.

Також, для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), єдиний внесок встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, мають під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, зборів, платежів входить до функцій контролюючих органів, а саме органи доходів і зборів (пп. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України).

В силу положень пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

З акту перевірки слідує, що єдиною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій в порядку п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 стали висновки про заниження позивачем у поданій звітності розмірів бази нарахування єдиного внеску по окремим працівникам, що вплинуло на розміри належних до сплати сум єдиного внеску (за ставками 37,18% і 3,6%) за звітні періоди вересень 2014 року та лютий 2015 року.

Наведені в тексті акта перевірки обставини щодо подання ТДВ «ТК «Уманьхліб» зазначеної звітності, декларування в ній помилкових показників, які вплинули на заниження бази нарахування єдиного внеску, та подальше коригування таких показників у березні 2015 року, шляхом донарахування відповідних сум єдиного внеску, позивачем в тексті позову не заперечувалися.

Враховуючи викладене, суд погоджується з правомірністю висновків акта перевірки в частині описаного епізоду порушення, та приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення від 21.03.216 № 10/1301.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю «Трудовий колектив «Уманьхліб» відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов