Постанова № 67481435, 19.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2017 року 12:45 № 826/15072/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Зубенко М.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Подолянко Т.В.,

представника відповідача - Карпика Л.І.,

розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження №2232 від 08.09.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просить: визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.09.2016 року №2232.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 із заявою про виплату на підставі рішення суду після набрання ним законної сили не зверталась, підстави для прийняття рішення у виплаті страхового відшкодування відсутні, а в діях ПрАТ «Київський страховий дім» відсутні порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, позивач вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване розпорядження, перебрав на себе функції виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». На думку позивача, в його діях відсутні порушення законодавства про фінансові послуги, зокрема п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак і підстави для застосування заходів впливу, передбачених розпорядженням від 08.09.2016 року №2232 відсутні.

В ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2016 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийнято розпорядження №2232 «Про застосування заходу впливу до приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», яким зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 29.09.2016 року.

В даному розпорядженні зазначено, що до Нацкомфінпослуг надійшло звернення ОСОБА_3 щодо невиконання приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» (далі - товариство) зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та порушення вимог законодавства про фінансові послуги.

У зверненні ОСОБА_3 порушувалося питання щодо не здійснення товариством виплати страхового відшкодування.

З метою належного розгляду питання, порушеного у зверненні ОСОБА_3, Нацкомфінпослуг надіслано вимогу щодо отримання від товариства інформації та документів.

За результатами розгляду документів, наданих товариством на вимогу Нацкомфінпослуг листом від 12.08.2016 № 1272 (вх. № 6669/ск від 15.08.2016), встановлено таке.

Згідно з наданою до Нацкомфінпослуг інформацією, Солом'янським районним судом м. Києва розглядалася справа № 760/17046/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства про стягнення матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. 22.02.2016 товариством отримано повний текст рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.2016 про стягнення на користь ОСОБА_3 49 500,00 грн. матеріальної шкоди, 16 630,02 грн пені, 943,89 грн. 3 % річних, 3217,00 грн. інфляційних втрат, 927,97 грн. витрати на проведення експертизи, а 23.02.2016 товариством подано апеляційну скаргу на вказане рішення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2016 апеляційну скаргу товариства відхилено, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.2016 залишено без змін.

Відповідно до резолютивної частини ухвали Апеляційного суду міста Києва від 25.05.2016 набирає законної сили з моменту її проголошення.

Станом на дату складання акту товариством не надано підтверджуючих документів щодо здійснення виплати страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_3 на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, товариством порушено вимоги законодавства у сфері фінансових послуг, а саме пункту 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Незгода позивача з вказаним розпорядженням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно пунктів 1, 2, 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 р. №1070 (далі-Положення) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

У своїй діяльності відповідач керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Нацкомфінпослуг є здійснення, в межах своїх повноважень, державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, а також захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон №1961-IV).

Відповідно до вимог ст. 35 Закону №1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Документи, зазначені у підпунктах "а" - "ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2015 року ОСОБА_4 звернувся до позивача із повідомленням про подію, що може бути визнана страховою.

В подальшому, 21.04.2015 року гр. ОСОБА_3 звернулась до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування за подією від 30.03.2015 року за пошкодження автомобіля НОМЕР_1. Вказану виплату заявник просила здійснити згідно результатів експертизи (висновок №533 від 21.04.2015 року), яку було замовлено в Українській Автомобільній Корпорації «Укравто» ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський».

За результатами розгляду вказаної заяви про виплату страхового відшкодування від 21.04.2015 року позивач листом №439 від 23.04.2015 року повідомив про необхідність надання для огляду належного заявнику транспортного засобу.

21.04.2015 року до Нацкомфінпослуг України направлено скарги гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 щодо застосування до ПрАТ «Київськи страховий дім» необхідних заходів впливу з приводу порушень ним взятих на себе зобов'язань при наданні фінансових послуг.

Аналогічна скарга надійшла до відповідача від гр. ОСОБА_3 29.04.2017 року.

В подальшому, 14.09.2015 року гр. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до гр. ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення матеріальної шкоди, пені та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, зокрема, постановлено стягнути з приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_3 49500,00 грн. матеріальної шкоди, 16630,02 грн. пені, 943,89 грн. 3% річних, 3217,00 грн. інфляційних втрат, 972,97 грн. витрати на проведення експертизи; стягнути з приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» в дохід держави судовий збір в розмірі 712,63 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2016 року апеляційну скаргу товариства залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що Нацкомфінпослуг було складено акт від 17.08.2016 року №578/13-14/13/6 про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, оскільки товариством не надано підтверджуючих документів щодо здійснення виплати страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_3 на підставі рішення суду.

07.09.2016 року товариством надані письмові пояснення на акт, де позивач посилається на те, що ПрАТ «Київський страховий дім» вважає доводи викладені в скарзі ОСОБА_3 є безпідставними. При цьому, питання виконання рішень судів відноситься до компетенції виконавчих служб, а виконання рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

На думку позивача, скаргою ОСОБА_3 не у спосіб, передбачений чинним законодавством України намагається виконати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.01.2016 року.

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, зокрема, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Так, відповідно до ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для встановлення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерплому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Відповідно до п. 33.3 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до абз. 3 п.36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

Пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

В ч. 1 ст. 60 ЦПК України зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, статтею 14 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно пп.41 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року N 1070/2011Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань: приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів.

Згідно з п. 2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 року №2319, Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення.

Рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

Наведене в сукупності свідчить, що відповідачем обґрунтовано та за наявності правових підстав застосовано до позивача заходи впливу шляхом прийняття розпорядження №2232 від 08.09.2016 року, оскільки позивачем порушено вимоги п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а в ході розгляду справи про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг не надано підтверджуючих документів щодо здійснення виплати страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_3 на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 94 КАС України, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов