Постанова № 67481320, 08.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2017 року № 826/15942/16

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві

третя особа ПАТ «Універсал Банк»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2016р. №0005671306

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулась ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві (надалі - ДПІ, відповідач), третя особа ПАТ «Універсал Банк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2016р. №0005671306.

Позивачем підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем норм Податкового кодексу України є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб в сумі 70842,36грн. Враховуючи зазначені обставин, податковий орган просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

Відповідачем на підставі наказу на перевірку від 17.05.2016р. №222, виданого ДПІ у Подільському районі м.Києва проведена документальна позапланова перевірка у відповідності до пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки ДПІ складено акт від 06.06.2016р. №3109/26-56-13-06-1981426969, яким встановлено порушення «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, а сама ОСОБА_1 не задекларувала дохід у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України та не сплачено податок на суму 14273,89грн.

На підставі встановленого порушення, ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2016р. №0005671306 на суму 17842,36грн. (основний платіж - 14273,89грн, штрафні санкції - 3568,47грн.).

Так, під час перевірки відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 отримано дохід, якій підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15%, 17%, відповідно доп.167.1 ст.167 ПКУ, у сумі 92963,88грн. Також, враховуючи, що платником податків подано декларацію та задекларовано дохід в неповному обсязі, то сума не задекларованого доходу становить 85397,03грн.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених вище доводів відповідача та, як наслідок, з правомірністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» 21.03.2008р. укладено кредитний договір №CL26920. Додатком №1 до кредитного договору було визначено індивідуальні умови надання та погашення кредиту, відповідно до яких основна сума кредиту становить 7000 дол.США.

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 26.12.2012р. №2607/3421/12 первісний позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 10 003 (десять тисяч) три долари 81 цент. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсальний Банк» судовий збір у розмірі 799грн.00коп. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору з застосуванням двосторонньої реституції - відмовити.

З метою виконання вказаного рішення, 26.12.2012р. ОСОБА_1 звернулась до керуючого Київського відділення №24 ПАТ «Універсал Банк» Куськіна О.О. із заявою про встановлення графіку погашення заборгованості за вказаним рішенням суду, а також проведення суми боргу у гривневий еквівалент.

Між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк» укладено пропозицію в якій зазначено, що з мето уникнення виконання рішення суду в примусовому порядку органами ДВС 17.04.2013р. ОСОБА_1 внесено 10% судового рішення 1000,38доларів та 1266,26гривень. Також зазначено, що у разі сплати 5001,91 (п'ять тисяч один долар) 91 цент у строк до 17.03.2014р. на рахунок НОМЕР_2 ПАТ «Універсал Банк», решта заборгованості за кредитним договором буде вважатися врегульованою».

02.04.2014р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Універсал Банк» підписано акт про припинення зобов'язань за договором №CL26920 від 21.03.2008р. відповідно до п.2 якого, з моменту підписання сторонами цього акту заборгованість позичальника перед кредитором в сумі 7566,85грн. вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі ст.605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Крім того, згідно акта про припинення зобов'язань від 10.04.2014р., а саме п.2 зазначено, що з моменту підписання сторонами цього акта заборгованість позичальника перед кредитором в сумі 7367,62 доларів США (сім тисяч триста шістдесят сім доларів США 62 центи) вважається погашеною повністю шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику (на підставі ст.605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), а позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Як зазначає позивач та не заперечено і не спростовано відповідачем, зазначені зобов'язання були виконані сторонами, заборгованість за кредитним договором №CL26920 від 21.03.2008р. відсутня. Кредит закрито.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3 ст.164 Податкового кодексу України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.

У відповідності до абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов'язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).

Разом з тим пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачу прощено нараховану раніше частину боргу за нарахованими/простроченими відсотками, а відтак, з урахуванням вимог пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, сума в розмірі 85397,03грн. не підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника податку, внаслідок чого нарахування позивачу суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17842,36грн. є неправомірним.

. Частиною 2 ст.9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04.07.2016р. №0005671306.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 551грн. 21коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39467012).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій